Методологічні основи обліку обороту (обігу) господарських активів (засобів) на підприємствах
Основним призначенням підприємств сфери матеріального виробництва є виробництво суспільно необхідних продуктів. Для забезпечення безперебійності виробництва повинні здійснювати- ся процеси постачання необхідними господарськими засобами і предметами праці і реалізації (збуту) створеного продукту праці. Всі ці процеси (постачання (заготівля), виробництво, реаліза- ція) взаємопов’язані і взаємозумовлені, постійно змінюють один одного, внаслідок чого відбувається безперервний кругообіг гос- подарських активів (засобів). Бухгалтерський облік, відображуючи господарські операції підприємства, забезпечує спостереження і контроль за господар- ськими процесами, а також за створенням і рухом суспільного продукту. Процес постачання. У процесі постачання підприємства ви- трачають грошові кошти і купують у постачальників засоби виро- бництва (засоби і предмети праці), необхідні для виробництва продукції. Об’єктами бухгалтерського обліку в процесі постачання є ви- трати на цей процес, тобто фактична собівартість придбаних (ку- плених) засобів виробництва або заготовлених виробничих запа- сів, обсяг необхідних предметів праці (в натуральних і грошовому вимірниках), а також розрахунки між підприємствами і організа- ціями, які виникають у процесі постачання. Процес виробництва. Процес виробництва є основною фазою кругообігу господарських активів (засобів). У процесі виробництва використовуються засоби праці (машини, будівлі, обладнання та
106 ін.), предмети праці (сировина, матеріали тощо), а також жива праця робітників. Витрати праці в певній грошовій оцінці, тобто в сумі нарахо- ваної заробітної плати (оплати праці), поряд з вартістю матеріа- лів та іншими витратами, включають в собівартість виробленої продукції. У процесі виробництва споживаються засоби праці (ча- стина їх зносу) і предмети праці (повністю). Отже, в бухгалтерському обліку процес виробництва пови- нен відображатися як процес виробничого споживання і разом з тим як процес створення продуктів праці (одержана продук- ція, виконані роботи та ін.) Вартість заново створеного продукту відрізняється від вартості використаних предметів і засобів, з яких його створено, не тільки якістю та призначенням, а й кількісно, оскільки крім використа- них засобів виробництва в неї входить нова вартість, створена працею робітників — національний дохід. Об’єктами бухгалтерського обліку в процесі виробництва є ви- трати підприємства на виробництво продукції, що дає змогу ви- значити її фактичну собівартість і обсяг готової продукції (в нату- ральних і грошовому вимірниках). Процес реалізації полягає в тому, що частина виробленої гото- вої продукції в процесі виробництва реалізується споживачам (покупцям). Це здійснюється шляхом купівлі-продажу. Як ре- зультат реалізації підприємство одержує від покупців кошти (ви- ручку), але, як правило, більше, ніж їх було витрачено на вироб- ництво та збут продукції — на суму прибутку. Процес реалізації, завершуючи виробничий процес, забезпечує відновлення та роз- ширення виробництва. Об’єктом бухгалтерського обліку в процесі реалізації є обсяг реалізованої продукції (в натуральних і грошовому вимірниках), витрати, пов’язані з реалізацією, і фінансовий результат від реа- лізації (як правило, прибуток), а також розрахунки з покупцями та іншими підприємствами і організаціями. Отже, бухгалтерський облік відображує не тільки господар- ські процеси, а й їх результати. У процесі створення та руху суспільного продукту господарські активи (засоби) підприємств змінюють свою форму: у процесі по- стачання вони з грошової форми переходять у форму виробничих запасів; у процесі виробництва предмети праці (під дією засобів
107 праці) набувають форми продуктів праці; у процесі реалізації го- това продукція набуває грошової форми. Перехід засобів підприємства під час господарських процесів з однієї форми в іншу називається кругообігом господарських засо- бів. Процес кругообігу господарських засобів зображено на рис. 7.1. ГЗПППВТГПТГП 1Г1
Рис. 7.1. Схема кругообігу господарських засобів: Г — грошові кошти; ЗП — засоби праці; ПП — предмети праці; В — виробництво; ТГП — готова продукція за фактичною собівартістю; Т1ГП — готова продукція за ціною реалізації; Г1 — грошові кошти від реалізації продукції за ціною реалізації
З наведеної схеми видно, що господарські активи (засоби) на- бувають різних форм і водночас перебувають у всіх трьох формах. Це є обов’язковою умовою безперебійної роботи підприємства. Не- додержання цього принципу свідчить про порушення на певній стадії процесу кругообігу засобів і, відповідно, погіршення норма- льних умов роботи підприємства. Велике значення для підвищення ефективності використання господарських активів (засобів) має скорочення часу їх перебу- вання на кожній стадії кругообігу (постачання, виробництво, реа- лізація), тобто прискорення їх оборотності. Отже, бухгалтерський облік в кожному підприємстві, орга- нізації та установі має відображати окремі операції, господар- ські процеси, що складаються з цих операцій, господарські ак- тиви (засоби) та джерела їх утворення, а також усі зміни, що відбуваються в процесі господарської діяльності.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Методологічні основи обліку обороту (обігу) господарських активів (засобів) на підприємствах» з дисципліни «Теорія бухгалтерського обліку»
