Господарські активи (засоби), джерела їх утворення як об’єкти бухгалтерського обліку та їх класифікація
Кожне сільськогосподарське підприємство здійснює свою гос- подарську діяльність на основі бізнес-плану, який визначає роз- мір і склад господарських активів (засобів), необхідних для вико- нання виробничої діяльності в умовах, коли на діяльність під- приємства діють прийняті законодавчі акти держави, використо- вуючи, головним чином, економічний механізм господарювання в умовах ринкової економіки. Для здійснення виробничої діяльності господарства повинні мати певну кількість господарських активів (засобів). Загалом всі господарські активи (засоби) сільськогосподар- ських підприємств поділяються на необоротні (засоби праці) і обо- ротні активи (предмети праці). Необоротні активи (засоби праці — знаряддя виробництва) — це окремі речі або їх комплекс, за допомогою яких людина діє на оборотні активи (предмети праці) з метою задоволення своїх по- треб. У результаті цілеспрямованої діяльності за допомогою необо- ротних активів (засобів праці — основних засобів) людина діє на оборотні активи (предмети праці — оборотні засоби) і змінює їх в необхідному для неї напрямі. До необоротних активів (засобів праці) належать: сільськогос- подарські машини; автомобільний транспорт; будівлі; споруди; робочі та продуктивні тварини; трактори; малоцінні і швидко- зношувані предмети. Тобто до необоротних активів відносять ос- новні засоби, малоцінні та швидкозношувані предмети. Основні засоби — матеріальні активи, які підприємство утри- мує з метою використання їх у процесі виробництва або поставки товарів, надання послуг, здачі в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року або операційного циклу, якщо він більше року (трактори, комбайни, споруди, автотранспорт тощо). До малоцінних і швидкозношуваних предметів (МШП) нале- жать засоби, які мають відносно короткий строк корисного вико- ристання. Настільки короткий строк, що капіталізувати їх вар- тість, тобто включати до витрат виробництва за допомогою амор-
25 тизації (зносу), немає сенсу. Саме такі засоби праці незалежно від вартості цілком справедливо вважають швидкозношуваними, і їх потрібно обліковувати як запаси (знаряддя — трали, неводи, сіті, бензомоторні пили, спеціальні інструменти, спеціальний одяг, тара, предмети, призначені для видачі на прокат тощо). Таким чином, за своїм характером МШП, як і основні засоби, відносять до засобів праці, а обліковують у складі оборотних засобів. Засоби праці підприємств (необоротні активи) беруть участь у виробничому процесі протягом декількох років, зберігаючи при цьому свою натуральну (фізичну) форму і фізичні якості і в міру їх зносу переносять на вироблену продукцію чи виконану роботу лише частину своєї вартості. Наприклад, вантажні автомобілі, трактори, комбайни та інші сіль- ськогосподарські машини, які використовуються в господарстві декі- лька років, свою вартість як вартість зносу долями переносять на вар- тість виробленої продукції (зерно, молоко, цукровий буряк та ін.). Оборотні активи (предмети праці) в процесі виробничої ді- яльності повністю споживаються і видозмінюють свою первинну форму за один виробничий цикл (наприклад, насіння, посадко- вий матеріал, мінеральні добрива, корми тощо). Під час характеристики господарських активів сільськогоспо- дарських підприємств особливу увагу слід звернути на такий об’єкт обліку, як тварини, які в процесі виробництва виконують різні функції. Наприклад, робочі і продуктивні тварини (коні, корови) є необо- ротними активами — засобами праці. Тварин, які вибракувані із ос- новного стада та поставлені на відгодівлю, переводять з групи необо- ротних активів в групу оборотних активів, тобто вони при цьому пере- водяться із засобів у предмети праці. Причому, тварин на вирощуванні (молодняк тварин) відно- сять до оборотних активів, а в разі переведення їх в основне ста- до — до групи необоротних активів (засобів). Сільськогосподарські підприємства поряд із засобами вироб- ництва (необоротними та оборотними активами) мають відповідні джерела їх утворення. Основними джерелами є: статутний капі- тал; пайовий капітал; додатковий і резервний капітал; нерозпо- ділені прибутки; довгострокові та короткострокові позики; різні поточні зобов’язання (кредиторська заборгованість). Господарські активи (засоби виробництва) й джерела їх утво- рення є об’єктами бухгалтерського обліку. Для детального ви- вчення господарських активів (засобів виробництва) та джерел їх утворення як об’єктів бухгалтерського обліку розглянемо їх кла- сифікацію (групування за різними ознаками): 퓨 за економічним призначенням і ознаками; 퓨 за складом і розміщенням та за джерелами їх утворення.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Господарські активи (засоби), джерела їх утворення як об’єкти бухгалтерського обліку та їх класифікація» з дисципліни «Теорія бухгалтерського обліку»
