Види господарського обліку та їх методологічна єдність
Єдина система господарського обліку на підприємстві, в галузі та державі загалом забезпечується трьома нерозривно пов’яза- ними видами обліку: оперативно-технічним (оперативним), ста- тистичним і бухгалтерським [17]. Оперативно-технічний облік має ряд специфічних особливос- тей властивих тільки цьому виду обліку. Одна із важливих його характеристик — швидкість (терміновість) отримання інформації. Від оперативного обліку не вимагається абсолютної достовірності, оскільки оперативні дані не дають вичерпної характеристики окремих явищ, дій чи подій господарської діяльності [17].
11 Оперативно-технічний облік здійснюється безпосередньо на місці (цех, склад, ферма тощо) й забезпечує негайне спостережен- ня та реєстрацію виконаних виробничих і комерційних операцій та інших чинників господарської діяльності підприємства, органі- зації чи установи. Мета оперативного обліку — швидке одержан- ня інформації про хід виробництва, реалізацію продукції (робіт чи послуг). Оперативний облік охоплює господарські і виробничі операції, що не мають безпосереднього відображення в поточному бухгалтерському обліку [17]. За допомогою оперативно-технічного обліку одержують дані про щоденний випуск продукції, щоденне відвантаження та реалі- зацію продукції, товарів, про витрати сировини та інших матеріа- льних цінностей, трудові витрати, додержання умов договірних поставок тощо. Дані для цього виду обліку одержують шляхом без- посереднього збереження фактів господарської та виробничо- фінансової діяльності підприємства, організацій та установ [17]. Водночас оперативний облік охоплює й ті господарські операції, що не мають безпосереднього відображення у бухгалтерському і статистичному обліку. Так, за його допомогою контролюють явку працівників на підприємство і повернення з нього після закін- чення робочого часу, роботу верстатів і машин, їхніх простоїв, ре- жим технологічного процесу, стан і хід розрахунків підприємства з іншими підприємствами, організаціями та установами тощо [17]. Показники оперативного обліку використовують для забезпе- чення контролю. Ці показники часто не документують, а спові- щають усно. Для одержання необхідної інформації дані оператив- ного обліку одержують шляхом спостереження, а також викорис- товують сучасну оргтехніку, наприклад комп’ютери, телефакси, телевізори, радіозв’язок тощо. В процесі оперативному обліку, як правило, користуються натуральними, трудовими і грошовим ви- мірниками. Оперативно-технічним обліком повинні займатися працівники всіх служб підприємства — виробничої, технічної, бухгалтерської, постачання, праці, кадрів тощо [17]. Статистичний облік — це планомірне збирання і вивчення ма- сових кількісних та якісних явищ і закономірностей загального розвитку за конкретних умов місця й часу (перепис наявності об- ладнання, визначення середньої заробітної плати працівників підприємства за категоріями працюючих, кількість і якість виро- бленої продукції, використання робочого часу, чисельність насе- лення тощо. Дані про господарські та виробничі зміни статистич- ний облік одержує з оперативно-технічного і бухгалтерського об- ліку. Наприклад, за даними статистичного обліку, який викорис- товує дані бухгалтерського обліку, можна визначити зростання продуктивності праці, зниження собівартості продукції (робіт і послуг), чисельність працюючих за віком, статтю, кваліфікацією
12 тощо. Ці дані допомагають аналізувати результати різних проце- сів і прогнозувати подальший їх розвиток [17]. Таким чином, на основі статистичного обліку визначаються кі- лькісні і якісні показники роботи кожного підприємства. Виходя- чи з викладеного вище, статистичний облік являє собою систему вивчення, узагальнення і контролю за масовими явищами, що мають загальнодержавний характер [17]. Бухгалтерський облік відображує господарську діяльність окремих підприємств, організацій і установ. Важливою особливі- стю бухгалтерського обліку є те, що господарські явища (чинники господарської діяльності: дії і події), які виражаються в нату- ральних і трудових вимірниках, обов’язково узагальнюються у грошовому вимірнику. Згідно із Законом України «Про бухгалтерський облік та фінан- сову звітність в Україні», бухгалтерський облік — це процес вияв- лення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, збе- рігання та передачі інформації про діяльність підприємства зов- нішнім і внутрішнім користувачам для прийняття рішень [17]. На відміну від інших видів господарського обліку, бухгалтер- ський облік забезпечує суцільну реєстрацію всіх господарських операцій документами первинного обліку. Важливою особливістю бухгалтерського обліку є те, що він відображує господарські опе- рації систематично і послідовно, в міру їх здійснення, що забезпе- чує суцільне і безперервне спостереження за виконанням госпо- дарських процесів. Цим бухгалтерський облік і відрізняється від оперативного і статистичного, які використовують метод частко- вого (вибіркового) спостереження [17]. Отже, бухгалтерський облік є системою безперервного, суціль- ного, документально обґрунтованого і взаємопов’язаного відобра- ження всіх активів підприємства (ресурси, контрольовані під- приємством як результат минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбут- ньому1), джерел їх утворення і процесів в узагальненому грошо- вому вимірнику для контролю за господарською діяльністю під- приємства. Як ми раніше стверджували, згідно з вимогами МСБО в дер- жавах світової співдружності запроваджено ведення фінансового та управлінського обліку, тому в Україні подекуди ототожнюють поняття бухгалтерського обліку з фінансовим. Але ж треба мати на увазі, що згідно з Законом «Про бухгалтерський облік та фі- нансову звітність в Україні» чітко регламентовано поняття бухгал-
1 Економічна вигода — потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів.
13 терського та управлінського обліку (внутрішньогосподарського облі- ку). При цьому чітко визначено, що управлінський облік — це сис- тема обробки та підготовки інформації про діяльність підприєм- ства для внутрішніх користувачів у процесі управління підприєм- ством. Зазначимо, що поряд з розглянутими видами господарського обліку в державах світової співдружності та в Україні мають міс- це податковий, регулятивний і креативний облік. Слід чітко розмежувати бухгалтерський і податковий облік, оскільки податковий облік забезпечує податкові регулювання ор- ганами ДПА (державна податкова адміністрація) через подання податкових декларацій (на прибуток, з ПДВ — податок на додану вартість, з акцизу та ін.) в рамках чинних законів. Регулятивний облік виконує регулятивні вимоги державним Антимонопольним комітетом, на біржах, комісією з цінних папе- рів, судами тощо. Креативний облік. Елементи креативного обліку (creative ac- counting) зустрічаються ще в ХІХ столітті. Вже тоді шляхом ство- рення резервів бухгалтери-практики почали приховувати прибуток. Креативний підхід особливого поширення набув у бухгалтерському обліку з виходом на арену бухгалтерських това- риств, яким властиве відокремлення власності від управління і, як наслідок, суперечливі інтереси власників і управлінців. Пере- думовою його посилення були відсутність облікових стандартів і законодавчих актів [5]. Нині захист інтересів інвесторів і власників регламентовано стандартами та нормами права. Однак з виникненням більш складних методів ведення бізнесу випадки застосування креатив- них методів обліку зустрічаються не рідко. Так, Ф. Л. Гріффіте (США) зазначає, що майже всі компанії країни здійснюють махі- нації з прибутком [5]. Що слід розуміти під креативним обліком? Загальноприйнято- го визначення цього поняття до цього часу не існує. Термін «креа- тивний» (творчий) застосовується в бухгалтерському обліку і часто сприймається негативно. Хоча за умови використання наукових методів творчий підхід може дати позитивні результати. У кра- щих своїх проявах креативний облік — це будь-який науковий метод, який не відповідає загальноприйнятій практиці або вста- новленим стандартам і принципам [5]. Креативний облік є позитивним тоді, коли використовується без прямого порушення законодавства для відображення основ- них тенденцій у зміні вартості бізнесу і достовірної картини стану справ, особливо, якщо не існує інших методів відображення в об- ліку нової операції. У противному разі — це припасування звіт-
14 ності підприємства до більш вигідного відображення його діяль- ності для акціонерів, інвесторів та інших зацікавлених осіб. За таких умов це метод, який відображує скоріше бажаний, ніж фак- тичний стан підприємства. Він використовується недобросовісни- ми управлінцями з метою введення в оману інвесторів, кредито- рів, банкірів та інших користувачів фінансової звітності. У цих випадках для характеристики креативного обліку часто викорис- товуються такі вирази, як «підтасування», «припасовування рахун- ків», «косметична звітність» та «оформлення вітрини» [5]. Сприятлива атмосфера для застосування креативного обліку складається тоді, коли законодавчі норми, а також облікові пра- вила або принципи, призначені для регулювання облікових ме- тодів, часто мають гнучкі, але не завжди однозначні формулю- вання. Це пояснюється тим, що правові норми і стандарти, по- кликані управляти процесом підготовки та надання ефективної звітності, мають за мету лише звуження кола доступних варіан- тів. Вони вимагають дотримання послідовності, але не прагнуть до стандартизації всіх облікових методів [5]. Проблема креативного обліку пов’язана з питанням професій- ної етики. Подання достовірних звітних показників з визнанням переваги економічної сутності над юридичною формою для бухга- лтера є професійним і моральним обов’язком. З цієї точки зору рівень застосування креативного обліку прямо залежить від ети- чної позиції бухгалтера [5]. Використання креативного обліку вимагає великого досвіду і вмінь у ході підготовки і перевірки звітності. Це пов’язано з тим, що не завжди креативний підхід в обліку є негативним, а наслід- ки недобросовісного використання не є завжди очевидними [5]. Розповсюдження креативного обліку вимагає понять, які ви- користовуються в публічній фінансовій звітності таких, як «добро- совісність» і «суттєвість». На допомогу практикам слід прийняти концептуальні основи бухгалтерського обліку. З точки зору розро- бки стандартів це є кращим стимулюючим чинником креативного обліку [5]. Бухгалтерський облік як соціально сформована дисципліна за своєю природою є творчим. Проте з відокремленням власності від управління, а також із зростанням масштабів підприємств інвес- торам (в т. ч. потенційним) слід надати захист. З точки зору ве- дення бухгалтерського обліку принципи, концепції і стандарти потрібні для забезпечення його узгодженості і одноманітності. Щоб досягти виконання загальноприйнятих принципів чи кон- цепцій, треба прийняти професійні або правові певні норми і правила. Ці заходи не обов’язково повністю ліквідують креатив- ний підхід до обліку, але приведуть до скорочення його масштабів і наслідків [5].
15 У сучасних умовах розвитку економіки України всі види об- ліку (оперативний, бухгалтерський, управлінський і статисти- чний) тісно взаємопов’язані, доповнюють один одного і утво- рюють єдину систему народногосподарського обліку. Такий взаємозв’язок між цими видами обліку забезпечується застосу- ванням єдиної первинної документації. Всі види господарсько- го обліку взаємодіють між собою єдністю свого предмета, метою і спільністю завдань. Єдність системи обліку в державах світо- вої співдружності полягає в тому, що окремі його види допов- нюють і розвивають один одного.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Види господарського обліку та їх методологічна єдність» з дисципліни «Теорія бухгалтерського обліку»
