Аналіз ризику — це методологія, за допомогою якої невизна-ченість, що притаманна, зокрема, найважливішим показникам, які характеризують основні техніко-економічні параметри (на-приклад, норму доходу, чисту приведену вартість (ЧПВ) об’єкта (проекта), що аналізується) і розглядаються в контексті майбут-нього, піддається аналізу власне для того, щоб оцінити вплив ри-зику на відповідні результати. Аналіз чутливості (вразливості) є одним з найпростіших і ши-роковідомих методів урахування чинників невизначеності, харак-терних для оцінювання проектів у бізнесі. Цей метод описаний у багатьох працях, зокрема в [140]. Як правило, він передує власне аналізу ризиків, бо за його допомогою з’ясовують, які з чинників (параметрів, що оцінюються) стосовно проекту можна віднести до найбільш «ризикованих», тобто таких, що спричиняють знач-нішу частку ризиків. Аналіз чутливості може здійснюватися двома кроками. Перший крок — формування моделі (часто за допомогою про-грамно-технічного комплексу), яка визначає математичні спів-відношення між змінними (параметрами), що стосуються прогно-зування (планування) очікуваних результатів [127]. Якісна (адекватна) модель — це модель, яка за умови «досто-вірних» початкових даних щодо змінних (аргументів, параметрів) здатна досить точно прогнозувати необхідний результат. Окрім усього, така модель містить усі суттєві чинники щодо об’єкта (проекта), який моделюється, ігнорує всі несуттєві, а також по-стулює на підставі системи відповідних гіпотез адекватні спів-відношення між суттєвими змінними. Поняття адекватності мо-делі дещо ширше, ніж поняття її якості. Остання характеризується очікуваною величиною відхилення обчислюваного значення показника від фактичного. Відносно мала величина від-хилення ще не гарантує ступеня (міри) адекватності моделі. Це зумовлено тим, що, зокрема, якість моделі визначається формальними методами на підставі вибіркових даних. При оцінці моделі може не використовуватись, наприклад, інформація від-носно можливого впливу науково-технічного прогресу на струк-туру взаємозв’язку ознак (чинників) тощо. Дослідження адекват-ності моделі, окрім оцінки її точності, передбачає всебічний змістовний (якісний) аналіз явища (об’єкта) з урахуванням зако-номірностей стосовно змін основних її чинників, частина з яких часто навіть не може бути виміряною у кількісній формі. У низці праць, зокрема в [184], зазначається, що на величину розбіжності обчислених за допомогою моделі та фактичних зна-чень результуючих показників впливає весь комплекс умов, за яких були отримані як фактичні, так і змодельовані значення ознак. У [261] перелічені та розглянуті основні умови адекватно-сті моделей. Другий крок — це власне аналіз чутливості. Він дає змогу ідентифікувати найважливіші (як чинники ризику) змінні в моделі оцінки об’єкта (проекту). Його суть полягає у вимірюванні чут-ливості основних показників, наприклад, ефективності проекту залежно від випадкової зміни чинників (тієї чи іншої змінної ве-личини параметра). Наприклад, зростання чи падіння норми дохо-ду залежно від зростання чи спаду експлуатаційних витрат. Можна, наприклад, поставити питання, якою буде норма доходу, якщо обсяг продажу продукції (який, власне кажучи, є випадковою величиною) зросте чи знизиться на 10 % порівняно з найбільш імовірним (очі-куваним), прийнятим до обчислення. Аналогічно можна аналізувати вплив зміни цін на товари, що їх виробляє дана фірма (підприємст-во), цін на матеріали, комплектуючі тощо. За показники чутливості об’єкта (проекта) щодо зміни тих чи інших чинників доречно використовувати показники еластичності. Еластичність — міра реагування однієї змінної величини (фу-нкції) на зміну іншої (аргумента), а коефіцієнт еластичності — це число, яке показує відсоткову зміну функції в результаті одновід-соткової зміни аргумента. Коли відомий вираз для показника у, у вигляді дійсної функції від п чинників (аргументів), яка визначена в певній області зна-чень цих аргументів: , (2.1) то еластичність функції п аргументів щодо змінної визначається за формулою: %, . (2.2) Якщо функція неперервна та диференційована в пев-ній області значень аргументів, то коефіцієнтом еластичності бу-де величина: , . (2.3) Перевага такого показника, як коефіцієнт еластичності, перед іншими полягає у тому, що його величина не залежить від вибору одиниць вимірювання різних чинників. Чим більшим (за моду-лем) є значення коефіцієнта еластичності, тим вищим буде сту-пінь залежності, скажімо, норми доходу або чистої приведеної вартості (ЧПВ), тобто її чутливість, а отже, й ризик відповідно до зміни певного чинника. Можна стверджувати, що ризик, яким обтяжений проект, є тим більшим, чим вищою є вразливість цього проекту до зміни кожного з чинників (тобто еластичність) та чим більшим є інтер-вал можливих коливань цих чинників (у майбутньому). Якщо аналізуються кілька проектів (варіанти певного проекту), то для реалізації має бути обраний той варіант, який є менш уразливим щодо випадкової (у майбутньому) зміни цих чинників. Описаний вище метод чутливості для аналізу ризику відзначаєть-ся простотою. Необхідно, однак, звернути увагу на те, що цей метод є дещо обмеженим. По-перше, він спирається на аналіз впливу на оці-нку значення показника економічного ефекту чи ефективності (при-вабливості), зокрема, норми доходу проекту, лише окремих чинників (їх окремого впливу). Тоді як істотне значення має їх інтегральний вплив. Власне тут необхідно враховувати ефект синергізму. По-друге, аналіз чутливості (вразливості) не враховує взаємо-зв’язку (взаємозалежності) між цими параметрами (чинниками). Так, зокрема, зміни у попиті можуть потягти за собою зміни у цінах тощо. Отже, якщо не враховувати суттєві внутрішні взаємозалежно-сті між прогнозованими чинниками (змінними), результати аналі-зу ризиків можуть бути деформованими.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Аналіз чутливості (вразливості)» з дисципліни «Ризикологія в економіці та підприємстві»
