Згідно з теорією особистості й особистісного зростання, роз-робленою одним із засновників так званої гуманістичної психо-логії А. Маслоу, всім індивідуумам притаманні не лише фізіоло-гічні, але й психологічні потреби [332]. Останні, так само як і фізіологічні, повинні задовольнятись задля збереження фізичного і духовного здоров’я. До переліку психологічних потреб нале-жить потреба безпеки. Її роль і положення щодо інших потреб ві-діграє найважливішу роль у розумінні психологічного підґрунтя сприйняття ризику. У переліку основних потреб людини діє, за Маслоу, певна ієрархія пріоритетів, яка включає п’ять рівнів потреб: 1) самоактуалізації (розвитку здібностей); 2) поваги (самоповаги, визнання); 3) любові і належності (сім’ї, дружби); 4) безпеки (стабільності, порядку); 5) фізіологічна (їжа, вода, сон тощо). П’ятий (найнижчий) рівень відповідає примітивним (фізіоло-гічним) потребам людини, які служать фундаментом для психологічних потреб. Безпосередньо на цьому підґрунті перебуває нижчий рівень психологічних потреб, зайнятий потребою безпе-ки. Потреби нижчих рівнів вимагають задоволення першочерго-во. Паралельно з цим виникають потреби більш високих рівнів. Вищий рівень займає потреба самоактуалізації, котра є повною реалізацією талантів, здібностей, можливостей тощо. Потреба безпеки має власну внутрішню структуру: вона включає не лише забезпечення фізичної безпеки, а й також дося-гнення почуття захищеності від фізичних та емоційних загроз. Почуття емоційної безпеки (комфорту) можна вважати близьким до почуття захищеності від хвороби. Потреба емоційної безпеки значною мірою визначає сприйняття ризику. Маслоу наголошує, що тільки-но потреба задовольняється, вона відразу перестає бути мотивацією поведінки. Але потреби не статичні. Для них суттєвими є чинники часу і зовнішні обста-вини. Так, навіть якщо потреби безпеки вже задоволені, але ви-никла ситуація, котра безпеку ставить під загрозу ризику, ці по-треби знову активізуються як мотивації поведінки. Концепція Маслоу особливо важлива у вивченні ставлення людей до ризи-ку, бо вона дає підґрунтя для розгляду дій індивідуума в ситуаці-ях, пов’язаних з ризиком, коли такі чинники, як загроза смерті, болю, страждання не проявляються безпосередньо. У дослідженні психологічних аспектів ризику слід брати до уваги вивчений Маслоу феномен, названий ним комплексом «Йони». Цей термін характеризує відмову людини від діяльності задля повної реалізацї своїх здібностей. Подібно до біблійного пророка Йони, який намагався уникнути відповідальності за про-роцтва, більшість людей дійсно не бажають максимально вико-ристовувати свої здібності. Замість того, щоб наслідувати цілі, для досягнення котрих вимагається повнота власного розвитку, вони обирають помірність і обмеженість у цілях. Помірність дає їм відчуття безпеки, коли непотрібні ні особливі інтелектуальні зусилля, ні відповідальність за прийняття рішень, ні спроби пере-бороти спокуси заміни власних смаків і суджень зовнішніми (со-ціальними) стандартами. Комплекс «Йони» призводить до того, що звичайна людина, обираючи безпеку навіть перед невеликим ризиком, стає істотою з пригніченими або притамованими здібностями і талантами. Концепція Маслоу була розвинута в працях іншого американ-ського психолога — У. Роу [338], котрий надавав особливого значення наслідкам дій людини в ситуаціях, пов’язаних з ризиком.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Психологічне сприйняття ризику» з дисципліни «Ризикологія в економіці та підприємстві»
