Розвиток активних форм зв’язку лектора з аудиторією
Застосування проблемного методу передбачає своєрідну фор-му зв’язку лектора зі слухачами: розвиток активних зв’язків, що йдуть від лектора до аудиторії, й активних зворотних зв’язків — від слухачів до лектора. Дуже поширеним є стереотип поведінки лектора: впродовж усієї лекції він вимовляє довгий монолог і лише по його завер-шенні з’ясовує, що залишилося незрозумілим. Слухачі весь цей час мовчать, поводяться пасивно. Однак за такого читання лекції важко домогтися успішного засвоєння проблемних ситуацій. Цілком зрозуміло, що від монологу слід переходити до діалогу з аудито-рією. Це відбувається найприродніше тоді, коли сам лектор від-чуває потребу поставити перед студентами розумові задачі, з’ясувати їхню думку щодо порушених питань, ввести в лекцію елементи жвавої бесіди. Безумовно, питання, адресовані аудито-рії, треба заздалегідь готувати й обмірковувати. До активних прямих зв’язків у лекційному спілкуванні ми можемо віднести звернення лектора до студентів із питань теми, з’ясування їхньої думки, пропозицію різних тестів, спільний ана-ліз проблемних ситуацій, висування дискусійних питань тощо. Активним зворотним зв’язком слугуватиме увага студентів до виступу лектора, відповіді на його питання, розв’язання постав-лених перед слухачами завдань, участь у розгляді проблемних ситуацій, питання до лектора, репліки тощо. Активні прямі та зворотні зв’язки можуть виконувати різну роль за репродуктивного і продуктивного типів навчання. Якщо лектор або студенти ставлять запитання, розраховані на просте згадування («коли», «хто», «скільки» тощо), тоді перевіряється механічна пам’ять студентів. Зовсім інше призначення мають за-питання на кшталт: «чому», «у чому полягають розбіжності (схожість)», «чим пояснюється». Для відповіді на них потрібно активізувати інтелектуальні процеси, що є неодмінною умовою застосування проблемного методу читання лекцій. Лектору важливо вміло поєднувати питання, звернені до пам’яті й інтелекту людей. Адже без елементарних знань з еко-номіки, як ми зазначали раніше, не можна розвивати економічне мислення й успішно відповідати на запитання. Допомагаючи слухачам збагачувати позитивні знання, доцільно відкладати на якийсь термін осмислення закладеного в пам’яті матеріалу. За будь-якого рівня підготовки слухачів, але обов’язково з ураху-ванням рівня їхньої освіти, важливо залучати їх до інтелектуаль-ної роботи. Застосування проблемного методу на підставі активних прямих і зворотних зв’язків за умов розвитку цивілізованих ринкових відносин і демократизації громадського життя надає лекційній роботі нового вигляду. Дедалі вагоміше місце в лекційній зустрічі зі студентами починають займати діалог, зіставлення точок зору та дискусії. Лектор завжди має бути готовим до того, щоб не тільки наприкінці лекції, коли треба відповідати на запитання студентів, а й під час обміну думками з певної проблеми, може заточитися полеміка з дискусійних питань. Перебудова викладання економічних дисциплін відповідно до сучасних вимог передбачає кардинальну зміну ставлення викла-дачів економіки до дискусій, яких, на жаль, багато хто прагне всіляко уникати чи переносити семінарські заняття, що теж доці-льно. Як відомо, значення дискусій полягає в правильно органі-зованій полеміці, що вчить людей аргументувати свою точку зору й доходити правильних висновків. Під час дискусії перевіряється істинність набутих знань, формуються міцні переконання. На лекції, розрахованій на підготовлену аудиторію, основою дискусії чи диспуту (залежно від проблемної ситуації) можуть послугувати спірні питання, обговорювані в економічній літера-турі, зокрема на сторінках журналу «Питання економіки», «Еко-номіст» тощо. До них можна віднести такі питання: які супереч-ності притаманні періоду становлення ринкової економіки в країні, як можна їх розв’язати; чи сумісні індивідуальна трудова діяльність і принцип соціальної справедливості; якими шляхами та засобами можна досягти відповідності попиту і пропозиції товарів тощо. Підготовка і проведення дискусій та диспутів передбачає роз-виток у лекторів і слухачів вміння вести полеміку, дотримуючись певних правил і умов. Важливо, щоб лектор ретельно готувався до дискусії: глибоко розбирався в сутності цього питання; озброювався незаперечними аргументами з метою переконання людей у своїй правоті; усвідомлював вразливі моменти хибних помилкових поглядів, що підлягають спростуванню. Успіх дискусії залежить від дотримання низки правил по-леміки. Учасники дискусії мають відстоювати свої погляди, спираючись на переконливі аргументи, й не припускати неко-ректної поведінки стосовно опонентів. Обговоренню дискусій-них питань доцільно відводити лише частину лекційного часу, не затягувати його. Під час підбиття підсумків важливо давати принципові оцінки основним суперечливим судженням, аналі-зувати припущені помилки і неточності. Ніколи не слід згаду-вати імена тих, хто висловив помилкові судження, від яких во-ни могли відмовитися. Отже, підсумуємо викладене. Кардинальне оновлення лекцій-них засобів на підставі застосування проблемного методу й усього арсеналу активних форм зв’язку лектора з аудиторією дає змогу істотно поліпшити формування сучасного економічного мислен-ня, розвивати кмітливість та ініціативність працівників, зміцнити зв’язок економічної теорії із практикою докорінної реконструкції економіки. Зрештою значно підвищується якість та ефективність лекційної економічної пропаганди, а також рівня викладання економічних дисциплін загалом. Завдання 2. Підготувати пропозиції щодо застосування мето-дів активізації пізнавальної діяльності на семінарах і практичних заняттях.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Розвиток активних форм зв’язку лектора з аудиторією» з дисципліни «Методика викладання економіки»
