Гаррісон Емерсон. Дванадцять принципів продуктивності: шостий принцип — швидкий, надійний, повний, точний і постійний облік
Мета обліку полягає в тому, щоб збільшити число й інтенсив-ність застережень, щоб дати нам такі відомості, котрих ми через зовнішні відчуття не дістаємо. Облік має за мету перемогу над часом. Він повертає нас до минулого, дає змогу зазирнути в майбутнє. Він долає і простір, зводячи цілу залізничну систему в простеньку криву графіка, розширюючи на кресленні частку міліметра до цілого фута, вимі-рюючи за лініями спектроскопа швидкість руху найвіддаленіших зірок. Він осягає і температуру, даючи нам можливість врахову-вати мільйонну частку градуса або різницю температур місяця, сонця, що досягає 10 тис. градусів. Людина спілкується з людиною через тисячоліття; фігурки, вирізьблені в камені, ієрогліфи, виведені колись на вологій глині чи викарбувані на граніті, розповідають нам такі речі про хеттів і єгиптян, яких ми не знаємо про своїх прямих предків — герман-ців і галлів або про своїх безпосередніх сусідів — індіанців. Лист — це великий винахід. Ноти, тобто запис музики,— це ви-нахід ще більший, бо він дає нам змогу за допомогою зору від-творювати матеріал слуху і тим самим заповнює прірву між двома зовнішніми чуттями. Закріплення звуку на грамофонній платівці, закріплення руху на кінострічці — це торжество мистецтва обліку. Грамофонна платівка є найдивовижнішим, якщо не найкорисні-шим з усіх наших облікових знарядь, крім самого мозку, бо вона закріплює якнайтоншою лінією всі коливання повітря, створювані величезним хором і оркестром, закріплює й дає змогу відтворити і трепотіння, і стогін, і всі відтінки музичного вираження. Обліковим документом ми називаємо все, що дає нам відомості. Люди вже давно збагнули необхідність обліку, але ще остаточно не розуміють, що і як треба обліковувати. Знайомлячись зі справами великого виробничого підприємства, ми не знаємо, з чого більше дивуватися: з цілковитої відсутності надійних, швидких і точних облікових даних чи з неймовірної безлічі всіляких облікових документів і таблиць, що складаються ціною напруженої праці й величезних витрат, але не характери-зуються ні надійністю, ні швидкістю, ні вичерпністю. Навіть за наявності всіх цих якостей облікова робота постійно захаращу-ється незліченною кількістю паралельних відомостей — непотрібних, які не мають жодної ціни й тільки підвищують собівартість обліку. Облік надзвичайно багатоманітний, причому деякі його форми необхідні нам для продовження життя. Зокрема, нас спеціально цікавить облік виробничих витрат. І ось між двома крайнощами — з одного боку, обліковими документами всесвіту (як, наприклад, щорічне повернення сезонів чи повільне зростання та в’янення будь-якого організму), а з іншого — обліком витрат, між цими двома крайнощами міститься облік продуктивності, що за сучас-ного стану виробництва становить для нас надзвичайний інтерес. Одна з цілей сучасного наукового управління або, якщо хо-чете, управління продуктивного й нормалізованого (власне це одне й те саме) якраз у тому й полягає, щоб перетворити облік продуктивності на облік собівартості: мова витрат зрозуміла всім, а мова продуктивності — лише небагатьом. Люди й досі не збагнули, що час м’язових зусиль минув безповоротно, що праця вже не може вимірюватися в одиницях людської сили, що нам більше не потрібні люди, котрі могли б копати землю чи перетягувати вантажі вдвічі швидше за інших, котрі могли б ламати підкови. У нас усе ще не розуміють, що нам потрібні люди, котрі вміють стояти на капітанському містку пароплава, що приводиться в рух нафтою, нам потрібні машиністи, котрі вміють одним пальцем пересувати паровий важіль паротяга, й кочегари, котрі вміють одним пальцем натискувати на клапан, що подає нафту. Адміністратор або бухгалтер не може знати становища свого підприємства, доки облікові дані не повідомлять йому щодо кожної функції або операції такі цифри: нормальна кількість матеріалів; ефективність використання матеріалів; нормальна ціна матеріалу за одиницю; ефективність ціни; нормальна кіль-кість одиниць часу на цю роботу; ефективність фактично ви-траченого часу; нормальна висота ставок оплати праці відпові-дної кваліфікації; ефективність фактичних ставок; нормальний робочий час обладнання; ефективність (процент) фактичного робочого часу машин; нормальна погодинна вартість експлуа-тації обладнання; ефективність використання обладнання, тоб-то відношення фактичної погодинної собівартості експлуатації до нормальної. Облік усіх деталей, що зрештою дає облік усього цілого... — один із принципів продуктивності. Тільки той, хто враховує всю кількість і всі ціни, хто враховує ефективність того й іншого, враховує стосовно всіх матеріалів, що витрачаються (хай то буде тонна рейок або пінта нафти), тільки той, хто враховує витраче-ний час, погодинну ставку й продуктивність часу за кожною опе-рацією, робочий час і погодинну експлуатаційну вартість машин (знову-таки за кожною операцією), — тільки той може насправді застосувати всю решту принципів і досягти високої продуктив-ності.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Гаррісон Емерсон. Дванадцять принципів продуктивності: шостий принцип — швидкий, надійний, повний, точний і постійний облік» з дисципліни «Методика викладання економіки»
