Немає нічого хибнішого, ніж уявляти наукове економічне мис-лення як суму якихось догм і незмінних положень, нібито придат-них для всіх часів і обставин. Навпаки, як одна з форм суспільної свідомості, наукове мислення прагне адекватно відбивати мінли-ву об’єктивну дійсність. Із цього випливає низка наслідків, що мають важливе значен-ня для викладацької діяльності, для практики викладання еконо-міки взагалі, маркетингу й бізнесу зокрема. Перший наслідок. Зміна одного суспільного устрою веде до серйозної модифікації економічного мислення. Саме така зміна відбулася під час переходу нашої країни від командно-адміністративної системи економіки до ринкової. Зрештою формується новий історичний тип економічного мислення, що явно тяжіє до ринкового типу економічного мислення. Він відображає такі до-корінні зміни в економіці, як свобода підприємництва, багатома-ніття форм власності, включно з приватною власністю, тощо. Другий наслідок. У процесі становлення й подальшого про-гресу ринкових відносин, формування змішаного типу економіки в нашій країні зазнають послідовного розвитку його матеріальні й економічні засади. Завдяки цьому зберігається наступність у змісті й характері економічного мислення. Його основні риси не лише не втрачають свого значення, а й дістають підтвердження під час становлення ринкової економіки, водночас збагачуючись новим змістом. Третій наслідок. Кожній історичній стадії розвитку нашого суспільства відповідає свій тип економічного мислення. Так, у ко-лишньому СРСР розрізняли три етапи в еволюції економічного мислення, що відповідають, по-перше, перехідному періодові від капіталізму до соціалізму; по-друге, побудові в основному соціа-лізму; по-третє, розвиненому, зрілому соціалізмові. Визнаючи сьогодні ці етапи штучно створеними, ризикнемо припустити, що тоді попри все переважало економічне мислення, властиве ко-мандно-адміністративній системі управління централізованою, ієрархічною економікою. Тому, як відзначалося раніше, необхід-но формувати в студентів новий, ринковий тип економічного мислення, без якого наші перетворення з перебудови суспільства, наші реформи у цій сфері приречені на поразку або принаймні дуже загальмуються. Четвертий наслідок. Продуктивні сили, як відомо, розвива-ються швидше, ніж виробничі відносини. Економічна свідомість, тісно пов’язана з останніми, також має тенденцію запізнюватися з осмисленням сформованих нових реалій. Отже, перехід від од-нієї історичної стадії суспільного устрою до іншої (зараз точить-ся полеміка стосовно того, що в нас формується: номенклатурний капіталізм, народний капіталізм чи соціально зорієнтована рин-кова система господарювання або просто громадянське суспіль- ство зі змішаною економікою?) означає, що розв’язано супереч-ність між новими потребами виробництва й застарілим, таким, що не відповідає цим потребам, типом економічного мислення. Відбувається звільнення від такого типу мислення, яке гальмує перебіг перебудови господарського організму. Звідси випливає важливе завдання викладача. Варто роз’ясняти студентам, чому, втративши свою прогресивну роль, тип еко-номічного мислення вже не відбиває нового стану економіки? Чому він перетворився на перешкоду подальшому вдосконален-ню продуктивних сил і виробничих відносин? Чому він має зійти з історичної арени? П’ятий наслідок. Оскільки зі зміною одного суспільного ладу іншим виникає потреба в новому типі економічного мислення, активізується творча функція економічної науки, пов’язана з формуванням нового типу економічного мислення. Йдеться про такий тип економічного мислення, що найповніше враховує назрілі по-треби ринкової економіки й сприяє поширенню її. Отже, перед викладачами постає конче важливе завдання — усіляко сприяти формуванню нового типу економічного мислення у своїх слухачів. Такими є завдання викладачів економічних дисциплін. Викла-дання економічних дисциплін і економічне виховання слід спря-мовувати на потреби розвитку ринкових відносин на цивілізованій основі, виробленні сучасного економічного мислення, заповзятос-ті, діловитості тощо.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Історичний характер економічного мислення» з дисципліни «Методика викладання економіки»
