Для того щоб реалізувати свої можливості, посередни-ку в боротьбі за клієнта необхідно провести відповідні маркетин-гові дослідження, а потім створити свою організаційну структу-ру, котра відповідає концепції логістики. Для вирішення завдань необхідні макросегментація та прогноз, а також проектування моделі логістичних процесів. При здійсненні макросегментації потрібно згрупувати споживачів за характером і обсягом логістичних послуг з обов’язковим урахуванням територіа-льно-галузевих факторів. Дотримання вимог концепції логістики і зосередження ресурсів посередників на найбільш важливих напря-мах логістичного сервісу обумовлює оптимізацію не тільки зон сер-вісного обслуговування, а й торговельних зон. При об’єднанні споживачів за торговельними зонами і зонами обслуговування, а також платоспроможністю, визначаються ви-моги споживачів до структури комплексу та інших факторів. Наступним етапом є мікросегментація, коли розробляється тактика відповідних дій на ринку, узгоджується й коректується механізм виробництва й реалізації логістичних послуг. Порядок комплексної діяльності з формування й регулювання логістичного сервісу можна розглянути на схемі (рис. 43). За кордоном використовують різні форми створення сервісних ло-гістичних організацій. В деяких країнах поширена форма організації закупівель або розподілу, котра дає змогу постачальникам та спожи-вачам взаємодіяти у перевезеннях, користуванні складами або з ін-шими логістичними посередниками. Відповідно до договірних умов транспортні компанії, склади загального використання та інші учас-ники процесу надають замовнику узгоджений раніше комплекс логі-стичних послуг (транспортування, експедиційне, інформаційне та інше обслуговування). При цьому постачальник зобов’язується від-давати в повне розпорядження замовника частину парку рухомого складу, складських приміщень, а також відповідного персоналу (коли це необхідно) на попередньо узгоджений час і за раніше узгодженою ціною. Строк такої угоди варіюється в межах від 2 до 5 років. За цим договором і створеною на його основі логістичною підсистемою від-повідальність за ефективну експлуатацію отриманих у користування транспортних засобів, складських приміщень та інших логістичних потужностей, а також трудових ресурсів лягає на замовника.
Рис. 43. Формування логістичного сервісу В Україні також створюються логістичні підсистеми сервісу. Це різні посередницькі фірми, котрі займаються транспортно-експедиційним обслуговуванням. Розвиток підсистем транспортно-експедиційного сервісу базується на вираховуванні і координації інтересів відправника, перевізника і отримувача через створення комплексних транспортно-експедиційних систем, технологічну маршрутизацію руху вантажних потоків, при котрих рухомий склад клієнтів транспорту використовується виходячи з правил кооперації. Так, в Україні створено Український державний центр транс-портного сервісу, котрий є структурним підрозділом «Укрзаліз-ниці». У сферу його діяльності входить організація перевезень вантажів у великовагових контейнерах, експлуатування вантажу. Центр надає такі види послуг: 1) надання організаціям, фірмам, фізичним особам великова-гових контейнерів для перевезення на залізничному транспорті; 2) доставка контейнерів до дверей клієнтів автотранспортом з терміналу УТС (Український центр транспортного сервісу «Лис-ки») по Києву і Україні; 3) виконання вантажно-розвантажувальних робіт, поєднаних з переробкою контейнерів інших вантажів; 4) взаєморозрахунки між відправниками вантажів і залізниць іншими шляхами України, країн СНГ та Європи; 5) консультації з питань митного оформлення; 6) експедирування експортних і транзитних вантажів у кон-тейнерах усіма видами транспорту; 7) складування, збереження різних вантажів на відкритому митно-ліцензійному і критому складах; 8) реалізація і ремонт контейнерів; 9) митне декларування і оформлення документів у митниці з відправлення контейнерів на експорт або отримання імпорту; 10) страхування вантажів. Українсько-австрійське спільне підприємство «Термінал-Етрансиліски», котрий співпрацює з Українським державним центром транспортного сервісу, надає послуги з вантажно-розвантажувальних робіт, збереження митного вантажу в режимі митного складу — до трьох років, зберігає немитний вантаж, комплектує вантаж на замовлення клієнта, виконує роботи із сортування, пакетування, доставки вантажу клієнту. На термі-на- лі також проводиться комп’ютерний облік руху товару за но-менклатурою, видача довідкової інформації. Підприємство відправляє вантажі залізницею, автотранспортом, надаються по-слуги з доставки вантажів у Білорусь, Чехію, Австрію, Поль-щу. Можна отримати послуги митного брокера з декларування товару, надання допомоги у розробці документації, необхідної для митного оформлення та ін. ОАО «KYIVZOVNISHTRANS» і фірма КТТ-інформ, розроб-ляють програмний комплекс «AutoSpedition». Цей комплекс ви-рішує питання формування транспортного замовлення і відпра-влення його перевізнику, формування документа «Інвойс» і відправлення його замовнику. Аналізуються рейси за такими параметрами: дата завантаження, дата розвантаження, дата отримання CMR, дата розрахунків за перевезення. Документи складаються російською та англійською мовами. Комп’ютеризовані всі фінансові операції. На українському ринку діють і інші фірми-посередники, як українські, так і іноземні, котрі надають різні види послуг, пов’язаних з експедиційною та транспортною роботою. В Україні була також створена Асоціація міждержавних експедиторів України (АМЕУ) за ініціативою більше 100 транспортно-експедиційних організацій. Вона є членом Міждержавної федерації експедитор-ських асоціацій (FLATA). Основною метою асоціації є координація зусиль експедито-рів України для вирішення проблем їх професійної діяльності. Її завдання полягає у сприянні становленню експедиторської індустрії як нової галузі ринкової економіки України, підви-щення якості послуг, що надаються у сфері перевезень і транс-портно-експедиційного обслуговування, в залученні додатко-вих обсягів перевезень через Україну. Увага приділяється захисту українського ринку транспортно-експедиційних послуг від несумлінних вітчизняних та іноземних експедиторів, орга-нізації інформаційного забезпечення з професійних питань, на-уково-методичному і правовому забезпеченню транспортно-експедиційної діяльності. АМЕУ надає допомогу в отриманні необхідної інформації. На організацію посередницької логістики впливають і форми власності підприємств комерційного посередництва. Значне скорочення частки державної торгівлі у загальному обсязі роздрібного товарообороту не є дивним, тому що найбільш радикальні зміни форми власності у процесі приватизації відбу-валися у сфері торгівлі і, в першу чергу, у її роздрібній ланці. Цим же пояснюється зростання частки приватної торгівлі, де іс-тотну роль відігравала лібералізація торгівлі і демократизація су-спільно-політичного життя країни. Скорочення частки змішаних форм власності в основному обумовлено різким падінням темпів зростання кооперативної торгівлі, зокрема, системи споживчої кооперації. Стійке зростання частки інших форм власності можна віднести на рахунок неорганізованої торгівлі, обсяги продажу якої враховуються непрямим чином. Зміна відносин власності на торговельних підприємствах з точки зору торговельної логістики має як позитивні, так і негативні нас-лідки. З одного боку, економічна самостійність господарюючих у сфері торгівлі суб’єктів розв’язує їм руки у виборі каналів товаро-руху, розширює горизонт пошуку оптимальних варіантів побудови логістичних ланцюжків. З іншого — економічна автократія є пере-шкодою процесу узгодження інтересів усіх учасників логістичної системи, що фактично підриває організаційно-економічну базу тор-говельної логістики. Встановлено, що потенційні можливості логіс-тичного підходу до організації торгівлі достатньо успішно реалізу-ються за умов економічної та політичної стабільності суспільства. За винятком технологічної структури, може скластися уява, що форми організації торговельної логістики і форми організації торгівлі сходяться. Ідентичність форм логістики і торгівлі зовсім не є очевидною тому що специфіку форм організації торговель-ної логістики можна відшукати лише у межах певних форм тор-гівлі. Більш суттєвою відмінність між торгівлею і логістикою стає тоді, коли досліджуються логістичні операції торгівлі. Принципова блок-схема організації торговельної логістики передбачає таку послідовність логістичних операцій: 1) планування закупівель товарів для наступного перепрода-жу. Для цього потрібно знати платоспроможний попит покупців і мати необхідні ресурси для задоволення виявленого попиту; 2) вибір форм організації закупівель. Ефективність торговель-ної логістики багато в чому залежить від наявності альтернатив у плануванні й організації закупівель; 3) організація закупівель товарів для наступного перепродажу. Бажано дотримуватись затвердженого плану й оптимальних форм організації закупівель, оперативно реагуючи на зміни зовнішньо-го і внутрішнього середовища торговельної логістики; 4) вибір форм управління запасами. Можливі варіації політики підприємства комерційного посередництва у галузі управління запасами. Ефективною визнається така політика, за якою макси-мум надійності поставок товарів споживачам забезпечується при наявності мінімуму товарного запасу; 5) управління запасами товарів. Сукупність заходів з управ-ління товарними запасами передбачає підтримання їх на оптима-льному рівні. Крім того, дана логістична операція містить все, що пов’язано зі складською переробкою товарів, аж до викладення їх на полиці магазинів чи на спеціальні стенди; 6) вибір форм організації поставок. Головним напрямом дія-льності комерційних посередників є продаж (поставка) товарів споживачам. Різноманітність способів продажу (поставок) дає змогу встановити придатний для кожного покупця варіант, що буде вигідним і підприємству комерційного посередництва; 7) планування і організація поставок товарів споживачам. План поставок має бути збалансованим за ресурсами (фінансо-вими і трудовими), за технологією товароруху, за контрагентами та іншими елементами; 8) вибір форм обслуговування споживачів. Торговельна логіс-тика набуває досконалих форм, коли передбачає не тільки заку-півельну та постачальницьку діяльність, а й максимально можли-вий комплекс послуг, пов’язаних з фізичним переміщенням товарів і підготовкою їх до споживання. При виборі форм обслу-говування споживачів необхідно керуватися принципом оптима-льної достатності, суть якого полягає у тому, що та чи інша по-слуга взаємовигідна як посереднику, так і покупцю; 9) організація обслуговування споживачів. Після обрання по-слуги має бути розроблена технологія її надання і створені необ-хідні організаційно-економічні передумови. За певних умов (на-приклад, розширення сфери комерційного посередництва) сама торгівля може бути доповненням системи обслуговування, як це ми вже спостерігаємо на практиці, коли підприємства сфери по-слуг займаються торговельно-посередницькою діяльністю. Основні принципові відмінності логістичної організації торгівлі від традиційної — це потенційна можливість одержання ефекту інтеграції зусиль всіх учасників процесу фізичного переміщення товарів у сфері комерційного посередництва.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ОРГАНІЗАЦІЯ ТОРГОВЕЛЬНО-ПОСЕРЕДНИЦЬКОЇ ЛОГІСТИКИ» з дисципліни «Логістика»
