Система погляду на те чи інше явище або процес має назву концепція. Виходячи з цього система поглядів на раціона-лізацію господарської діяльності шляхом оптимізації постанов-чих процесів є концепцією логістики. Під матеріальним потоком розуміють сукупність сировини, матеріалів, напівфабрикатів, які у вигляді предметів праці надхо-дять від постачальників до виробничих підрозділів і, перетворю-ючись там на готові продукти праці, крізь канали розподілу до-водяться до споживачів. Циркуляція охоплює надходження матеріальних ресурсів до складу підприємства, переміщення їх до цеху на початкову операцію транспортування незавершених продуктів праці в межах цеху, між цехами і, нарешті, після закін-чення всіх операцій, переміщення завершених продуктів праці за межі підприємства до сфери їх споживання. Розгляд цих формально різнорідних, але за змістом єдиних процесів як цілісного комплексу відіграє важливу роль. Зрозумі-ло, що функції, які формують матеріальний потік промислового виробництва, технологічно пов’язані, а обумовлені ними витра-ти — економічно залежні. Це означає, що зміни в одному з видів діяльності впливають на всі інші, а намагання знизити окремі ви-трати можуть призвести до більш високих сукупних витрат. Концептуальний підхід до розвитку системи логістики передба-чає, що функції логістики розглядають як дуже важливу підсистему загальнофірмової системи. Це означає, що створювати логістичні системи і управляти ними слід виходячи із загальної мети — досяг-нення максимальної ефективності роботи всієї фірми. Недостатньо оперативні дії служб постачання можуть негативно позначитися на функціонуванні виробничо-диспетчерського відділу, а перебої у роботі останнього, в свою чергу, дезоргані-зують діяльність збутового апарату. Бажання оптимізувати функ-ціонування виробничих підрозділів може призвести до пере- вантаження складів одними видами продукції та несвоєчасного забезпечення іншими. Низькі витрати на транспортування кош-туватимуть дуже дорого, якщо транспортна служба, намагаючись досягти цього, приносить у жертву швидкість і надійність поста-чання або якщо це вимагає спеціального надто дорогого паку-вання. Більш того, зниження транспортних витрат може стати причиною збільшення витрат на зберігання запасів. Чим більший обсяг партії деталей, що запускаються у виробництво, тим менші витрати на переналадку устаткування. Однак витрати на зберігання незавершеного виробництва збільшуються. І навпаки, зі зменшенням обсягу партії, витрати на зберігання знижуються, а ви-трати на переналадку збільшуються. Розміщення виробничих потужностей, складів, пунктів технічного контролю впливає на транспортні витрати. Ще кілька років тому основні проблеми, якими займалися розро-бники логістичних систем, поставали у галузі фізичних потоків то-варів та сировини. Під інформаційним забезпеченням фізичного ло-гістичного процесу руху товарів від постачальника до споживача малася на увазі лише супроводжувальна інформація. Однак з роз- витком та поширенням логістичних систем на підприємствах і фір-мах дедалі більше почала відчуватися необхідність у їх вдоскона-ленні й впровадженні у практику таких логістичних інформаційних систем, які б давали змогу органічно поєднувати і зводити в одне ціле усі логістичні субсистеми. Формування інформаційної систе- ми — складний і багатоплановий процес, в якому використовують-ся всі досягнення сучасної інформаційної технології, новітні комп’ютерні системи, кожна з яких робить можливим успішне керівни-цтво виробничими процесами через використання адекватної інформаційної техніки, методів та форм інформаційного забезпе-чення усієї логістичної системи у цілому. Нові завдання, що поста-ють перед організаторами та керівниками виробництва у галузі вті-лення у життя логістичних принципів, викликають необхідність створення інформаційної інфраструктури, яка дає змогу збирати, обробляти і трансформувати інформацію, виходячи з конкретних по-треб. Успішний процес функціонування передбачає ідентифікацію, стандартизацію джерел інформації, її обробку та передавання. Дося-гти цього можна шляхом створення комп’ютерної мережі виробни-цтва. Про можливості такої системи можна скласти уявлення на прикладі комунікаційних мереж західноєвропейських філіалів IBM. Усі виробничі підрозділи фірми IBM у Німеччині об’єднані з метою інформаційного забезпечення через комп’ютерну мережу, що є ос-новою комунікаційної системи PROFS (Professional Office). Ця сис-тема дає змогу кожному, хто увійшов до неї, зв’язатися з будь-яким іншим підрозділом фірми. Сьогодні більш як 26 тис. із 30 тис. зага-лом працівників німецького філіалу IBM об’єднані в цю систему. Виробнича мережа поряд із системою PROFS створює інфраструк-туру для усього інформаційного потоку фірми. Разом з тим, ця ме-режа — інтегральна основа іншої перспективної мережі, що об’єднує більш як 300 тис. працівників IBM у Західній Європі. Інформаційне забезпечення логістики потребує і відповідного програмного забезпечення, завдяки якому вся логістична система, починаючи з рівня субсистем і закінчуючи фірмою в цілому, працю-вала б як єдине ціле. Головне завдання в цьому напрямі — об’єднати всі підрозділи, створивши інфраструктури (комунікаційної та інфор-маційної системи). Це дасть змогу кожному суб’єкту, залученому до процесу, бути зв’язаним з будь-яким іншим суб’єктом загального ви-робничого процесу. Комунікаційна система має охоплювати всіх по-стачальників та замовників даного підприємства. Інформаційна логістика дає нові можливості, завдяки яким вся необхідна інформація складається відповідно до розроблених нею принципів у чітку систему, основна функція якої — одержання, об-робка та передавання необхідної інформації. На думку авторитет-них спеціалістів ряду компаній, інформаційна інфраструктура, що створюється на базі сучасних швидкодіючих ЕОМ та відповідного програмного забезпечення як у межах окремих виробничих оди-ниць, так і у всій фірмі в цілому, перетворює інформацію з допомі-жного (обслуговуючого) фактора на самостійну виробничу силу, яка в змозі, на відміну від інших факторів, швидко підвищити про-дуктивність праці й мінімізувати витрати виробництва. Але, незва-жаючи на вже доведену на практиці ефективність застосування ін-формаційної логістики, вона є лише одним з елементів загальної системи логістики і її успішне функціонування можливе лише в разі переходу на логістичні принципи всього виробництва. В свою чер-гу, комплексний логістичний підхід у сфері закупівель, транспорту-вання, складування, виробництва та збуту продукції абсолютно не-можливий без відповідного інформаційного забезпечення. Основні положення концепції логістики: 1. Реалізація принципу системного підходу. Тобто оптимізація матеріального потоку може відбуватися як у межах всього підпри-ємства, так і його окремих підрозділів. Однак досягти максимально-го ефекту можна лише оптимізувавши або сукупний матеріальний потік від первинного джерела сировини до кінцевого споживача, або окремі його значні ділянки. При цьому всі ланки матеріального лан-цюжка, тобто всі елементи макрологістичних та мікрологістичних систем мають працювати як єдиний злагоджений механізм. 2. Відмова від випуску універсального технологічного та під-німально-транспортного устаткування та використання облад-нання, яке відповідало б конкретним завданням та умовам. Опти-мізація потоків за рахунок використання відповідного обладнання можлива лише за умови випуску і масового використання широкої номенклатури різноманітних засобів виробництва. Іншими словами, для того щоб застосувати логістичний підхід до управління матеріальними потоками, необхідно мати високий рівень науково-технічного розвитку. 3. Розвиток дрібносерійного виробництва, як вимагає ринок. При цьому необхідно щоб тривалість виробничого циклу від мо-менту придбання матеріальних ресурсів до відвантаження готової продукції споживачу була мінімальною. Тож слід скоротити час технологічної обробки матеріалів, а також усіх процесів пов’язаних із закупівлею сировини та матеріалів. 4. Гуманізація технологічних процесів, створення належних умов праці. Одним з елементів логістичних систем є кадри, тобто спеціально підготовлений персонал, який з необхідним ступенем відповідальності виконував би свої функції. Логістичний підхід зміцнює суспільну значущість діяльності у сфері управління мате-ріальними потоками, створює об’єктивні передумови залучення до галузі кадрів, які володіють більш високим потенціалом праці. При цьому умови праці мають удосконалюватися адекватно. 5. Підрахунок логістичних витрат протягом усього логістич-ного ланцюга. Одним з основних завдань логістики є мінімізація витрат, пов’язаних з доведенням матеріального потоку від пер-винного джерела до кінцевого споживача. Розв’язання цього завдання можливе лише за умови, що система підрахунку витрат виробництва та обігу дає змогу визначити витрати на логістику. Таким чином, з’являється важливий критерій відбору оптималь-ного варіанта логістичної системи — мінімум сукупних витрат протягом усього логістичного ланцюга. 6. Розвиток сервісу на сучасному рівні. На сьогодні можли-вості різкого підвищення якості більшістю виробників продук-ції об’єктивно обмежені. Тому зростає кількість підприємств, які звертаються до логістичного сервісу як засобу підвищення конкурен-тоспроможності. Коли на ринку є кілька постачальників ідентичного товару приблизно однакової якості, перевага буде віддана тому з них, хто спроможний забезпечити більш високий рівень сервісу. 7. Спроможність логістичних систем до адаптації в умовах ринку. Поява великої кількості різноманітних товарів та послуг призводить до невизначеності попиту на них, обумовлює різкі ко-ливання якісних і кількісних характеристик матеріальних потоків, що проходять крізь логістичні системи. В цих умовах спромож-ність логістичних систем до адаптації, викликаної змінами, що відбуваються у навколишньому середовищі, є важливим фактором стійкого становища на ринку. Діяльність у галузі логістики має кінцеву мету, яка дістала назву «Шість правил логістики»: 1. Товар — за потребою. 2. Якість товару — висока. 3. Кількість — достатня. 4. Час доставки — найзручніший. 5. Місце доставки — куди потрібно. 6. Витрати — мінімальні. Мета логістичної діяльності досягається тоді, коли ці шість умов виконано, тобто коли потрібний товар високої якості, необ-хідної кількості, у найзручніший для замовника час буде достав-лено у зазначене ним місце з мінімальними витратами. Концепція логістики передбачає такі напрями: · формування господарчих зв’язків; · визначення потреби в обсягах і напрямах перевезень продукції; · визначення послідовності проходження продукції через пункти складування; · оперативне регулювання поставок та перевезень; · формування й управління надлишками; · розвиток складського господарства; · надання комерційних та транспортно-експедиційних послуг.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КОНЦЕПЦІЯ ЛОГІСТИКИ» з дисципліни «Логістика»
