Необхідність, місце та значення контролю в сучасних умовах
Сучасний етап суспільного та економічного розвитку України по-требує чіткої керованості процесів трансформування національної економіки. В умовах впровадження ринкових відносин важливо оп-тимально поєднати притаманні ринку регулятори економіки з усві-домленим, належно організованим управлінням господарством кра-їни. Адже трансформація та розвиток економіки Україні охоплює ті-єю чи іншою мірою всі сфери діяльності суспільства. За умов зага-льного занепаду та розбалансованості економіки, росту тіньового капіталу в усіх сферах діяльності актуального значення набуває ко-нтроль як головний важіль забезпечення ефективної та законної ді-яльності будь – яких господарюючих суб’єктів. Контроль, в перекладі з французької («controle»), означає перевірку або спостереження з метою перевірки. Цей термін можна трактува-ти як спостереження, нагляд, перевірку з метою протидії чомусь небажаному. Втім, у більш загальному під контролем розуміється система від-носин з приводу систематичного спостереження і перевірки ходу функціонування відповідного об'єкта деякого суспільного, виробни-чого або іншого процесу контролюючими органами, установами, уповноваженими особами з метою встановлення відхилень об’єкта контролю від заданих параметрів. [ 86 ] Контроль має прояв в усіх сферах суспільного життя. Нараховуєть-ся безмірна кількість різновидів контролю в залежності від сфери, в якій він здійснюється (соціальний, екологічний та багато інших). Ко-нтроль, який функціонує в економічному житті суспільства назива-ється економічним. Економічний контроль – це сукупність економічних відносин, які виникають у системі взаємодії та управління продуктивними сила-ми і виробничими процесами. [ 86 ] Роль та значення економічного контролю в сучасних умовах прояв-ляється через завдання, які він виконує: економічний контроль, використовуючи наукову теорію, виконує су-спільну роль у забезпеченні практичними рекомендаціями вироб-ництво життєво необхідних благ для задоволення потреб людей; виявляючи диспропорції і негативні явища в суспільстві, контроль дає можливість усунути їх і запобігає повторення, а також сприяє раціональної організації виробничих відносин і оптимальному вико-ристанню продуктивних сил. Тобто, економічний контроль у своєму розвитку інтегрується з іншими функціональними економічними на-уками; економічний контроль має місце на всіх без виключення підприємс-твах, в установах та організаціях, кожного разу маючи на меті за-безпечення ефективної та законної їх діяльності; важливим завданням економічного контролю є вплив через систему управління на успішне виконання планів економічного і соціального розвитку, раціональне використання матеріальних, трудових і фі-нансових ресурсів, запобігання непродуктивних витрат і збитків, зміцнення господарських зв'язків, дотримання господарського і тру-дового законодавства, забезпечення збереження власності; економічний контроль припускає систематичне спостереження за фінансовим станом підприємства, конкурентною здатністю його продукції на внутрішньому і світовому ринках. за результатами контролю розробляють міри, що сприяють більш ефективному господарюванню, дотриманню принципу соціальної справедливості в розподілі результатів праці в залежності від внес-ку кожного працюючого. Таким чином, зміст економічного контролю в умовах ринкової економіки полягає в систематичному спостере-женні, перевірці та регулюванні процесу розширеного відтворення валового національного продукту і соціально-економічних відносин відповідно до конституційних норм і законодавчого регулювання. Економічний контроль має достатньо широку класифікацію, що зу-мовлює наявність розмаїття його видів, форм та складових. Ос-новні види економічного контролю наведені на рис. 1.1. Як видно з рис. 1.1., економічний контроль підрозділяють за різними класифі-каційними ознаками. Так, за повнотою охоплення суб’єктів господарювання, що конт-ролюються, економічний контроль ділиться на: повний, який охоп-лює всі сторони діяльності господарюючого суб'єкта, що вивчаєть-ся, всі ділянки його роботи та види здійснених операцій; частковий, коли перевіряються тільки окремі види діяльності під-приємства або окремі види господарських операцій, вивчається один або декілька аспектів діяльності підприємства (наприклад, ви-робництво, споживання, збут тощо), певні види операцій (касові, розрахункові тощо), або зберігання і правильність використання окремих видів сировини, товарів, підзвітних сум, готівки тощо; наскрізний – який проводиться одночасно на декількох підприємст-вах, що входять до складу однієї організації (асоціації, об'єднання); За повнотою вивчення господарських процесів: суцільний – коли перевіряються всі документи і регістри бухгалтерського обліку, в яких відображені факти господарювання за весь період, що контро-люється; вибірковий, який передбачає вивчення не всіх, а лише певної час-тини документів, що відбираються на підставі науково-обгрунтованої схеми, за той чи інший період часу (квартал, місяць, окремі дні); комбінований, в ході якого одна частина документів та інформації вивчається суцільно, а інша - вибірковим способом; За етапами контролю господарських процесів: попередній, осно-вними функціями якого слід вважати розробку процедур і правил поведінки працівників у процесі реалізації прийнятих планів; поточний, який здійснюється в процесі виробничо-господарської діяльності по всьому ланцюжку ієрархії управління та спрямований на попередження можливих відхилень у виробничому процесі і мо-жливих труднощах;
наступний, який охоплює перевірку правильності в законності проведених господарських операцій, виявляє порушення і зловжи-вання, а також дає можливості розробити заходи щодо усунення недоліків та їх попередження в майбутньому; За періодичністю проведення, економічний контроль, в свою чергу, розділяється на: перманентний, який триває безперервно, постій-но; періодичний – контроль який здійснюється через певні проміжки ча-су, повторюється час від часу; За способом сприйняття господарських процесів: за участю суб’єкта контролю, який здійснюється безпосередньо перевіряю-чими особами; автоматизований, який проводиться з використанням комп’ютерної техніки та інформаційних технологій; За статусом здійснення: державний, який здійснюється держав-ними контролюючими органами; відомчий, який проводиться певним відомством на підпорядкова-ному об’єкті; контроль власника, який проводиться власником на власному під-приємстві; незалежний, який проводиться незалежними приватними суб’єктами контролю; Відносно господарюючого суб’єкта, економічний контроль розріз-няють на: зовнішній, що здійснюється суб'єктами контролю, які не входять до складу структурного підрозділу підприємства, діяльність якого контролюється; внутрішній, який здійснюється органами внутрішнього контролю (головним бухгалтером підприємства, ревізійною комісією, спосте-режною радою, тощо). Внутрішній контроль спрямований в основ-ному на те, щоб перевірити законність здійснення операцій та стан збереження державного майна з метою недопущення його розкра-дання. Поряд з наявністю широкого спектра видів, економічний контроль має власні форми. Форма економічного контролю – це сукупність методів та засобів дослідження підконтрольного об’єкта, які застосовують для вивчен-ня фінансово-господарської діяльності конкретної установи, органі-зації чи підприємства у даний час. Доречі, до того часу, поки Украї-на не набула незалежності, економічний контроль проявлявся лише в формі державного контролю (ревізії). Але стрімкі процеси розде-ржавлення власності, які почали відбуватись в національній еконо-міці після 1991 року, спричинили виникнення нових форм власності та істотно нових видів діяльності. Почалось зростання кількості гос-подарюючих суб’єктів різних форм власності. Як наслідок, крім державного контролю, почали з’являтись нові фо-рми економічного контролю і тому сьогодні економічний контроль проявляється через широкий спектр форм, наведених на рис. 1.2:
Рис. 1.2. Форми економічного контролю
Ревізія (інспектування). Згідно із Законом України «Про Державну контрольно-ревізійну службу в Україні» ревізія – є формою здійс-нення інспектування. Інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінан-сово-господарської діяльності суб’єкта контролю і проводиться у формі ревізії. Ревізія, в свою чергу, повинна забезпечувати вияв-лення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні матеріальних і посадових осіб [9]. Ревізія носить приму-совий характер і на відміну від аудиту її головною метою є вияв-лення правопорушень та покарання винних осіб. Бюджетний контроль - контроль за операціями бюджетного про-цесу під час складання, розгляду, затвердження, внесення змін, ви-конання бюджету чи звітування про його виконання. Здійснюється бюджетний контроль Міністерством фінансів України та місцевими фінансовими органами на кожній стадії бюджетного процесу, а та-кож Державним казначейством України та Державною контрольно-ревізійною службою України на стадії виконання бюджету та звіту-вання. Державний аудит - перевірка та аналіз фактичного стану справ щодо законного та ефективного використання державних чи кому-нальних коштів і майна, інших активів держави, правильності ве-дення бухгалтерського обліку та достовірності фінансової звітності, функціонування системи внутрішнього контролю. Об’єктом держав-ного аудиту є як діяльність підконтрольних підприємств, установ і організацій, так і виконання державних (бюджетних) програм. Голо-вною метою державного аудиту є встановлення ефективності вико-ристання бюджетних коштів, а також зміцнення законності викорис-тання державного і комунального майна. Податковий контроль - огляд і дослідження документації певного підприємства на предмет правильного і своєчасного вирахування і сплати ним податкових платежів у бюджет та державні цільові фо-нди. Об’єктами податкового контролю є платники податків, зборів, (обов’язкових платежів) до бюджетів усіх рівнів та державних ці-льових фондів. При цьому податковий контроль може здійснюва-тись у вигляді документальних і камеральних перевірок платників податків, які, в свою чергу, проводяться як планові і позапланові, комплексні (суцільні) і тематичні (вибіркові), а також зустрічні пере-вірки. Внутрішній контроль - незалежна діяльність з перевірки та оцінки роботи суб'єкта господарювання в інтересах останнього, метою якого є висловлення думки контролера відносно ефективності ор-ганізації і функціонування суб'єкта господарювання, визначити чи має фінансова звітність підприємства суттєві перекручення. Суб'єк-том внутрішнього контролю виступає служба внутрішнього контро-лю, яка створюється на підприємстві для виконання контрольних функцій залежно від мети і завдань, покладених на внутрішніх кон-тролерів керівництвом підприємства. Залежно від специфіки під-приємства внутрішній контроль може бути представлений однією особою або цілою службою (відділом внутрішнього контролю). Казначейський контроль – контроль виконання державного та міс-цевих бюджетів безпосередньо в процесі затвердження бюджетних призначень, розподілу та доведення бюджетних асигнувань, прийн-яття бюджетних і фінансових зобов’язань до отримання товарів і послуг та здійснення платежу з бюджетних рахунків з метою змен-шення кількості та обсягів порушень бюджетного законодавства та підвищення ефективності використання коштів бюджетів усіх рівнів. Казначейський контроль здійснюється органами державного казна-чейства України та стосується всіх без виключення бюджетних установ. Особливість контролю, що здійснюється органами Держа-вного казначейства, полягає в тому, що вони є єдиними виконавця-ми попереднього контролю та контролю на стадії здійснення пла-тежу при виконанні державного бюджету і не здійснюють цей конт-роль вибірково, а тільки на регулярній основі. Незалежний аудит - незалежна перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб'єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України, положень (стандартів) бухгалтерського обліку або інших правил (внутрішніх положень суб'єктів господарювання) згідно із вимогами користувачів. Аудит носить порадний характер і найчастіше здійс-нюється за ініціативою самого господарюючого суб’єкта. Контроль та аудит в банках, першочерговим завданням якого є сприяння забезпеченню схоронності грошової маси, дотриманню нормативно-правового регулювання в діяльності банку, його ефек-тивної економічної стабільності, попередження негативних ризиків і банкрутства. Комплексну ревізію фінансової діяльності акціонерних комерційних банків проводять виключно контрольно-ревізійні комісії на суспільних початках, обрані зборами акціонерів. Контроль і ау-дит в банках спрямовані на комплексне і всебічне дослідження його діяльності з метою активізації його прибутковості, попередження правопорушень і збитків його клієнтів, населення, а також заснов-ників і акціонерів. Взагалі контроль в банківських установах покли-каний забезпечити відповідність діяльності банку поставленим пе-ред банком цілям. [ 86] При цьому кожна з зазначених форм економічного контролю харак-теризується певними суб’єктами її здійснення.(рис. 1.3.)
Рис. 1.3. Відповідність суб’єктів контролю формам економічно-го контролю Окрім зазначених форм, економічний контроль має складові, які наведено на рисунку 1.4:
Рис. 1.4. Складові економічного контролю
Так, загальноекономічний контроль має прояв лише виключно на макрорівні. При цьому господарський та фінансовий контроль проявляються без виключення на всіх рівнях, в усіх галузях та на всіх підприємст-вах, установах та організаціях. Через це дослідження фінансового та господарського контролю як окремих найважливіших складових економічного контролю потребує ретельної уваги. Детально фінан-совий контроль та господарський контроль будуть розглянуті в на-ступних питаннях даної теми.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Необхідність, місце та значення контролю в сучасних умовах» з дисципліни «Фінансово-господарський контроль»
