Монополія являє собою ринкову структуру, яка характеризуєть-ся наявністю одного продавця та багатьох покупців, відсутністю близьких замінників для даного товару, існуванням бар’єрів для входу конкурентів на ринок. Відповідно, підприємство в умовах мо-нополії зветься монополістом, а ринок, на якому діє монополіст, — монопольним ринком. В умовах чистої монополії галузь складається з одного підпри-ємства, тобто поняття «підприємство» і «галузь» стають тотожними. Крива попиту на продукт «чистого монополіста» є одночасно кри-вою ринкового попиту, що завжди має від’ємний тангенс кута нахи-лу (рис. 11.1). Монополіст, на відміну від конкурентної фірми («price-taker») є «шукачем ціни» (price-maкer), оскільки він приймає ринкову лінію попиту як задану, а сам встановлює ціну та обсяг виробництва, бо має дуже сильну ринкову владу. Умовами встановлення та утримання монопольної влади є бар’єри для вступу конкурентів до галузі, тобто обмеження, які запобігають появі додаткових продавців на монопольному ринку, а саме: ѕ виключні права; ѕ патенти, авторські права, ліцензії; ѕ власність на всю пропозицію виробничого фактора; ѕ ефект масштабу великого виробництва тощо.
Рис. 11.1. Ціна, попит і граничний виторг підприємства-монополіста Рис. 11.2. Максимізація прибутку підприємством-монополістом Існують деякі різновиди монополій (див. основні терміни). Монополіст максимізує прибуток, випускаючи таку кількість продукції, за якої граничний виторг дорівнює граничним витратам (MR = MC). Що ж до ціни, яку править монополіст, то вона визнача-ється висотою кривої попиту в точці випуску, що дає максимум прибутку. Така ціна завжди вища за граничні витрати, тобто Р > МС (рис. 11.2). Еластичність попиту на продукт (навіть коли на ринку діє лише один продавець цього продукту) впливає на ціну монополіста. Маю-чи інформацію щодо еластичності попиту ЕD, а також дані, що характеризують граничні витрати монопольного виробника, можна обчислити ціну продукції Р за формулою . (11.1) Порівняно з досконалою конкуренцією монополіст, максимізую-чи прибуток, намагається виробити менший обсяг продукції і вста-новити вищу ціну на свій товар. Шкоду від монополії складають чисті втрати суспільства від того, що монополіст не досягає ефективного обсягу випуску. Крім того, монополіст перерозподіляє на свою ко-ристь частину доходів споживачів. У деяких випадках монополіст може здійснювати цінову дис-кримінацію — встановлювати різні ціни на той самий продукт для різних покупців. Економічні умови здійснення цінової дискримінації: · продавець повністю контролює виробництво та ціноутворення товару на всіх сегментах ринку; · продавець здатний відокремлювати різні та стійкі групи покупців з різною еластичністю попиту;
Рис. 11.3. Графічна ілюстрація цінової дискримінації щодо двох груп покупців · покупці не мають бажання та умов перепродавати придбану продукцію іншим покупцям. Графічну ілюстрацію цінової дискримінації щодо двох груп покупців наведено на рис. 11.3. Якщо монополія встановлює різну ціну для кожного покупця, то це означає, що вона здійснює досконалу цінову дискримінацію, або впроваджує ідеальну диверсифікацію цін. Класифікацію видів цінової дискримінації представлено в табл. 11.1. Таблиця 11.1 ОСНОВНІ ВИДИ ЦІНОВОЇ ДИСКРИМІНАЦІЇ Вид дискри-мінації Класифікаційна ознака Приклади Просторова Територіальна дифе-ренціація покупців Демпінгові ціниЦінові пояси та зониЦіни офшорних зонСільські та міські ціни і тарифи Часова Час придбання това-рів або послуг Денні та нічні ціниСезонні ціни Товарна Мета придбання това-рів або послуг Тарифи на виробниче або споживче ви-користання енергії Обсяг придбання Оптові та роздрібні ціни і тарифи Якість товарів Надбавки та знижки за якість, сортність тощо Торговельна марка Ціни на продукцію всесвітньовідомих і невідомих фірм Персональна Рівень доходів покупців Магазини для бідних і багатих покупців Статус покупця Знижка для постійних покупцівЗнижка для першого покупця (почин)Ціни для співробітників фірми Соціальний статус покупця Ціни для дітей, студентів, дорослих тощо Отже, в умовах монополії об’єктивно існує тенденція до обме-ження обсягів виробництва і до підвищення цін. Рівночасно, моно-полізація завжди пов’язана з масштабами виробництва, що приво-дить до зниження середніх витрат у цілому і до економії ресурсів. Тому антимонопольна політика уряду визначається таким чином, щоб запобіжні засоби щодо проявів антиконкурентної поведінки не стримували ефективне використання великих масштабів виробництва. Слід зауважити, що у довгостроковому періоді всі монополії мо-жуть вважатися відкритими, оскільки конкуренція може виникнути у зв’язку із появою товарів-субститутів, нововведеннями, зміною технології та іншими ринковими умовами.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «МОНОПОЛЬНИЙ РИНОК» з дисципліни «Мікроекономіка»
