Разом із багатогранним прогресом людства розвивається й еко-номічна теорія, що на сьогодні складається з певних напрямків, ко-жен з яких виконує специфічні завдання. Надскладна економічна си-стема досліджується та теоретично узагальнюється в різних видах аналізу. Серед видів теоретичного аналізу можна виділити такі: — сутнісний, завданням якого є формулювання економічних за-конів, тобто стійких, сутнісних, таких, що повторюються, внутрі-шніх зв’язків і відносин між економічними явищами; — історичний, ретроспективний, у межах якого певне економічне явище чи процес розглядається на етапах виникнення, становлення та розвитку; — кількісний, потрібний для виміру економічної діяльності, для її управління; — мотиваційний, за допомогою якого економічним агентам різ-них рівнів розкриваються спонукальні мотиви діяльності та прийняття рішень; — порівняльний, що дає змогу зіставити результати економічної діяльності у часі та у просторі, порівняти різні позиції, моделі тощо; — функціональний, основним призначенням якого є аналіз функціональних залежностей між основними економічними параметра-ми, що дає змогу прогнозувати ланцюг причинно-наслідкових зв’язків в економіці, наперед визначаючи очікувані результати рі-шень, що приймаються. Розглядаючи структуру сучасної економічної теорії, варто зазна-чити, що сутнісним видом теоретичного аналізу займається перева-жно політична економія, а теорія функціонального аналізу представ-лена макро- та мікроекономікою. Мікроекономіка вивчає поведінку та механізм прийняття рішень окремими економічними суб’єктами — мікросистемами (індивіда-ми, домашніми господарствами, підприємствами, організаціями), що прагнуть досягти мети за наявних обмежених ресурсів, для яких, до того ж, можна знайти альтернативне використання. У центрі уваги мікроекономіки знаходяться поведінка споживача і виробника та її оптимізація, ринковий попит і пропозиція, відносні ціни товарів, розподіл ресурсів за альтернативності їх використання, часткова та загальна ринкова рівновага тощо. Рідкісність, або об’єктивна обмеженість, ресурсів суспільст-ва, з одного боку, та безмежність бажань і потреб людей — з ін-шого, є ключовими вихідними проблемами мікроекономіки, яка може бути визначена як наука, що вивчає обгрунтування вибору самостійними економічними одиницями. При цьому мікроеко-номіка виходить з гіпотези про раціональність намірів, рішень і дій мікросистем, тобто йдеться не тільки про раціональність ці-лей економічних агентів (субстанційна раціональність), а й про раціональність способів їх досягнення (процедурна раціональ-ність). Головна мета даної дисципліни — сформувати у слухачів, студе-нтів знання поведінки економічних суб’єктів у ринкових умовах, озброїти їх універсальним інструментом прийняття оптимальних господарських рішень за наявних обмежених засобів та альтерна-тивних можливостей їх використання. У результаті вивчення курсу студент, слухач: — має розуміти універсальний інструментарій для вивчення по-ведінки економічних суб’єктів у ринкових умовах і методи її опти-мізації; — вміти визначати, до якого розділу економічної науки слід зве-рнутися, коли є потреба вибору за сформульованої мети, обмежених ресурів і альтернативних можливостей їх використання; — набути знань з основ функціонування ринкового механізму, узгодження попиту і пропозиції, прагнення ринкової системи до рівноважного стану; знати: а) принципи раціональної поведінки мікросистем на ринках; б) термінологію та основні засоби мікроекономічного аналізу; вміти: а) застосовувати прийоми мікроекономічних досліджень для аналізу ефективності функціонування самостійних господарських систем; б) самостійно виконувати техніко-економічні розрахунки, пов’язані з обгрунтуванням раціональної поведінки мікросистеми. Отже, одне з важливих завдань курсу — скласти уявлення про те, що успіх будь-якого бізнесу залежить не тільки від наявності стар-тового капіталу й підприємницького хисту, а й від знання закономірностей функціонування економічних мікросистем у різних ринкових ситуаціях й вміння їх ефективно застосовувати. Для успішного оволодіння курсом недостатньо механічного за-пам’ятовування певного обсягу інформації. Необхідно творчо осмислювати явища, що вивчаються. Набуті знання мають стати складо-вою загальної культури спеціаліста, громадянина.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ПРЕДМЕТ І МЕТОД МІКРОЕКОНОМІКИ» з дисципліни «Мікроекономіка»
