Як відомо, на формування іміджу влади впливає значна кількість факторів. Цілком зрозуміло, що в умовах трансформування суспільно-політичних відно- син, що відбувається в цей час в Україні, важливу функцію виконує група фак- торів, яка визначає ставлення людей до самої політичної системи, рівень сприйняття її громадянами, носить і певний час продовжуватиме носити визна- чальний характер у формуванні іміджу влади. Багато в чому ці позиції залежать від ходу політичної реформи в Україні, її результативності чи декларативності. Отже, можна спрогнозувати, що з часом досягнення стабільності в суспільстві, становлення сталого демократичного правління, побудова, як визначено Кон- ституцією України, демократичної, соціальної, правової держави так чи інакше призведуть до зменшення впливу цієї групи факторів на імідж влади. З іншого боку будуть набирати ваги комунікативна, ситуативна та суб'єктивна групи фа- кторів, які відтворюють процеси оцінок людиною влади через сприйняття бі- льшою частиною не самої державної влади к права і можливості держави та її органів розпоряджатися життєдіяльністю суспільства, громадян і їх об'єднань, а через сприйняття рівня організації окремих інститутів влади, що можуть зміню- ватися досить динамічно залежно від ситуації. Для пересічного громадянина імідж влади, або уявлення про неї, багато в чому залежить від особистого враження про владних осіб, їх службову діяль- ність. Декларативно проголосивши свою орієнтацію на надання управлінських послуг громадянам, влада не тільки визначила пріоритети у професійній діяль- ності державних службовців, а й поклала на себе відповідальність за стан сус- пільного устрою, за соціально - економічний клімат у суспільстві. Перетворю- ючись на відкритий для суспільного контролю інститут, окрім іншого, влада повинна піклуватися й про те, як до державного службовця ставляться люди, яке враження він справляє у суспільстві і як це враження має бути скориговано. Зрозуміло, що загальне уявлення про державну особу, державного службовця створюється не тільки в процесі прямих контактів, безпосереднього спілкуван- ня між державними службовцями і громадянами під час різних робочих та по- бутових зустрічей, прийомів, участі в масових заходах, побутової поведінки тощо, а й на підставі впливу на суспільну свідомість творів мистецтва, літера- тури, які розглядають проблеми чиновництва у різних ракурсах його буття, а також при висвітленні питань діяльності інститутів влади у засобах масової ін- формації, у виступах державних службовців в пресі, на радіо, телебаченні. Саме сукупність реальних оцінок та ідеалізованих бажань громадян бачити владних осіб в тому чи іншому вигляді, того чи іншого походження, того чи іншого сти- лю поведінки тощо визначають в умовах стабільної політичної системи рівень сприйняття влади суспільством, рівень взаєморозуміння та співпраці між ними чи антагонізму та неприйняття. Якщо для рівня центральних та регіональних органів влади образи чи-нов- ників формуються здебільшого на підставі уявлень громадян опосередковано (за публікаціями і виступами в ЗМІ, міфами, чутками тощо),то на місцевому рі- вні - переважно під впливом прямих контактів громадян з представниками вла- дних інституцій, таких як місцеві органи державної влади та органи самовряду- вання. А відповідно і рівень довіри громадян до влади визначається залежно чи то від уявлень, чи то від якості, результативності безпосереднього спілкування громадян з державними службовцями. Виходячи з багатовікових традицій авторитету "першої особи" міста, села, селища слід визначити особливості правового регулювання її діяльності в су- часних українських реаліях. Головна посадова особа територіальної громади - сільський, селищний, міський голова - здійснює свої повноваження протягом 5 років після обрання його територіальною громадою. На підставі цього він по-винен бути перш за все службовцем громади, а не службовцем держави та представляти і захищати інтереси мешканців села, селища, міста, які, таким чи- ном, серед службових пріоритетів у цих посадових осіб повинні стояти на пер- шому місці. Залежність від суспільної думки в громаді щодо компетентності та якості виконання службових повноважень, яка формується протягом терміну роботи міського, сільського, селищного голови, опосередковано "тисне" на службову діяльність "першої особи", а також впливає на її подальшу особисту долю і службову кар'єру. З іншого боку, у зв'язку з обмеженістю строку діяль- ності голова не може у повному обсязі отримувати ті правові та соціальні гара- нтії, що мають державні службовці, і постійно перебуває під впливом невизна- ченості свого майбутнього, фінансових, соціальних та морально - психологіч- них факторів. Формування і розвиток позитивного й привабливого уявлення про владу можливі завдяки цілій системі перетворень, що покладені в основу одного з на- прямів адміністративної реформи - реформування державної служби і служби в органах місцевого самоврядування. Найважливішими складовими цих змін є створення системи ефективної взаємодії держслужбовців і посадових осіб міс- цевого самоврядування з громадськістю, їх співпраці, а також реформування самих органів державного управління і місцевого самоврядування в напрямі перетворення їх в систему, що надає державні соціальні та інші послуги насе- ленню.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Місцеві чиновники у формуванні іміджу влади» з дисципліни «Комунікаційна політика в діяльності державного службовця»