Інформатизація суспільства - основа сучасних соціальних технологій
Нагальна потреба створення і впровадження інформаційно - аналітичних систем забезпечення соціальної практики обгрунтована аналізом розвитку полі- тичних, соціально - економічних, культурних процесів у суспільстві, самим життям. Об'єктивним наслідком змін, що відбуваються в суспільстві і державі, стало багаторазове зростання обсягів інформації, інформаційних потоків. Воло- діння інформаційною ситуацією є однією з головних умов забезпечення повно- ти і результативності державного управління на всіх рівнях. У природі існують універсальні закони управління матеріальними об'єкта- ми. Недосконалість і недостатність розроблення методології соціального управління, соціальних технологій (управління соціальними групами, суспільс- твом в цілому), на відміну від досягнень у сфері матеріального вироб ництва, стримує розвиток суспільства і особливо проявляється формування по- літичної і соціально - економічної сфер життя. Сьогодні значно зросло протиріччя між складністю проблем, які має вирі- шувати орган управління (керівник), і недосконалістю методів і засобів, що він ними може реально користуватися і які б дійсно перетворювали здебільшого адміністративний характер управлінської діяльності у творчий процес, звільне- ний від рутини. Поступовий перехід від державного управління до соціального зумовлює підсилення соціальної спрямованості в діяльності управлінських структур. Збі- льшується також розрив між такими феноменами, як зростання обсягів знань, що накопичуються прискореними темпами, та можливостями і масштабами їх соціального використання. З розвитком соціальних технологій держава як соціально - політична кате- горія не відмирає, а стає складнішою, процеси управління державним механіз- мом набувають більш витонченого характеру. Роль науки і високих технологій у сфері державного управління стає домінуючою. Сучасна розвинута держава перетворюється на науковозалежний організм. Людство вступає в інформаційне століття. Цілі галузі, такі, як банківська справа, страхування, інформаційний бізнес оперують не фізичними товарами, а інформацією. Ще одна категорія, а саме, категорія зв'язаності (сполучення), притаманна сучасному світу інформації. Без комунікацій немає єдиного інформаційного простору. Якщо шляхи сполучень утворюють "систему кровообігу" економіки країни, то інформаційні мережі стають її "нервовою системою". Інформаційні технології і правова основа їх упровадження і застосування - найкраща профі- лактика проти хвороб, на які страждають слабкорозвинені країни - "інформсклерозу, оргмаразму, фінтромбозу тощо...". Інформатизація суспільст- ва - основа сучасних соціальних технологій, запорука його прогресу. Сучасний світ стрімко змінюється, знання та дані накопичуються лавиноподібно, книги та інші друковані видання не встигають фіксувати та розповсюджувати інформа- цію. Інтерактивний світ інформаційних технологій, "кіберпростір" стали реаль- ною основою розвитку інформаційної культури і врешті - решт людства в ціло- му. Розуміння необхідності створення і розвитку інформаційної інфраструк- тури, оволодіння засобами роботи з інформацією на всіх етапах її життєвого циклу, опанування інформаційною культурою - глобальний процес, який за- безпечує людству вихід на новий рівень цивілізації. Ступінь складності сучасних економічних і соціально-політичних процесів в Україні зумовлює розгортання та інтенсифікацію досліджень соціальних техно- логій і суміжних сфер соціальної практики . Головними завданнями, які вирі- шує інформатизація як складова соціальної технології, є: - інформаційно - аналітичний моніторинг соціально-політичної, економічної, криміногенної, екологічної ситуації, який включає збирання, фільтрацію, нако- пичення інформації і далі - аналіз, діагностику, моделювання та прогнозування; - пошук і виявлення проблем у процесах, що вивчаються, а також методів їх ви- рішення; - аналіз роботи соціальних інститутів (механізмів), органів управління всіх рів- нів і розроблення рекомендацій щодо вдосконалення організаційної структури соціальних механізмів і структури управління суспільством у цілому; - експертиза найважливіших управлінських рішень у сфері соціальної практики. Важливим результатом масового використання інформаційних технологій може бути не тільки забезпечення соціального, економічного і екологічного моніторингу, а й безпосереднє застосування інформаційних ресурсів України в цілому та її регіонів для створення нових виробництв, робочих місць, видів по- слуг, центрів навчання і профорієнтації, дозвілля та відпочинку, методів ліку- вання хвороб тощо. Практика застосування інформаційних технологій (особливо в процесах під- готовки і прийняття рішень в органах державного управління) підтверджує не- достатність (по суті та за обсягами) використання їх потенціалу і важливість пошуку нових (нетрадиційних) парадигм, які б враховували такі фактори: підтримку інформаційної прозорості державних та ринкових структур; зменшення інформаційної нерівності (неоднакової доступності до інформації, знань) і можливості її переходу у соціально значущу нерівність; задоволення зростаючих інформаційних потреб окремих осіб, груп, суспільства і держави; забезпечення усіх видів інформаційної безпеки; створення умов для швидкого зростання і ефективного використання інформа- ційного ресурсу; принципову інформаційну відкритість технологій підготовки та прийняття управлінських рішень; підтримку процесів постановки управлінських завдань; значну формальну невизначеність цілей та суб'єктивність критеріїв оцінки рі- шень, що приймаються; наявність у ланцюгу підготовки та прийняття управлінських рішень елементів інтуїтивно - евристичного характеру, які не формалізуються. Розвиток політичних і соціально-економічних процесів у суспільстві і дер- жаві відбувається з інформаційному середовищі - національному інфор- маційному просторі, в якому створюється, поширюється, оновлюється і вико- ристовується інформація. Аналіз динаміки цих процесів у останні роки свідчить про значне зростання соціальної значущості інформації. Це пояснюється кіль- кома причинами. 1.Ускладненням і зростанням напруженості громадських відносин, що збільшує інформаційні потреби усіх верств суспільства. Інформація все більше стає ма- совим продуктом. 2.Перетворенням інформації на економічну категорію набуття ринкової оцінки (ціни). Виникає інформаційний ринок. Збільшуються інвестиції в інформаційну сферу з метою отримання нової інформації, нового прибутку та впливу на по- ведінку громадян. 3.Децентралізацією - підвищенням ступеня свободи окремих громадян, груп, регіонів, коли важливі рішення вони приймають самостійно і незалежно від центру. 4.Швидким розвитком технологічних можливостей вироблення, отримання, пе- редачі, зберігання й використання інформації. 5.Виникненням феномена інформаційної переваги, який поступово трансфор- мується у переваги економічного, соціального і політичного характеру, якщо в суспільстві створюються умови для нерівномірного розподілу інформації, не- однакової доступності до неї для різних соціальних груп. Інформація стає важ- ливою рушійною силою соціальних процесів. Структура інформаційного простору ототожнюється з інфраструктурою ін- формаційного суспільства. Різноманітні мережі передачі інформації, засоби ма- сової інформації утворюють інформаційно-технологічний базис, а система осві- ти і наука, що створюють нову інформацію і нові знання, - його надбудову. Держава як один із суб'єктів інформаційного процесу через бюджетну полі- тику повинна сприяти становленню та функціонуванню інформаційного сере- довища. При цьому виникає необхідність демонополізації володіння інформаці- єю з боку держави і забезпечення захисту від всілякого спотворення інформації на користь обмеженого кола зацікавлених осіб чи угруповань. Демонополізація створює конкуренцію, сприяє демократизації та підвищенню ефективності ін- формаційного ринку, оскільки об'єктивно існує пряма залежність між рівнем вільного доступу до інформації та повнотою і результативністю використання великих обсягів інформації, які постійно збільшуються. В разі виникнення мо- нополії і неузгоджених дій різних соціальних сил на інформаційному ринку держава повинна виправляти порушення конкурентних відносин. Децентралізація, демонополізація інформаційних процесів збільшують со- ціальну значущість інформації, а тому загострюють проблему її вірогідності (достовірності). Конкретними заходами держави в інформаційній сфері мають бути: сприяння створенню недержавних конкурентних мереж доступного по- ширення соціально значущої інформації; підтримка вільного функціонування засобів масової інформації; забезпечення інформаційної безпеки (збереження державної таємниці, захист інформаційних систем від несанкціонованого до- ступу тощо). У сучасному світі жодна держава, суспільство не можуть досягти високого рівня економічного, культурного, соціального або наукового розвитку, власти- вого державам, що об'єдналися за допомогою сучасної глобальної інформацій- ної інфраструктури, якщо з якихось причин вони залишатимуться ізольованими від цієї сфери. Комп'ютерні мережі вже зараз впливають на життя мільйонів людей, їх послугами користуються політичні угруповання і партії, громадські, релігійні організації. Інформаційна і комунікаційна технології, насамперед комп'ютерні мережі і бази даних та знань, можуть відігравати також вирішаль- ну роль у розвитку співробітництва в сфері наукових досліджень і освіти. Інфраструктура сучасного комп'ютерного інформаційного середовища до- сить розгалужена. По - перше, це розподілені обчислювальні мережі і, по - дру- ге, - мережі телекомунікацій. Якщо в розподілених обчислювальних мережах користувачеві одного ком- п'ютера надається можливість використовувати ресурси іншого комп'ютера ме- режі (пам'ять, процесорний час, бази даних, програми) для завдань об- числювального характеру, то в мережах телекомунікацій здійснюється безпо- середнє (on - line) або відкладене (off - line) об'єднання комп'ютерів для обміну інформацією (файлами). Комп'ютерна мережа - це сукупність комп'ютерів (вузлів), з'єднаних через комунікаційне середовище (лінії і апаратуру зв'язку) спільними правилами (угодами) обміну інформацією, які називають протоколами. Протоколи визна- чають правила обміну кінцевими одиницями інформації - повідомленнями - че- рез певну фізичну лінію (середовище). Правила обміну інформацією в комп'ю- терних мережах мають багаторівневу структуру, з метою збереження для ши- рокого кола користувачів доступності і прозорості функціонування на кожному рівні. Спектр рівнів - від фізичного, де визначені правила з'єднання апаратури, до прикладного, який фіксує дії конкретного користувача комп'ютера. Кожен комп'ютер у мережі має свою унікальну адресу. За глибиною вико- ристання єдиних протоколів і середовища адрес комп'ютерні мережі поділя- ються на такі типи: + проста мережа - всі вузли використовують єдиний протокол і середовище ад- рес; + об'єднана мережа (Інтернет) - об'єднання різних (простих) мереж кожна з яких може з'єднувати свої комп'ютери за унікальним внутрішнім мережевим протоколом і системою адрес, але всі вони можуть застосовувати єдиний про- токол і середовище адрес об'єднаної мережі, + метамережа - об'єднання різних (несумісних) типів мереж, для яких єдиним засобом обміну залишається "електронна пошта", хоча для цього може знадо- битися перетворення форматів даних. За іншими ознаками, такими як типи технічних засобів, територіялізація, комп'ютерні мережі розподіля ють на: локальні - для з'єднання вузлових комп'ютерів у межах однієї будівлі (невеликої території); університетські (локальні) - для об'єднання вузлових комп'ютерів навчального, науково - дослідного закладу, які можуть використовувати різні протоколи, мають централізований захист і спрямовані на вирішення широкого кола інфо- рмаційних і обчислювальних завдань; мережі цього типу можна віднести до об'єднаних або навіть до метамереж; регіональні - самостійна частина національної мережі; національні (загальнодержавні) - об'єднання регіональних мереж на теренах усієї країни; індустріально розвинуті країни світу мають такі мережі (JANET у Великобританії, RENATER у Франції тощо); міжнародні - це мережі, що включають велику кількість вузлових комп'ютерів по різні боки державних кордонів (наприклад, EUnet); глобальні - найбільші мережі глобального масштабу; серед мереж цього типу можна виділити INTERNET, BITNET, UUCP тощо. Національні наукові співтовариства, міжнародна спільнота науковців під- тримують створення дослідницьких (академічних) комп'ютерних мереж на ре- гіональному, національному і міжнародному рівнях для використання з метою обміну інформацією та розвитку наукових досліджень. В багатьох індустріаль- но розвинутих країнах дослідницьким мережам як важливому чиннику конку- рентоспроможності та трансферу технологій на національному рівні приділя- ється значна увага і надається підтримка з боку держави. Так розвиваються ме- режі: RENATER - національна телекомунікаційна мережа для освітніх і дослід- ницьких технологій (Франція), NU - національна інформаційна інфраструктура (США). Глобальна мережа BITNET об'єднує переважно університетські мережі у США і Мексиці (BITNET), Канаді (NET-NORTH) і Європі (EARN). Для координації діяльності і розвитку дослідницьких та інформаційних комп'ютерних мереж на регіональному і міжнародному рівнях створено ряд ме- ханізмів: RARE (об'єднана мережа європейських досліджень) - для узгодження спільного функціонування і розвитку національних та міжнародних мереж у Європі; COSINE (кооперація для взаємозв'язку відкритих систем у Європі) - розробляє проекти перспективних мереж для Європи, які фінансуються Євро- пейським союзом. Розвиток нових технологій створення, оброблення, зберігання та передачі інформації призвів за останні десятиріччя до різкої зміни концепцій побудови інформаційних систем, які значно розширили можливості їх використання у масштабі підприємства, організації. Зараз спостерігаються дві тенденції розбу- дови таких систем: 1.Децентралізація і нарощування потужності "електронного інтелекту". 2.Створення телекомунікаційних і комп'ютерних мереж. Децентралізація вияв- ляється в зростанні рівня інформатизації робочих місць. Наявність "електро- нного інтелекту" безпосередньо на робочому місці, спрощений доступ до баз даних робить принципово можливим одній людині на своєму робочому місці виконувати багато операцій, які раніше вимагали спеціальної професійної під- готовки, знань, навичок колективу добре підготовлених фахівців, зокрема: об- роблення текстів, побудова графіків, складання і розрахунки таблиць, статисти- чних звітів, різноманітні розрахунки. Більш широко використовуються локальні мережі на рівні підприємства, організації, що зумовлено, зокрема, можливостями швидкого обміну чи переда- чі даних, спільного використання як централізованих, так і розподілених баз даних, підтримки прийняття рішень, оброблення і документування інформації. Інформаційні технології спричинюють суттєві зміни організаційних струк- тур, що знаходить своє відображення в таких процесах: 1) інтеграції і агрегуванні функцій і завдань у межах робочого місця; 2) децентралізації процесів прийняття рішень і згладжуванні ієрархічних рівнів управління; 3) розширенні можливостей прийняття рішень співробітниками середньої лан-ки; 4) зменшенні кількості рівнів управління; 5) запровадженні непрямих методів контролю і управління; 6) застосуванні систем безпеки даних.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Інформатизація суспільства - основа сучасних соціальних технологій» з дисципліни «Комунікаційна політика в діяльності державного службовця»
