Під видом комунікації ми відносимо передусім різновиди мовного спілку- вання. До таких різновидів належать ділова розмова, бесіда, обговорення, спів- бесіда, спір, полеміка, дискусія, дебати, диспут, переговори, торги. Ділова розмова Розмова - це завжди комунікація, якщо, звичайно, вона не є просто розпо- віддю про що-небудь однією особою іншій. Ми розглядаємо розмову як контак- тний метод. Він невіддільний від ситуаційної поведінки, де, як ка- жуть,«зустрічають по одягу» (манері триматися, рухатися, говорити, володіти своїми емоціями тощо), а «проводжають по розуму» (здатності зрозуміти, гли- боко уявити проблему, обгрунтувати її, вміти сформулювати свою власну дум- ку, вдало заперечити). В розмові варіюють чітко продумані цілі, інтуїтивні причини та неусвідом- лені мотиви. Розрізняють: розмову, бесіду (у власному розумінні слова) і ділову бесіду. Розмова—це форма ситуаційного контакту. Всі компоненти розмови повинні бути обгрунтовані й мотивовані. В правильній організації розмови чіт- ко виділяють дві сфери: когнітивну і афектативну. Когнітивна сфера—це сфера пізнання та усвідомлення. Перша частина її говорить про те, що необхідно собі давати звіт про те: «Хто я?», «Де я?», «Яке моє місце в даній ситуації?». Друга частина безпосередньо пов'язана з усвідомленням необхідного, бажаного й можливого: «Що я хочу?», «Як це можливо?» Афектативна сфера. Тут вже розуміють, що розмова—це психологічний ко- нтакт, тому доцільні такі запитання «Хто він (вона)?», «Яке місце займає він (вона)?», «Яке моє ставлення до нього (неї)?». На підґрунті відповіді на останнє запитання формується емоційно - психологічна фабула розмови. Перша складова - підготовчий етап розмови. Вона не починається з просто- го звертання. На рівні підготовчого етапу мотивовано обирається суб'єкт роз- мови та його об'єкт (предмет розмови). Насправді, іноді предмет або об'єкт розмови з'являється вже після вибору суб'єкта. Друга складова може бути названа історичною змінною. Вона може вклю- чати до себе фактичний (когнітивний) або емоційний (афектативний) компоне- нти. В будь - якому контексті розмови історична змінна як факт подій, які вже відбулися, обов'язково здійснює вплив на фабулу майбутніх подій та впливає на всю фабулу розмови. Третя складова—попередні умови або ситуація. Прямому звертанню зви- чайно передує якесь обгрунтування. Тут можуть бути і події, які розвиваються спонтанно, а також деякий спровокований інцидент. Бесіда, обговорення, співбесіда Є різні форми бесід: бесіда рівних за становищем партнерів, колег, керівни- ка й підлеглого, вчителя та учня. Якщо розмова є ситуаційним контактом, то бесіда відрізняється від розмови тим, що це контакт предметний. Бесіда—це предметна розмова, а розмова—це безпредметна бесіда. Нас цікавить, насампе- ред, той механізм спілкування, який реалізується в бесіді як формі комунікації між двома об'єктами. Ділова розмова—це розмова з колегами і партнерами, клієнтами й за- мовниками, суперниками й конкурентами. Як правило, відправлена інформація ніколи не збігається повністю з інфор- мацією одержаною. Те, що збігається, називається «зоною попадання»,а те, в чому є розбіжності, - «зоною розбіжності».Величина «зони розбіжності» зале- жить від багатьох факторів, у тому числі й від цілей, які ставлять перед собою учасники бесіди. Але справа може бути і в тому, що партнер був недостатньо точний. Ця неточність може виражатися у використанні невідомих понять та термінів, плутанині в оцінках й судженнях. Тому це породжує непорозуміння. Обговорення та співбесіда - це різновиди бесіди. Може бути три основних різновиди обговорення: - обговорення якогось питання з підлеглими; - обговорення з колегами; - обговорення з опонентом (суперник, противник, конкурент). Головним питан- ням обговорення є: як зробити обговорення корисним? Відкрити обговорення - значить,не просто розпочати його, а й запустити йо- го механізм. Це означає: поставити завдання з усіх дискусійних пунктів. Виділяють кілька моделей обговорення. Це «круглий стіл», «мозкова атака» і командна ділова гра. «Круглий стіл» - традиційне ділове обговорення. Саме поняття «круглий стіл» відразу включає в себе такі принципи: 1.Нема чітко визначених позицій, а є лише учасники обговорення спірного або дискусійного питання. 2.Всі позиції рівні, ніхто не має права бути вище інших. 3.Мета «круглого столу»- визначається в ідеях і думках відносно проблеми, яка обговорюється, або суперечливого положення. «Мозкова атака» на відміну від «круглого столу»- це невпорядковане обго- ворення. В ній пріоритет віддається не порядку й організації, а божевільним ідеям. «Мозкова атака» недемократична, тому що не гарантує рівності прав учасників обговорення. Вище формальної рівності тут цінується пріоритет ідеї. А оскільки за ідеями стоять люди, то неминуче виникає третя модель обго- ворення - ділова командна гра. Тут ідеї набувають не тільки форми проектів, але й своїх прибічників і супротивників. По суті, ділова гра - перша практична апробація ідеї. Є деякі загальні правила обговорення в діловій командній грі: 1.Ніякого обговорення без ключового питання. 2.Ключове питання повинно бути попередньо узгоджене із всіма зацікавленими учасниками обговорення. 3.«Круглий стіл» ставить ключове питання на порядок денний,«мозкова ата- ка»—як проблемну ситуацію, а командна ділова гра—як тези сторін 4.Характер обговорення «круглого столу»—«виступ є висловом власної дум- ки»;«мозкова атака»—«нема ідеї—не виступай!»;ділової гри—«сказати «за» або «проти» мало, потрібно ще й обгрунтувати та переконати». 5.Характер критики «круглого столу»—вона взагалі неприпустима практично, тому що всі мають право висловити свою точку зору; «мозкова атака»— «без критики нема ідеї, але критикують ідеї, а не особистості»; командної ділової гри—«об'єктом критики може бути не тільки ідея, але й позиція, однак критика повинна бути конструктивною, а не деструктивною, не переходити на особис- тості». 6.Регламент і протокол «круглого столу»—«без регламенту нема обговорення», а протокол—це манера обговорення, яка визначає, що можна і чого ні»; «моз- кова атака»—«якщо є що сказати, то ніхто не перебиває» і «слухає той, хто ро- зуміє і хоче слухати»,а «записує той, кому потрібно»; командної ділової гри— «без протоколу нема обговорення, оскільки протокол є технологією обговорен- ня».
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Види комунікацій» з дисципліни «Комунікаційна політика в діяльності державного службовця»
