СУКУПНІ ВИТРАТИ НА ВЗАЄМОЗАМІННІ РЕСУРСИ І ВИБІР РАЦІОНАЛЬНОГО ВАРІАНТА ЇХ ПОЄДНАННЯ ПРИ ЗМІНІ ЕКОНОМІЧНИХ ЧИННИКІВ
Справедливість сформульованого правила прийняття рішення «ресурс—ресурс» може бути доведена двома способами. Перший з них передбачає визначення сукупних витрат на корми по кожній ва-говій комбінації концентратів і люцернового сіна, а другий — роз-рахунок приросту витрат на додатково витрачений ресурс (сіно) і суми економії витрат завдяки зменшенню використання замінюваного ресурсу (концентратів) з наступним їх порівнянням. Приріст витрат на додатково витрачений ресурс визначається множенням 45 кг сіна на його ціну (45 ґ 9,48 коп. за 1 кг = 4,27 грн.). Оскільки в кожній наступній комбінації порівняно з попередньою цей ресурс збільшується на однакову величину (45 кг), то додаткові витрати будуть однаковими для усіх технічно прийнятних варіантів, тобто 4,27 грн. Зменшення витрат завдяки економії замінюваного ресурсу розраховується множенням кількості зекономленого зерна по кожній комбінації на його ціну. Якщо, наприклад, у 2-му варіанті порівняно з 1-м зерна витрачається менше на 26 кг, то сума зеко-номлених витрат становитиме 5,98 грн. (26 ґ 23 коп. за 1 кг). Таблиця 4.6 СУКУПНІ ВИТРАТИ НА КОРМИ І СУМА ДОДАТКОВИХ ТА ЗЕКОНОМЛЕНИХ ВИТРАТ Номерваріанта Норма згодо-вування кон-центратів, кг Норма згодо-вування лю-цернового сі-на, кг Сукупні вит-рати на кор-ми, грн. Приріст вит-рат на додат-ково витра-чений ресурс (сіно), грн. Економія витрат завдя-ки зменшен-ню викори-стання кон-центратів, грн. 1 597 454 180,35 — — 2 571 499 178,64 4,27 5,98 3 548 544 177,61 4,27 5,29 4 527 589 177,04 4,27 4,83 5 508 634 176,94 4,27 4,37 6 490 679 177,07 4,27 4,14 7 474 724 177,66 4,27 3,68 8 459 769 178,47 4,27 3,45 9 445 814 179,52 4,27 3,22 10 433 859 181,02 4,27 2,76 11 422 904 182,76 4,27 2,53
Аналізуючи сукупні витрати на корми, неважко помітити, що найменша їх сума у 5-му варіанті, який ми визначили як найбільш ефективний, користуючись правилом прийняття рішення «ресурс—ресурс». Отже, застосування даного правила дає правильні резуль-тати. Цей висновок підтверджується даними про приріст і економію витрат, які формуються в результаті заміни одного ресурсу іншим. Як видно з табл. 4.6, до 5-го варіанта включно економія витрат, зу-мовлена зменшенням використання замінюваного ресурсу, переви-щує додаткові витрати. За такої умови сукупні витрати будуть зме-ншуватися. Якщо, скажімо, в 3-му варіанті економія витрат на концентратах становить 5,29 грн., а приріст витрат від додаткового витрачання сіна — 4,27 грн., то це означає, що сукупні витрати на корми в 3-му варіанті порівняно з 2-м будуть меншими на 1,02 грн. (5,29 – 4,27). В цьому неважко переконатись, якщо від сукупних витрат на корми за 2-м варіантом відняти сукупні витрати за 3-м варіантом (178,64 – 177,61=1,03). Розбіжність в 1 коп. пояснюється заокругленнями при розрахунках. Продовжуючи цей аналіз, легко з’ясувати, що економія витрат перевищує їх приріст також у 4-му і 5-му варіантах, тоді як у 6-му має місце зворотне явище. Тобто ми ще раз переконалися, що най-більш ефективним є 5-й варіант, за якого сукупні витрати на корми найменші. Слід зазначити, що зроблений висновок про найвищу еко-номічну ефективність 5-го варіанта є справедливим лише для того цінового співвідношення, яке склалося на вхідні ресурси — концен-тровані корми і сіно. Рішення про найбільш ефективний варіант поєднання цих ресурсів буде іншим при зміні цін на них. Щоб у цьому переконатися, змоделюємо нову цінову ситуацію. При-пустімо, наприклад, що ціна на концентровані корми зросла до 272 грн. за 1 т, а на сіно залишилася на рівні 94,8 грн. Виникає питання: яка комбінація цих ресурсів забезпечить в нових цінових умовах найменші витрати на корми? Щоб дати відповідь на це питання, потрібно визначити нове співвідношення цін і потім порівняти його з граничною нормою заміни (табл. 4.7). Таблиця 4.7 ВИРОБНИЧІ ВИТРАТИ НА КОРМИ ПРИ ЗМІНІ ЦІН НА ВХІДНІ РЕСУРСИ Номерваріанта Норма згодо-вування кон-центратів, кг Норма згодо-вування лю-цернового сі-на, кг ГНЗ Співвідношення цін Сукупні вит-рати на корми, грн. 1 597 454 — 0,349 205,42 2 571 499 0,578 0,349 202,62 3 548 544 0,511 0,349 200,63 4 527 589 0,467 0,349 199,18 5 508 634 0.422 0,349 198,28 6 490 679 0,400 0,349 197,65 7 474 724 0,356 0,349 197,57 8 459 769 0,333 0,349 197,75 9 445 814 0,311 0,349 198,21 10 433 859 0,267 0,349 199,21 11 422 904 0,244 0,349 200,48
Через підвищення ціни на концентрати коефіцієнт співвідно-шення цін зменшиться і становитиме 0,349. І дійсно, 94,8 : 272 = = 0,349. Порівнюючи нове співвідношення цін з граничною нормою заміни, приходимо до висновку, що в цих економічних умовах найефективнішою буде 7-ма комбінація — 474 кг концентрованих кормів і 724 кг люцернового сіна. Саме тут гранична норма заміни ще перевищує співвідношення цін. Для того щоб переконатися, що сукупні витрати на корми за такої комбінації будуть найменшими, потрібно визначити вартість сіна і концентратів у кожному варіанті співвідношення цих ресурсів. Так, у 2-му варіанті, наприклад, суку-пні витрати становлять 202,62 грн. (0,571 ґ 272 + 0,499 ґ 94,8). Ана-ліз сукупних витрат по інших варіантах дає підстави для висновку, що передбачення щодо найвищої ефективності 7-ї комбінації кормів є правильним — саме при згодовуванні 474 кг концентратів і 724 кг сіна досягаються найнижчі витрати на корми — 197,57 грн. Потрібно також мати на увазі, що із зміною цін на вхідні ресур-си змінюються і сукупні витрати на виробництво одного і того ж обсягу продукції. В нашому прикладі вони зросли по всіх варіантах у зв’язку з підвищенням ціни на концентрати. В цьому легко пере-конатися, порівнявши дані про сукупні витрати, наведені в табл. 4.7, з даними про ці витрати в табл. 4.6. Якщо за попередніми цінами (230 і 94,8 грн.) витрати по 5-му як найбільш раніше ефективному варіанті становили 176,94 грн., то з підвищенням ціни на концен-тровані корми їх вартість зросла до 198,28 грн. Але щоб досягти в новій ціновій ситуації 140 кг приросту живої маси однієї голови мо-лодняка великої рогатої худоби, підприємство не буде нести такі витрати (198,28 грн.), а дещо менші завдяки переходу до 7-ї комбінації з більшою часткою в раціоні дешевшого корму — лю-цернового сіна. Саме завдяки такому переходу підприємство зеко-номить 0,71 грн. (198,28 – 197,57). Отже, знаючи і вміло використаючи правило прийняття рішення «ресурс—ресурс», менеджери, за однакових інших умов, можуть за-безпечити більш економне витрачання ресурсів і цим самим сприяти одержанню підприємством більших прибутків. На завершення даного розділу зазначимо, що одержана економія від знаходження найбільш раціональної комбінації вхідних ресурсів здається невеликою. Це так, проте вказана економія набуває зовсім іншої ваги, якщо розрахунок здійснити на весь обсяг виробництва продукції (наприклад, за реалізації двох і більше тисяч голів худоби на рік). Потрібно брати до уваги також і те, що сума економії про-порційно зростає зі збільшенням різниці в цінах на взаємозамінні ресурси.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «СУКУПНІ ВИТРАТИ НА ВЗАЄМОЗАМІННІ РЕСУРСИ І ВИБІР РАЦІОНАЛЬНОГО ВАРІАНТА ЇХ ПОЄДНАННЯ ПРИ ЗМІНІ ЕКОНОМІЧНИХ ЧИННИКІВ» з дисципліни «Менеджмент: прийняття рішень і ризик»
