Відповідно до нової системи надання державних субсидій, на спеціальні потреби все ще виділяється приблизно 25% субсидій. Решта розподіляється як складова нової системи вирівнювання надходжень, що грунтується на відмінностях "податкових ресурсів" різних муніципалітетів. Це стосується сукупного оподатковуваного прибутку на території муніципалітету, поділеного на кількість жителів. Відмінності в податкових ресурсах залежать від відсоткового складу мешканців, які мають оплачувану роботу (тобто від вікової та економічної структур), а також від рівня доходів населення. "Середні показники податкових ресурсів" обчислюють шляхом складання усього оподатковуваного прибутку на території Швеції і ділення на загальну кількість мешканців країни. Усім муніципалітетам гарантовано однаковий рівень податкових ресурсів у вигляді, відсотків від середніх показників податкових ресурсів. Чим менше податкових ресурсів має конкретний муніципалітет, тим більшою буде сума незв'язаних субсидій. У Швеції три муніципалітети мають такі власні податкові ресурси, які перевищують гарантований державою рівень. Таким чином, вони не підпадають під дію системи вирівнювання надходжень, проте (у принципі) можуть вільно використовувати власні податкові надходження. З метою визначення розмірів додаткових відрахувань до місцевої бази оподаткування Парламент встановлює єдину податкову ставку, що стосується усіх муніципалітетів. За цією системою до уваги береться лише різниця між фінансовою потугою місцевих адміністративних одиниць. На розміри додатково виділених коштів не впливають встановлені муніципалітетами ставки оподаткування та збори. Система вирівнювання структурних відмінностей у витратах Для створення рівних фінансових умов для різних муніципалітетів недостатньо зрівняти різницю в їхніх базах оподаткування. Обсяги муніципальних витрат залежать ще й від чинників, що лежать поза межами контролю окремого муніципалітету. Існують місцеві відмінності у попиті на певні муніципальні послуги і в спроможності їх надавати. Існує пряма залежність між віковою структурою муніципалітету і попитом на муніципальні послуги, фінансовані за рахунок податків. Вартість здійснення різноманітних програм залежить і від географічного розташування та клімату даної території. Розсіяне населення потребує збільшення витрат, в той час як перенаселення викликає появу інших специфічних статей видатків. Аналіз структури витрат шведських 95 муніципалітетів показує, що до типу "найдорожчих" належать невеликі за територією і малозаселені муніципалітети та найбільші міста. Система державних субсидій, запроваджена у 1993 році, застосовує принцип виділення незв'язаних субсидій для вирівнювання баз надходжень муніципалітетів. З нею було сполучено систему, покликану вирівнювати структурні відмінності у витратах муніципалітетів. Фінансування цієї системи відбувається цілком за рахунок самих муніципалітетів у вигляді міжмуніципальних вирівнювальних платежів. У принципі, ті муніципалітети, що мають низьку витратну структуру, субсидують тих, у яких ця структура є високою. ,. В основу обраного методу було покладено аналіз співвідношення між муніципальними витратами та різноманітними зовнішніми чинниками, що могли б обумовлювати існуючі відмінності в муніципальних витратах на одного мешканця. Парламентом було ухвалено систему, яка ставила платежі на вирівнювання відмінностей у структурі витрат у залежність від чотирьох чинників: клімат; щільність населення; вікова структура; соціальна структура. Для вимірювання цих змінних величин було встановлено критерії, зведені у єдиний структурний індекс. Принцип фінансування Шведські Кабінет міністрів та Парламент, керуючись макроекономіч- ними та політичними міркуваннями, роблять оцінку обсягів можливих сумарних інвестицій у державний сектор, трансфертних платежів і споживання. Проте Парламент часто підтримує реформаторські заходи, які позначаються на сфері відповідальності органів місцевого самоуправління. Наприклад, Парламент може підтримати поширення послуг, розрахованих на дітей дошкільного віку, на будь-кого іншого, хто бажає ними скористатися, або ж може вирішити розширити вікові рамки різних програм для старших класів середньої школи. Після чого на муніципалітети покладається відповідальність за здійснення цих реформ та їхнє фінансування. Суперечності між ресурсами і реформаторським тиском останніми роками ставали у Швеції дедалі очевиднішими. Зменшення державних субсидій і заморожування місцевих ставок оподаткування прибутків призвело до встановлення для муніципалітетів та рад ленів чітко окреслених фінансових обмежень. Дилема між реформаторськими прагненнями і нестачею ресурсів спричинила посилення вимог щодо більш чіткого МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ: СВІТОВИЙ ТА УКРАЇНСЬКИЙ ДОСВІД 9 6 розподілу ролей між центральним урядом і органами місцевого управління. Як наслідок, Парламент прийняв рішення, спрямоване на обмеження своїх власних можливостей накладати нові видатки на муніципалітети та ради ленів без одночасного надання їм інших можливостей для самофінансування без підвищення місцевих податків. Протягом осені 1992 року економічна політика шведського Уряду зазнала докорінних змін. Багато з прийнятих рішень непрямо торкаються муніципалітетів та рад ленів, як у зв'язку із розширенням їхньої бази оподаткування, так і через зростання їхніх видатків. Наслідки цих змін розглядаються на переговорах між державою і представниками місцевих органів влади. Нові принципи фінансування допомогли з'ясувати відповідні ролі влади у центрі і на місцях, і у цьому відношенні вони зміцнили становище органів місцевої влади. Коментар Місцеве самоврядування у Швеції пройшло складний та довгий шлях свого розвитку і сьогодні є важливим елементом існування демократичної і процвітаючої країни. Життя та досвід розвитку цього важливого інституту демократії у Швеції показує, що всі питання реформування не можна здійснити одномоментно в результаті однієї реформи. Для цього потрібна довга і копітка праця всіх державних органів, політичних партій та громадян. Найкращі результати досягаються лише внаслідок поступових поетапних реформ, які є зрозумілими не тільки для їх авторів, але і для всіх суб'єктів, котрі їх здійснюють.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «СИСТЕМА ВИРІВНЮВАННЯ НАДХОДЖЕНЬ У ШВЕЦІЇ» з дисципліни «Місцеве самоврядування: світовий та український досвід»
