У звязку із продовженням урбанізації у 50-ті роки чисельність мешканців у сільских муніципалітетах неухильно скорочувалася. Населення у міських муніципалітетах, особливо у трьох найбільших містах — Стокгольмі, Ґетеборзі і Мальме — зростало. Мети першої реформи щодо зміни територіальних кордонів, яка полягала у тому, щоб у кожному муніципалітеті проживало не менше, ніж 2 000 мешканців, не було досягнуто. У 1960 році близько 350 муніципалітетів все ще мали кількість мешканців, меншу за мінімальну. Скорочення населення означало також скорочення податкових ресурсів. Незважаючи на підвищення податкових ставок, чимало з цих маленьких муніципалітетів не могли забезпечити своїм мешканцям прийнятні послуги. Багато з них почали обговорювати добровільне об'єднання з метою створення більших, економічно більш життєздатних муніципалітетів. Наприкінці 50-х років Кабінет міністрів Швеції призначив комісію для вивчення потреби у ще одному перегляді територіальних кордонів та принципів, на яких вони мають базуватися. З-поміж основних концепцій, підтриманих комісією, була та, згідно з якою кожен муніципалітет утворював би цілісну територію з погляду економічної географії. Комісія МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ: СВІТОВИЙ ТА УКРАЇНСЬКИЙ ДОСВІД 8 2 повідомила, що до середини 70-х років жоден муніципалітет не повинен мати менше, ніж 8 000 мешканців. Комісія також запропонувала поділити Швецію на муніципальні блоки, виходячи значною мірою з принципів економічної географії. Ці блоки, у свою чергу, фактично стали б основою для створення нових "супер-муніципалітетів". Кабінет міністрів пізніше встановив кількість муніципальних блоків на рівні 282 одиниць. Упродовж 60-х років темпи муніципальної реорганізації були низькими, і до кінця десятиріччя було створено тільки 75 нових муніципальних блоків. Тому парламент проголосував з невеликою перевагою—проти були несоціалістичні партії — за те, щоб відмовитися від принципу добровільного об'єднання, і поставив вимогу провести обов'язкове реформування територіальних кордонів, яке мало закінчитися не пізніше, ніж 1 січня 1974 року.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ШВЕЦІЯ. Подальші реформи 1962-1974 років» з дисципліни «Місцеве самоврядування: світовий та український досвід»
