Характеристика міжнародноO правового зобов’язання мирного вирішення міжнародних спорів
На сьогодні кожна з держав світу є учасницею числен них двосторонніх і багатосторонніх договорів, що зобов’я зують вирішувати міжнародні спори виключно в мирний спосіб. Міжнародний Суд 1986 р. у рішенні у справі про військову та воєнізовану діяльність в і проти Нікарагуа кон статував існування обов’язку мирного вирішення міжнарод них спорів як звичаєвої міжнародно правової норми. Орган ізація Об’єднаних Націй, інші універсальні та регіональні міжнародні організації постійно підтверджують обов’язок держав і міжнародних організацій мирно вирішувати свої спори. Усе це дає підстави вважати зобов’язання мирного вирішення міжнародних спорів нормою загального міжна родного права. На сьогодні немає доказів офіційного визнання зобов’я зання мирного вирішення міжнародних спорів нормою, що має характер jus cogens, тобто імперативною нормою загаль ного міжнародного права. Утім, зважаючи на всесвітнє ви знання принципу в юридичній та політичній площинах, існує велика ймовірність того, що будь який договір, який Мирні засоби вирішення міжнародних спорів 279 встановить право вирішувати спори в немирний спосіб, буде визнаний юридично недійсним (нікчемним)1. Зважаючи на важливість зобов’язання мирного вирішен ня спорів для сучасних міжнародного права та системи міжнародних відносин, досить поширеним є його характе ристика як принципу. У вітчизняній теорії склалася тра диція відносити цю норму до кола основних принципів міжнародного права, тобто загальновизнаних і загально обов’язкових норм, що визначають фундаментальні засади сучасного міжнародного правопорядку.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Характеристика міжнародноO правового зобов’язання мирного вирішення міжнародних спорів» з дисципліни «Міжнародне право»
