Становлення поняття державної території відбувалося у праві одночасно зі становленням і розвитком держав і вклю чає кілька стадій, на кожній із яких територія відігравала величезну роль у житті держави, становлячи її найважли вішу ознаку. На етапі появи держав їхні території складали колишні племінні та родові землі. У такому вигляді територія ніяк не могла служити єдності державної влади. Тому держава із самого моменту появи мала потребу в закріпленні право вого статусу своєї території. Вона прагнула зафіксувати свої просторові володіння саме як верховний суверен, тому що в рабовласницькій державі суверенітет тотожний земельній власності, сконцентрованій у загальнодержавному мас штабі. Розміри земельної власності правителя при цьому не 1 Див.: Заключний акт Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 1 серпня 1975 р. (Международное право в документах: Учебное по собие / Сост. Н. Т. Блатова. – М.: Юрид. лит., 1982. – С. 12–18), у яко му був сформульований принцип непорушності кордонів. 96 Розділ 7 мають значення. У феодальній державі її суверенітет ото тожнювали із землевласником, а розміри території держа ви прямо залежали від його земельної власності. Держави, що поєднували декількох власників, були недовговічними. Ситуація змінюється в пізній феодальній абсолютистській державі, коли роль державної влади значно зростає та по ряд із приватною власністю на землю виникає поняття дер жавної території як простору, у межах якого держава існує, а монарх здійснює владу. Сучасне, найбільш розповсюджене розуміння державної території виникло на основі вчення про народний суверенітет. Обґрунтовуючи право народу створювати державу на тій те риторії, на якій він проживає, ідеологи епохи Просвітництва розглядали, у свою чергу, державу як джерело публічної вла ди на цій території. Саме держава в межах своєї території здійснює верховенство, яке називають територіальним і яке є невід’ємною частиною державного суверенітету. Це не вик лючає існування приватної власності на землю. Але ніякі при ватноправові угоди щодо землі не можуть змінити публічно правового статусу території — вона залишається у складі дер жави. Сучасне міжнародно правове розуміння державної території ґрунтоване на таких основних принципах міжнарод ного права, як: недоторканність і цілісність державної тери торії, невтручання у внутрішні справи держави, самовизначен ня, заборона агресивних воєн і відмова від анексій, мирне ви рішення міжнародних спорів, непорушність кордонів, а також право народів розпоряджатися своїми природними ресурсами. З урахуванням цих принципів і норм державну територію можна визначити як частину простору земної кулі й атмосфе ри, що є надбанням народу, який проживає на цій території та знаходиться під суверенітетом створеної ним держави.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Державна територія» з дисципліни «Міжнародне право»
