З метою перевірки і уточнення фактичних даних, одержаних у ході судового слідства, суд мотивованою ухвалою, а суддя – постановою має право доручити органу, який проводив розслідування, виконати певні слідчі дії. В ухвалі (постанові) зазначається, для з’ясування яких обставин і які саме слідчі дії необхідно провести, та встановлюється строк виконання доручення (ч.І ст.З151КПК). Норма про судові доручення є новелою кримінально-процесуального закону і новелою виправданою1. Вище зазначалося про те, що суд через ті чи інші об’єктивні причини не може провести ряд слідчих дій (наприклад, відтворення обстановки та обставин події, ексгумацію трупа). Інші (наприклад, той же огляд місця події), залежно від характеру та особливостей місця, йому проводити надто складно і незручно. Тому законодавець і запровадив можливість перевірки і уточнення фактичних даних, одержаних у ході судового слідства шляхом судових доручень. Як випливає з формулювання наведеної норми, застосування судом судових доручень не повинно підміняти ні судового, ні, тим більше, досудового слідства. Вони можуть здійснюватися при дотриманні щонайменше таких умов. Перша. Суд може звертатися до судових доручень лише з метою перевірки і уточнення фактичних даних, одержаних у ході судового слідства. Перевірка і уточнення фактичних даних досудового слідства, при наявності всіх інших умов, повинна здійснюватися шляхом повернення справи на додаткове розслідування. Друга. Судові доручення як засіб збирання нових доказів можуть застосовуватися лише у разі неможливості з’ясування певних обставин шляхом проведення судово-слідчих дій. Коли ж у суду така можливість є, удаватися до судових доручень він не має права через обов’язок досліджувати докази безпосередньо. _______________ 1
Оптимальним варіантом вирішення питання з судовими дорученнями було б, на мій погляд, запровадження посади судового слідчого, оскільки орган, який провадив розслідування (його посадова особа), по закінченню слідства уже склав свою думку щодо справи, тому немає гарантій, які виключали б упередженість його при виконанні судових доручень.
171
Попелюшко В.О. Судовий розгляд кримінальної справи
Третя. Виконання судових доручень може покладатися лише на орган, який провадив (завершував) розслідування даної кримінальної справи. Причому цей орган не має права передоручити виконання судового доручення іншому органу слідства, органу дізнання чи органу, який здійснює оперативно-розшукову діяльність (ч.4 ст.66, 114, 118 КПК). Четверта. В постанові (ухвалі), винесеній судом у нарадчій кімнаті, обов’язково мусить бути вказано, для з’ясування яких саме обставин справи і шляхом здійснення якої саме слідчої дії та в який строк необхідно виконати судове доручення. Судове доручення про уточнення і перевірку обставин справи невизначеним шляхом – неприпустиме. П’ята. Особа, яка виконує доручення, повинна провести відповідну слідчу дію з додержанням вимог, встановлених для виконання слідчих дій на досудовому слідстві, тобто вимог, передбачених главами 11-18 КПК (ч.2 ст.3151 КПК). Вважаю, що лише при неухильному дотриманні наведених умов фактичні дані, отримані в порядку виконання судових доручень, можна буде визнати доказами, допустимими у справі. В законі не сказано, які за характером та змістом обставини можуть з’ясовуватися шляхом виконання судових доручень і якими саме слідчими діями. Очевидно, ці обставини можуть бути різними, такими, що відносяться до події злочину, особи підсудного, потерпілого тощо чи навіть такими, що мають доказове значення (доказові факти). А встановлюватися вони можуть шляхом здійснення всіх передбачених законом слідчих дій, за винятком призначення та проведення експертизи. При цьому закон не виключає можливості доручати органу слідства на виконання судових доручень провадити допити тих чи інших осіб у випадках, коли особа, припустимо свідок, важко хвора, перебуває за межами України і викликати (доставити приводом) та допитати її безпосередньо в суді не видається можливим. По виконанню судового доручення орган, що його здійснював, відповідний протокол слідчої дії та інші здобуті докази передає суду, який дав доручення (ч.З ст.3151 КПК). Протокол слідчої дії та інші докази, що надійшли від органу, який виконував доручення, досліджуються в судовому засіданні і приєднуються до справи (ч.4 ст.315' КПК). Досліджен172
Глава 5. Судове слідство
ня таких протоколів та інших доказів, що надійшли від органу, який виконував доручення, здійснюється за правилами дослідження в суді відповідних протоколів слідчих дій із досудового слідства та зібраних при його провадженні доказів. Оцінюються вони судом поряд і в сукупності з усіма іншими матеріалами справи.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Судові доручення» з дисципліни «Судовий розгляд кримінальної справи»
