Огляд і оголошення документів. Огляд і оголошення протоколів слідчих і судових дій, інших носіїв інформації щодо цих дій. Огляд і оголошення протоколів з відповідними додатками, складеними уповноваженими органами за результатами оперативно розшукових заходів Речові докази, документи, протоколи слідчих і судових дій та інші носії інформації щодо цих дій, протоколи з відповідними додатками, складеними уповноваженими органами за результатами оперативно-розшукових заходів у системі доказів кримінальної справи займають особливе місце. На відміну від особистих (показань обвинувачених, потерпілих, свідків, висновку експерта) вони за критерієм механізму їх формування належать до так званих речових, що обумовлює особливості збирання, перевірки та оцінки цих видів доказів. Поняття речових доказів, документів та протоколів слідчих і судових дій та інших носіїв інформації щодо цих дій дано в статтях 78, 82, 83 КПК, а порядок їх дослідження в суді регламентований (за винятком протоколів слідчих і судових дій) статтями 313 та 314 КПК. Із змісту останніх випливає, що названі докази підлягають безпосередньому дослідженню на суді і тільки за цієї умови вони можуть бути використані судом при обґрунтуванні вироку. Поняття протоколів з відповідними додатками, складеними уповноваженими органами за результатами оперативно-розшукових заходів, закон не розкриває. Закон прямо не передбачає їх дослідження в суді, лише називає одним із джерел доказів у кримінальній справі (ч.2 ст.65 КПК) та в загальних рисах регламентує порядок надання дозволів та доручень уповноваженим органам для проведення певних видів заходів для отримання фактичних даних, які можуть бути доказами у справі (ч.З ст.66 КПК, ст.8 Закону про оперативно-розшукову діяльність). Речові докази, документи і протоколи слідчих дій та інші носії інформації щодо цих дій – це матеріали справи, які зде162
Глава 5. Судове слідство
більшого зібрані та закріплені на досудових стадіях процесу. А тому при дослідженні даних доказів у суді особлива увага повинна приділятися дотриманню процесуальної форми їх збирання та закріплення, тобто на предмет їх допустимості до справи. В свою чергу, при поданні таких доказів сторонами чи витребуванні судом за власною ініціативою суд також мусить чітко дотримуватися процесуальної процедури роботи з кожним із даних видів доказів, аби уникнути втрати доказового значення результатів своєї роботи. Зокрема, долучення до справи речових доказів, документів і протоколів слідчих дій та інших носіїв інформації щодо цих дій (отриманих у порядку судових доручень) повинно здійснюватися за постановою (ухвалою) суду. Їх дослідження, його перебіг повинен повністю відображатися в судовому протоколі тощо. Речові докази досліджуються в суді за допомогою експертизи та (чи) огляду. Детальна процедура огляду речового доказу в суді законом не передбачена, лише сказано, що речові докази повинні бути оглянуті судом і пред’явлені учасникам судового розгляду, а коли це необхідно – свідкам і експертам. Особи, яким пред’явлені речові докази, можуть звертати увагу суду на ті або інші особливості, які мають значення для вирішення справи, що відзначається в протоколі судового засідання. Огляд речових доказів, які не можна доставити в судове засідання, проводиться в разі необхідності на місці їх знаходження (ст.313 КПК). Практика виходить з того, що огляд речових доказів може мати місце в будь-який момент судового слідства як за ініціативою суду, так і за клопотанням сторін при визначенні порядку дослідження доказів чи при його зміні. Головуючий оголошує, який саме речовий доказ буде оглядатися. Правильно чинять суди, які роз’яснюють учасникам огляду їхнє право звертати увагу суду на ті чи інші обставини, пов’язані з їх оглядом. Після чого проводиться власне огляд. Спочатку огляд проводить суд, в процесі якого головуючий повідомляє про ознаки, властивості тощо предмета, який оглядається, потім його оглядають інші учасники судового розгляду, які звертають увагу суду на особливості речового доказу, які з їхньої точки зору мають значення для вирішення справи. Протоколи огляду речового доказу із досудового слідства оголошуються тільки в необхідних випадках, наприклад, коли 163
Попелюшко В.О. Судовий розгляд кримінальної справи
речовий доказ не міг бути долучений до справи внаслідок псування. В такому разі суд та сторони досліджують поряд з протоколом наявні документи про нього, якими найчастіше є фотознімки даного речового доказу. Протоколи оголошуються і тоді, коли є істотні розбіжності між даними протоколу та результатами огляду в суді щодо повноти та правильності відображення обставин, що мають значення для справи. Це важливо для оцінки речових доказів і протоколів огляду їх як процесуальних документів. Якщо з’ясується необхідність пред’явити речовий доказ свідку чи експерту, він пред’являє також їм. Але пред’явлення свідку речового доказу до його допиту (як і підсудному та потерпілому) неприпустимо. Дослідження речового доказу шляхом огляду з метою проведення експертизи також проводиться до її призначення. В процесі пред’явлення речових доказів підсудним, потерпілим, свідкам, експерту учасники судового розгляду та судді мають право ставити їм запитання. Документи, що є доказами в справі, теж повинні бути оглянуті або оголошені в судовому засіданні. Ці дії, як і стосовно речових доказів, можуть проводитись як за ініціативою суду, так і за клопотанням учасників судового розгляду в будь-який момент судового слідства (ст.314 КПК). Документи є джерелом доказів, якщо в них викладені або засвідчені обставини, які мають значення для справи (ст.83 КПК). Частіше всього як документальні докази у кримінальній справі є характеристики, акти перевірок, ревізій, різного роду свідоцтва, посвідчення, висновки фахівців з тих чи інших питань. Ними є також предмети, на яких інформація про фактичні обставини справи зафіксована у вигляді звуку та (чи) зображення – схеми, карти, фото -, відео -, кінозйомки тощо. Доказами можуть бути як офіційні, так і неофіційні документи. Огляд офіційного документа обов’язково повинен включати дослідження всіх його необхідних реквізитів: дат видання, підписів, штампів, печаток. У разі необхідності для встановлення достовірності документа, крім його оголошення, в суді можуть бути допитані особи, які його склали чи може навіть бути призначена та чи інша експертиза. Документи в ході судового слідства можуть оголошуватися повністю або лише в частині, яка стосується справи. 164
Глава 5. Судове слідство
Документи, надані в суді сторонами, після їх огляду та оголошення, можуть долучатися, а можуть і не долучатися до справи, як, наприклад, особисті документи – паспорт, посвідчення особи, свідоцтво і т.д. В останньому випадку до справи бажано долучати їхні копії. Про долучення документа до справи суд виносить постанову (ухвалу). Але слід мати на увазі, що наданий стороною документ спочатку пред’являється для ознайомлення іншим сторонам, які висловлюють свою думку про необхідність долучення його до справи. Огляд та оголошення такого документа допустимий лише після його долучення до справи рішенням суду. У зв’язку з оглядом і оголошенням документів можуть бути допитані підсудний, потерпілий та свідки. Такий допит проводиться в тому ж порядку, в якому здійснюється їх допит у зв’язку з оглядом речових доказів. Документ може бути і речовим доказом, коли він зберіг на собі сліди злочину, був об’єктом злочинного посягання чи його знаряддям (засобом). Тому при його дослідженні важливо з’ясувати, до якого виду доказів він належить, оскільки від цього залежить вибір процесуальних способів дослідження доказу та визначення його долі. Протоколи слідчих і судових дій. складені і оформлені в порядку, передбаченому КПК, носії інформації, на яких з допомогою технічних засобів зафіксовані процесуальні дії, є самостійним джерелом доказів, оскільки в них підтверджуються обставини і факти, що мають значення для вирішення справи (ст.82 КПК), а тому також підлягають дослідженню в суді нарівні з іншими засобами доказування в кримінальній справі. До таких документів належать всі наявні у справі процесуальні документи, у яких зафіксовані відповідні акти дізнання, досудового слідства та судового розгляду справи з додатками до них у вигляді: а) схем, карт, малюнків тощо; б) інших носіїв інформації, на яких з допомогою технічних засобів зафіксовані ці дії (фото-, відео-, кінозйомки, фонограма запису судового процесу тощо), крім протоколів допитів свідків, потерпілих, обвинувачених, експертів, протоколів очних ставок, порядок роботи з якими інший і розглянутий нами вище. У ході судового слідства повинні досліджуватися всі необхідні протоколи слідчих дій, які в ході судового слідства вза165
Попелюшко В.О. Судовий розгляд кримінальної справи
галі не можуть здійснюватися – протоколи затримання, обшуку, виїмки, огляду, відтворення обстановки та обставин події, ексгумації трупа. Однак іноді виникає потреба і в оголошенні протоколів таких слідчих дій, які можуть бути проведені і проводилися в суді – протоколів огляду, впізнання, наприклад, при наявності істотних розбіжностей між ними. Протоколи слідчих та судових дій можуть досліджуватися як за ініціативою суду, так і за клопотанням сторін у будь-який момент судового слідства. Вони досліджуються на предмет їх допустимості, належності та достовірності зафіксованих у них даних. Тому у зв’язку з їх оголошенням можуть бути допитані підсудний, потерпілий, свідки, а за правилами допиту свідка, особи, які складали процесуальний документ, схеми, карти до нього, фіксували перебіг та результат слідчої дії технічними засобами, поняті і навіть особи, які були очевидцями її здійснення. Оскільки технічні та інші носії інформації щодо слідчих і судових дій, на відміну від подібних носіїв як документів самостійного доказового значення не мають, вони мусять досліджуватися в суді тільки разом з протоколом і після дослідження самого протоколу. Учасникам судового розгляду повинна бути надана можливість зробити свої зауваження та висловити думки з приводу досліджуваних процесуальних документів, а весь перебіг їх дослідження відображатися в судовому протоколі. Тільки за цих умов протоколи слідчих та судових дій та додатки до них, в т.ч. у вигляді носіїв інформації, на яких з допомогою технічних засобів зафіксовані ці дії, суд може використати при постановлені свого рішення. Питання з протоколами з відповідними додатками, складеними уповноваженими органами за результатами оперативно-розшукових заходів, як окремим джерелом доказів, про що говорилось вище, нині є досить спірним1 і не врегульованим. _______________ 1 Слід погодитися з проф. М. Є. Шумило , що сьогодні використання результатів ОРД як доказів у кримінальній справі неможливі, оскільки відсутні передбачені процесуальним законом їх джерела, а також процесуальна форма збирання / Див. : Шумило М.Є. Наукові засади використання оперативно-розшукових матеріалів в доказуванні в кримінальних справах. – Судова реформа в Україні. – С. 188 – 191.
166
Глава 5. Судове слідство
Але оскільки за своїм характером, змістом, призначенням, підставами та умовами складання вони близькі до протоколів слідчих дій, очевидно, що за певних умов тут допустимо застосування аналогії кримінально-процесуального закону. І якщо в кримінально-процесуальному законі це питання отримає належну регламентацію і в матеріалах справи будуть наявні такі протоколи з додатками і в них зафіксовані обставини, що мають значення для справи, суд тільки тоді має право працювати з ними і працювати за правилами роботи з протоколами слідчих дій з відповідними додатками про ці дії. Однак у даному разі особливу увагу слід буде приділяти дотриманню гарантій законності при збиранні та фіксації таких доказів шляхом оперативно-розшукових заходів. Щонайменше, щоб докази, зібрані шляхом оперативнорозшукових заходів, можна було визнати допустимими, необхідне дотримання таких умов. По-перше, складати за результатами оперативно-розшукових заходів протоколи з відповідними додатками з метою отримання фактичних даних, які можуть бути доказами у справі, мають право лише чітко визначені в законі уповноважені на це особи, а саме працівники підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність згідно із Законом про оперативно-розшукову діяльність (ст.5, 8 Закону) та працівники системи органів, які здійснюють боротьбу з організованою злочинністю згідно із Законом про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю (ст.5, 15 Закону). По-друге, такі протоколи з відповідними додатками можуть ними складатися дише у визначених законом випадках, а саме: 1) при негласному проникненню до житла чи до іншого володіння особи; 2) при знятті інформації з каналів зв’язку; 3) при контролі за листуванням, телефонними розмовами, телеграфною та іншою кореспонденцією; 4) при застосуванні інших технічних засобів одержання інформації (п.4 ч.2 ст.8 Закону про оперативно-розшукову діяльність). По-третє, вказані протоколи з відповідним додатками уповноважені органи можуть складати при здійсненні вищенаведених заходів тільки з дозволу суду. Кримінально-процесуальне законодавство передбачає два види процедур отримання таких дозволів. Перша зводиться до того, що рішення суду 167
Попелюшко В.О. Судовий розгляд кримінальної справи
приймається безпосередньо за поданням керівника відповідного оперативного підрозділу або його заступника. Про отримання такого дозволу суду або про його відмову зазначені особи повідомляють прокурору протягом доби. Застосування ж самих заходів проводиться виключно з метою запобігти злочинові чи з’ясувати істину під час розслідування кримінальної справи, якщо іншим способом одержати інформацію неможливо (п.4 ч.2 ст.8 Закону про оперативно-розшукову діяльність). Друга стосується передбачених законом випадків, коли особа, яка провадить дізнання, слідчий, прокурор і суд в справах, які перебувають у їхньому провадженні, доручають підрозділам, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, провести оперативно-розшукові заходи чи використати засоби для отримання фактичних даних, які можуть бути доказами у кримінальній справі (ч.З ст.66 КПК). Вона полягає у тому, що особа, в провадженні якої перебуває справа, спочатку отримує дозвіл суду у вигляді мотивованої постанови на проведення певної слідчої дії (ст.177, 178, 1871, 190 КПК), і тільки після цього дана особа доручає оперативно-розшуковим підрозділам провести оперативно-розшукові заходи чи використати засоби для отримання потрібної інформації (ч.З ст.66 КПК). По-четверте, оперативно-розшукові заходи для отримання необхідних фактичних даних у розглядуваних випадках повинні здійснюватися у формі саме тієї слідчої дії, на проведення якої дано дозвіл суду. Якщо дозвіл суду даний на проведення певної слідчої дії особі, в провадженні якої перебуває справа, ця особа доручила отримати необхідні фактичні дані оперативно-розшуковому підрозділу, останній має право провести такі оперативно-розшукові заходи для отримання цих фактичних даних, які за формою та порядком їх проведення відповідали б основним процесуальним умовам проведення самої слідчої дії, а складені за їх результатами протоколи з відповідними додатками – вимогам, передбаченим у законі (ст.177-191, 195, 84-85 2 КПК). Дотримання основних процесуальних умов слідчої дії при проведенні певного оперативно-розшукового заходу важливе як з точки зору перевірки дотримання законності при проведенні такого заходу, так і достовірності отриманої інформації. 168
Глава 5. Судове слідство
Аналіз нині чинного кримінально-процесуального законодавства дозволяє дійти висновку, що оперативно-розшукові заходи та використання засобів для отримання фактичних даних, які можуть бути доказами у справі, можуть проводитися лише шляхом: 1) обшуку житла чи іншого володіння особи (ч.5 ст.177 КПК); 2) примусової виїмки із житла чи іншого володіння особи (ч.4 ст.178 КПК); 3) огляду і виїмки кореспонденції, знятої з каналів зв’язку при накладенні арешту на кореспонденцію і отриманні відповідного дозволу на зняття інформації з каналів зв’язку (ст.187, 1871 КПК); 4) огляду житла чи іншого володіння особи (ч.4 ст.190 КПК). При здійсненні кожного із цих заходів меншою мірою присутність понятих слід визнати обов’язковою.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Огляд речових доказів» з дисципліни «Судовий розгляд кримінальної справи»
