Головуючим у судовому засіданні є суддя, який головує при колегіальному розгляді справи або розглядає справу одноособово. Головуючий призначається (а склад суду утворюється) розпорядженням голови відповідного місцевого суду міста (району), військового суду гарнізону чи голови апеляційного суду області, апеляційного військового суду регіону, Військово-Морських Сил. При колегіальному розгляді справи як у складі трьох професійних суддів, так і в складі двох професійних суддів і трьох народних засідателів головуючий (а це завжди професійний суддя і, як правило, саме той, який розглядав справу попередньо), має рівні права з іншими членами суду по дослідженню доказів та вирішенню всіх інших питань. Разом з тим на головуючого суддю покладено ряд додаткових процесуальних та організаційних обов’язків. Згідно із законом головуючий у судовому засіданні керує судовим засіданням, спрямовує судове слідство на забезпечення здійснення сторонами своїх прав, усуває з судового слідства все те, що не стосується розглядуваної справи, і забезпечує належний виховний рівень судового процесу (ст.260 КПК). 65
Попелюшко В.О. Судовий розгляд кримінальної справи
Головуючий зобов’язаний у призначений час відкрити судове засідання і оголосити, яка справа буде розглядатися. В подальшому він керує судовим розглядом та стежить за тим, щоб усі дії суду та учасників процесу здійснювалися у встановленому законом порядку. Головуючий, зокрема, перевіряє явку учасників судового розгляду, встановлює особу підсудного і час вручення йому копії обвинувального висновку, оголошує склад суду і роз’яснює права відводу, видаляє свідків із залу суду, роз’яснює права та обов’язки підсудному, особам, що беруть участь у справі, оголошує про перехід суду від одного етапу судового розгляду до іншого та про здійснення всіх процесуальних дій, стежить за дотриманням встановленого порядку їх здійснення, керує дослідженням доказів, з’ясовує думки учасників процесу з питань, що підлягають вирішенню в ході судового розгляду, ставить на обговорення суддів всі питання, що підлягають вирішенню в ході судового розгляду і в нарадчій кімнаті, оголошує судові рішення, підписує протокол судового засідання і виконує ряд інших дій. Коли хто-небудь з учасників судового розгляду заперечує проти дій головуючого, які обмежують або порушують їхні права, це заперечення заноситься до протоколу (ч.2 ст.260 КПК). Спрямування головуючим судового слідства на забезпечення здійснення сторонами своїх прав полягає у створенні ним всіх передбачених законом умов розгляду справи на засадах змагальності, тобто умов, необхідних для виконання ними процесуальних повноважень та здійснення наданих законом прав. Передусім це полягає в роз’ясненні сторонам їхніх прав та обов’язків і з’ясуванні, чи розуміють вони їх. У разі необхідності він вживає заходи до призначення підсудному захисника, залучення перекладача, спеціаліста, у справах неповнолітніх – представників комісій та інспекцій у справах неповнолітніх, підприємств, установ та організацій, у яких навчався чи працював неповнолітній, представників громадських організацій за місцем роботи батьків, опікуна чи піклувальника неповнолітнього. Головуючий в обов’язковому порядку повинен опитати учасників судового розгляду, чи мають вони клопотання про виклик нових свідків і експертів, про витребування і приєднання до справи нових доказів. У разі заявлення таких кло66
Глава 3. Загальні положення судового розгляду
потань при їх обґрунтованості суд зобов’язаний такі клопотання задовольнити, в тому числі про отримання доказів у порядку судових доручень. Учаснику, який вступив у процес зі стадії судового розгляду, головуючий зобов’язаний надати можливість для ознайомлення з матеріалами справи. На вимогу хоча б одного учасника судового розгляду головуючий повинен забезпечити фіксування судового процесу технічними засобами. Після закінчення судового розгляду справи він повинен у встановлені законом строки надати сторонам можливість ознайомитися з протоколом судового засідання та подати зауваження до нього. При розгляді кожної окремої справи може виникнути потреба для здіснення ним ряду інших дій, спрямованих на забезпечення реалізації сторонами своїх прав. Керівництво судовим засіданням полягає також у тому, що на головуючому лежить обов’язок усувати із судового слідства все те, що не стосується розглядуваної справи. Головуючий суддя, коли він розглядає справу одноособово, чи судова колегія має право, наприклад, відмовити в задоволенні клопотання учасника процесу про виклик нових свідків, витребування чи приєднання до справи нових документів, якщо обставини, на підтвердження яких даний учасник процесу просить дослідити нові докази, не стосуються цієї справи або нові докази не є допустимими. Головуючий повинен зупиняти учасників судових дебатів, коли вони в промовах виходять за межі розглядуваної справи. Головуючий повинен контролювати та забезпечувати неухильне дотримання всіма учасниками процесу і присутніми в залі всіх інших вимог закону про судовий розгляд, а також правил судової етики. Але належний виховний рівень судового процесу залежить насамперед від лінії поведінки самого головуючого. Саме його діяльність, рівень культури її здійснення повинні бути спрямовані на утвердження у присутніх переконання в об’єктивності суду, в законності судових дій, справедливості судових рішень.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Головуючий у судовому засіданні» з дисципліни «Судовий розгляд кримінальної справи»
