Згідно з п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 6.11.92 при домовленості між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом про припинення трудового договору за п.1ст.36 КЗпП (за згодою сторін) договір припиняється встрок, визначений сторонами. Анулювання такої домовленості може мати місце лише при взаємній згоді про це власника або уповноваженого ним органу і працівника. Сама по собі згода власника або уповноваженого ним органу задовольнити прохання працівника про звільнення до закінчення строку попередження не означає, що трудовий договір припинено за п.1 ст.36 КЗпП, якщо не було домовленості сторін про цю підставу припинення трудового договору. В останньому випадку звільнення вважається проведеним з ініціативи працівника (ст.38 КЗпП).
Згідно з п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 6.11.92 - про звільнення за п.2 ст.36 КЗпП судам слід враховувати, що звільнення з цих підстав вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (або понад три роки, але не більше, ніж до 6 років, якщо дитина за медичним висновком в цей період потребує домашнього догляду), одиноких матерів (жінка, яка не перебуває у шлюбі та у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено в установленому порядку за вказівкою матері, вдова, інша жінка, яка виховує й утримує дитину сама) при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда провадиться з обов’язковим працевлаштуванням (ч.3 ст.184 КЗпП). Не може бути визнано, що власник або уповноважений ним орган виконав цей обов’язок по працевлаштуванню, якщо працівниці не була надана на тому ж або на іншому підприємстві (в установі, організації) інша робота або запропонована робота, від якої вона відмовилася з поважних причин (наприклад, за станом здоров’я). Передбачені ч.3 ст.184 КЗпП гарантії поширюються і на випадки звільнення у зв’язку з закінченням строку договору зазначених працівників, коли вони були прийняті на сезонні роботи. Оскільки згідно з ч.2 ст.23 КЗпП (в редакції від 19.01.95) трудовий договір на визначений строк укладається 26
ГЛАВА 2. ПРИПИНЕННЯ ТРУДОВОГО ДОГОВОРУ В ЗВ’ЯЗКУ З ЗАКІНЧЕННЯМ СТРОКУ ТРУДОВОГО ДОГОВОРУ.
лише у разі, коли трудові відносини на невизначений строк не може бути встановлено з урахуванням характеру роботи або умов її виконання, або інтересів працівника (наприклад, його бажання), або в інших випадках, передбачених законодавчими актами, укладення трудового договору на визначений строк при відсутності зазначених умов є підставою для визнання його недійсним у частині визначення строку. Ст. 184 КЗпП передбачене обов’язкове працевлаштування при звільненні вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років – частина шоста статті 179 КЗпП), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору.
Підставою для звільнення в цьому випадку є повістка військомату, документ військового навчального закладу, або документ про направлення на альтернативну службу. Це питання регулюється наступними нормативними актами: ЗУ «Про загальний військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.92; ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.91; ЗУ «Про альтернативну (невійськову) службу» від 1212.91.
ГЛАВА 3. ПРИПИНЕННЯ ТРУДОВОГО ДОГОВОРУ В ЗВ’ЯЗКУ З ПРИЗОВОМ АБО ВСТУПОМ ПРАЦІВНИКА НА ВІЙСЬКОВУ СЛУЖБУ, НАПРАВЛЕННЯМ НА АЛЬТЕРНАТИВНУ (НЕВІЙСЬКОВУ) СЛУЖБУ.
1. Розірвання трудового договору з ініціативи працівника Працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. Якщо працівник після закінчення строку попе27
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ПРИПИНЕННЯ ТРУДОВОГО ДОГОВОРУ ЗА УГОДОЮ СТОРІН» з дисципліни «Прийняття та звільнення з роботи»
