Поняття та структура правовідносин. Юридичні факти
Суспільні відносини регулюються різними нормами: моральними, корпоративними, релігійними. Але значна частина суспільних відносин будується на основі правових норм. Ці відносини називаються правовими відносинами. Правовідносини – це врегульовані нормами права суспільні відносини, учасники яких мають суб’єктивні права і юридичні обов’язки, що забезпечуються державою. Ознаки правовідносин: 1. Суспільні відносини, що виникають на основі норм права. 2. Відносини, що охороняються державою і становлять основу державного примусу. 3. Зв'язок між особами через суб’єктивні права і юридичні обов’язки. 4. Відносини, для яких потрібна наявність волі хоча б одного з учасників. Структуру правовідносин складають такі елементи: суб’єкти, об’єкти, юридичний і фактичний зміст. Суб’єкти правовідносин – наділені правосуб’єктністю їх учасники. В юридичній науці розрізняють такі елементи правосуб’єктності: • правоздатність – здатність бути носієм суб’єктивних прав і юридичних обов’язків; виникає з моменту народження особи і припиняється з її смертю; • дієздатність – здатність своїми діями набувати і самостійно здійснювати суб’єктивні права й виконувати юридичні обов’язки (розрізняють повну дієздатність – з 18 років, неповна – 14-18 років, часткова – особи до 14 років). Недієздатність особи визначається лише судом. Структуру правовідносин перегляньте по таблиці: 1. Суб’єкти правовідносин
фізичні особи: - громадяни; - іноземці; - особи без громадянства; - народи, нації; - національні меншини; юридичні особи: - підприємства; - установи; - організації; - держава; - адміністративні одинці.
2. Об’єкти правовідносин – соціальні блага, з приводу яких суб’єкти вступають у відносини. Розрізняють:
матеріальні цінності - речі (рухоме і нерухоме майно); - цінні папери (гроші, акції, облігації, документи). нематеріальні цінності - особисті немайнові блага (життя, честь, гідність); - результати інтелектуальної праці; - послуги виробничого і невиробничого характеру.
3. Зміст правовідносин – права та обов’язки сторін характеризуються синтезом фактичного і юридичного змісту. Юридичний зміст – це суб’єктивні юридичні права та обов’язки суб’єктів правовідносин, які потенційно визначають межі можливої поведінки. Фактичний зміст – це сама поведінка суб’єктів, їхня діяльність, у якій реалізуються суб’єктивні юридичні права. Юридичні факти – це конкретні життєві обставини, з настанням яких виникають, змінюються чи припиняються правовідносини. Юридичні факти поділяються на: дії, що залежать від волі особи; події , що не залежать від волі особи.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Поняття та структура правовідносин. Юридичні факти» з дисципліни «Основи правознавства»
