Мораль і право характеризується як спільним призначенням в процесі регулювання суспільних відносин, так різним впливом та значенням у забезпеченні системності суспільства. Право – це система загальнообов’язкових, формально визначених правил поведінки, що встановлюється державою з метою упорядкування суспільних відносин. Мораль – система норм поведінки людей, що прийняті більшістю, як загальнообов’язкові, підтримуються завдяки громадській думці і громадському осуду в разі порушення. Єдність моралі і права ґрунтується на тому, що обидва ці засоби соціального регулювання: • є соціальними нормами; • існують у реальній поведінці людини; • мають за основний зміст права та обов’язки і виробляють повагу до прав і свобод особи; • протидіють свавіллю і беззаконню; • певним чином встановлюються, закріплюються та гарантуються. Відмінність права і моралі Право Мораль 1. Спосіб запровадження Приймає державний законодавчий орган згідно зі спеціально визначеним порядком Поступово утворюється в переконаннях людей 2. Ступінь обов’язковості Обов’язкові для всіх з моменту набрання чинності або з моменту вступу в дію Визначається рівнем усвідомлення норм членами суспільства 3. Сфера дії Регулюють найважливіші суспільні відносини, що мають загальне значення Врегульовують практично всі відносини людей 4. Форми вияву Закріплюються в нормативно-правових державних актах Як правило, не закріплюються в офіційних актах 5. Спосіб забезпечення і наслідки порушення Підтримується державою. Порушення передбачає юридичну відповідальність Підтримується громадською думкою. Порушення викликає громадський суд Правові норми повинні бути моральними Мораль і право взаємодоповнюють один одного. Сила законів значно збільшується, якщо закони спираються не тільки на владу, але й на суспільну мораль.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Єдність і відмінність права і моралі» з дисципліни «Основи правознавства»
