Основним документом, який регулює відносини між позичальником та банком, є кредитний договір. Саме в кредитному договорі зазначаються розмір кредиту, проценти, під які він надається позичальникові, основні права й обов'язки сторін та інші умови кредитування. Слід також пам'ятати, що на відміну від договору позики кредитний договір вважається укладеним від мо' менту його підписання. Тобто, за умови своєчасного та належного виконання відповідних умов договору позичальником, він може вимагати від кредитора надання обіцяних коштів.
Окрім кредитного договору, кредитором, позичальником, а також третіми особами (наприклад, майновими поручителями або гарантами) можуть бути укладені й інші документи допоміжного характеру. Це договори забезпечення (договори застави, договори поруки тощо), гарантії, заявки на отримання кре' диту тощо. Про ці документи йтиметься далі, а ми розглянемо кредитний до' говір та його основні положення.
Нині кредитний договір – це досить складний документ, який укла' дається в певній формі, що є подібною в усіх банках світу.
37
38 Найчастіше кредитний
1) реквізити договору та або вказівки щодо назви його но' мера, місця і дати його укладання 2) визначення термінів або значення слів, що пишуться кредитному договорі; 3) предмет договору або вказівка на суму кредиту, що надається, та мета його використання; 4) порядок отримання кредиту або умови отримання кредиту або його стин;
5) плата за користування кредитом або розмір процентів, що сплачуються позичальником кредиторові, та порядок їхнього ти;
6) інші платежі за кредитом або перелік комісійних платежів; 7) гарантії та запевнення сторін або заяви позичальника, на підставі яких сторони укладають кредитний договір;
8) зобов'язання позичальника або обов'язки позичальника, пов'язані з отриманням та поверненням кредиту, а також наданням необхідного забезпечення, звітності тощо;
9) зобов'язання кредитора або обов'язки банку щодо надання позичкових коштів у розпорядження позичальника і вчинення інших дій, пов'яза' них з оформленням кредиту та його поверненням;
10) випадки невиконання зобов'язань або ті обставини, за яких кредитор має право вимагати дострокового повернення кредиту; 11) відповідальність позичальника або перелік санкцій за порушення дого' вору;
12) інші умови або положення договору щодо права, яким він регу' люється, мови договору, кількості примірників договору та розподіл їх між сторонами, подання повідомлень сторонами договору, вирішення спорів, пов'язаних з договором тощо;
13) додатки до договору.
Принагідно зазначимо, що наведений тут перелік частин кредитного до' говору може не збігатися зі структурою кредитних договорів різних банків. По' части одна стаття кредитного договору може включати одну або більше таких частин. Крім того, деякі кредитні договори можуть не містити всіх з переліче' них вище частин.
Далі ми зупинимося на кожній з цих частин окремо та проаналізуємо ті з їх положень, які застосовуються найчастіше.
Слід зазначити, кредиторами позичальники зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затвердженим наказом Міністерства економіки від 6 ве' ресня 2001 року № 201. Проте для виконання.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КРЕДИТНИЙ ДОГОВІР: ПОНЯТТЯ ТА ОСНОВНІ ЧАСТИНИ» з дисципліни «Кредитування: щотреба знати підприємцям»
