Стягнення заборгованості за векселями, опротестованими нотаріусами в установленому законом порядку
Вексель, опротестований нотаріусом у неплатежу, є підставою для вчинення на ньому виконавчого напису в порядку, передбаченому пунктом 293 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Для надання опротестованому векселеві сили виконавчого документа щодо нього має бути вчинено виконавчий напис. Можливість вчинення такого виконавчого напису передбачена пунктом 11 Переліку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172. Як зазначено у цьому документі, а також виходячи із Рекомендацій Міністерства юстиції України «Окремі питання вексельного обігу при застосуванні в нотаріальній практиці України» , для одержання виконавчого напису нотаріусу подаються: а) заява від векселедержателя про вчинення виконавчого на пису (із зазначенням того, що на момент звернення до нотаріуса вексель не був оплачений (погашений); б) оригінал опротестованого векселя; в) акт про протест векселя. Подача будь-яких інших документів, які б свідчили про додаткове повідомлення боржника про необхідність погашення векселя тощо, чинним законодавством не передбачена. Виконавчий напис може бути вчинений нотаріусом не раніше опротестування векселя і не пізніше строків позовної давності, зазначених у ст. 70 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі. Так, згідно із зазначеною статтею, позовні вимоги, які випливають з переказного векселя проти акцептанта, погашаються після закінчення трьох років з дня строку платежу. 337 Нотаріат в Україні Позовні вимоги векселедержателя проти індосантів і проти векселедавця погашаються після закінчення одного року з дня протесту, здійсненого у визначений строк або з дня строку платежу, у разі застереження про оборот без витрат. Перерва строків позовної давності має силу лише щодо того, проти кого було вчинено дію, яка перериває давність. Виконавчий напис вчиняється на оригіналі боргового документа, яким у такому випадку є опротестований вексель. При цьому у випадку, коли текст виконавчого напису не вміщується на бланку векселя (що, як правило, і відбувається), то він може бути розпочатий на векселі і продовжений чи навіть викладений повністю на прикріпленому (приклеєному або підшитому) спеціальному бланку нотаріальних документів (наказ Міністерства юстиції України від 9 серпня 2000 року № 33/5 «Про внесення змін і доповнень до нормативно-правових актів Міністерства юстиції України»). Основним фактом, з яким законодавець передусім пов'язує вчинення виконавчого напису за векселем, є факт попереднього опротестування векселя. При цьому чинне законодавство не містить будь-яких обмежень щодо того, в чому саме такий вексель опротестовувався. Таким чином, не можна вважати законодавчо обґрунтованими дії окремих учасників вексельного обігу, котрі оскаржують виконавчий напис щодо векселя, опротестованого, наприклад, у неакцепті векселя. Акт про протест векселя передається кредитору разом з вчиненим виконавчим написом. У справах нотаріуса залишається копія акту, засвідчена з дотриманням вимог п. 27 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, та засвідчена таким самим чином копія векселя з викладеним на ній текстом виконавчого напису. Процедура вчинення виконавчих написів про стягнення заборгованості за векселями, опротестованими в установленому порядку (в тому числі процедура звернення до нотаріуса), здійснюється за загальними правилами і не містить якихось особливостей, крім наведених вище.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Стягнення заборгованості за векселями, опротестованими нотаріусами в установленому законом порядку» з дисципліни «Нотаріат в Україні»
