Україна взяла курс на інтеграцію до європейського співтовариства, у зв'язку з чим організація та засади нотаріальної діяльності повинні відбуватись з урахуванням законодавства країн — членів Міжнародного союзу Латинського нотаріату. Союз об'єднує нотаріусів 66 країн світу. Провідним принципом Латинського нотаріату є визначення нотаріуса як носія вільної професії. Вільна професія — це професія, яку громадянин вільно обирає відповідно до своїх переконань, здібностей, професійного рівня та з урахуванням отриманої освіти. Однією з визначальних рис Латинського нотаріату є його корпоративна побудова. У всіх країнах, які є членами вищезгаданого союзу, нотаріуси об'єднані у професійну організацію, незалежну від державної влади, завданнями якої є представлення професії на різних рівнях; вирішення питань щодо добору, навчання та організації стажування нотаріальних кадрів, утворення та ліквідації нотаріальних офісів, розгляд спорів між нотаріусами, контроль за здійсненням нотаріальної діяльності. Правове регулювання діяльності нотаріату обумовлює коло повноважень, які неодмінно базуються на певних принципах, основні з яких наводяться нижче. Принцип законності — один з основних принципів, що виявляється, насамперед, у тому, що нотаріуси і посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, керуються у своїй діяльності актами законодавства, інструкціями Мін'юсту, а також іншими актами, що видаються органами виконавчої влади в межах їхньої компетенції. Крім цього, нотаріальні контори повинні вимагати дотримання законності від усіх фізичних і юридичних осіб, що звертаються до них із проханням про здійснення нотаріальних дій. Принцип дотримання таємниці вчинюваних нотаріальних дій. Дія норми ст. 8 Закону "Про нотаріат" поширюється не тільки на осіб, що вчиняють нотаріальні дії, але і на всіх інших громадян, яким стало відомо про вчинені нотаріальні дії в зв'язку із виконанням ними службових обов'язків (інспекторам при проведенні перевірки, друкарці при підготовці і друкуванні документів). Тому довідки і документи видаються нотаріальними конторами лише тим громадянам чи юридичним особам, за дорученням чи щодо яких вчинялися нотаріальні дії. Довідки, що стосуються заповіту, видаються тільки після смерті заповідача при пред'явленні свідоцтва про його смерть. Довідки і документи про здійснення нотаріальних дій видаються також на вимогу суду, прокуратури, органів слідства і дізнання у зв'язку з кримінальними, господарськими або цивільними справами, що знаходяться у їх провадженні. Зазначені вимоги повинні бути оформлені належним чином. Судові, слідчі органи та органи прокуратури виносять постанову або ухвалу про необхідність надання їм документів, відомостей чи довідок, які пов'язані з вчиненням нотаріальних дій. Принцип об'єктивності. Він заснований на необхідності виконання нотаріальних дій з урахуванням обставин, що підтверджуються необхідними довідками і документами. Якщо для здійснення законної й обґрунтованої нотаріальної дії не вистачає даних, наданих зацікавленими особами, нотаріус зобов'язаний особисто вимагати від організацій усі потрібні йому відомості. Для забезпечення об'єктивності нотаріальних дій законом передбачено, що нотаріуси, які вчиняють нотаріальні дії, не вправі їх вчиняти на своє ім'я і від свого імені, на ім'я і від імені свого чоловіка (дружини), його (її) та своїх родичів (батьків, дітей, онуків, діда, баби, братів, сестер), а також на ім'я і від імені працівників цієї нотаріальної контори, працівників, що перебувають у трудових відносинах з приватними нотаріусами. Принцип державної мови діловодства полягає у тому, що коли особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальних дій, не розуміє мови, на якій ведеться діловодство, тексти оформлення документів повинні бути перекладені йому нотаріусом чи перекладачем.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Принципи нотаріальної діяльності» з дисципліни «Судові та правоохоронні органи України»
