Правовий режим здійснення операцій з валютними цінностями
Наявність валютних цінностей у власності резидентів і нерезидентів є необхідною передумовою здійснення з ними від-повідних операцій. З метою належного упорядкування цих опе-рацій у Декреті Кабінету Міністрів України «Про систему валют-ного регулювання і валютного контролю» закріплено цілий розділ «Операції з валютними цінностями» (ст. 2—10), в якому і визначається в основному правовий режим операцій з валютними цінностями. Норми цього розділу регулюють питання, пов’язані з порядком використання надходжень в іноземній валюті, видачі ліцензій Національним банком України на здійснення валютних операцій, організації торгівлі іноземною валютою та ін. Важливу роль в організації здійснення валютних операцій ві-діграє Національний банк України, який видає відповідні генера-льні та індивідуальні ліцензії. Генеральні ліцензії видаються ко-мерційним банкам та іншим кредитно-фінансовим установам України на здійснення валютних операцій, що не потребують ін-дивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регу-лювання. Уповноважені банки та інші кредитно-фінансові уста-нови, які одержали генеральну ліцензію Національного банку України на здійснення операцій, пов’язаних з торгівлею інозем-ною валютою, мають право відкривати на території України пун-кти обміну іноземних валют, у тому числі на підставі агентських угод з іншими юридичними особами-резидентами. Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції. Індивідуальної ліцензії потребують та-кі операції: а) вивезення, переказування і пересилання за межі України ва-лютних цінностей, за винятком: вивезення, переказування і пере-силання за межі України фізичними особами-резидентами іноземної валюти на суму, що визначається Національним банком України; вивезення, переказування і пересилання за межі України фізичними особами-резидентами і нерезидентами іноземної ва-люти, яка була раніше ввезена ними в Україну на законних під-ставах; платежів в іноземній валюті, що здійснюються резиден-тами за межі України на виконання зобов’язань у цій валюті перед нерезидентами щодо оплати продукції, послуг, робіт, прав інтелектуальної власності та інших майнових прав, за винятком оплати валютних цінностей; платежів в іноземній валюті за межі України у вигляді процентів за кредити, доходу (прибутку) від іноземних інвестицій; вивезення за межі України іноземної інвес-тиції в іноземній валюті, раніше здійсненої на території України, в разі припинення інвестиційної діяльності; б) ввезення, переказування, пересилання в Україну валюти України, за винятком випадків, передбачених пунктом 2 статті 3 цього Декрету; в) надання й одержання резидентами кредитів в іноземній ва-люті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують установ-лені законодавством межі; г) використання іноземної валюти на території України як за-собу платежу або як застави; д) розміщення валютних цінностей на рахунках та у вкладах за межами України, за винятком: відкриття фізичними особами-резидентами рахунків в іноземній валюті на час їх перебування за кордоном; відкриття кореспондентських рахунків; є) уповноваженими банками; відкриття рахунків в іноземній валюті резидентами, зазначеними в п. 5, ст. 1 цього Декрету; е) здійснення інвестицій за кордон, у тому числі через при-дбання цінних паперів, за винятком цінних паперів або інших ко-рпоративних прав, отриманих фізичними особами-резидентами як дарунок або у спадщину. Одержання індивідуальної ліцензії однією зі сторін валютної операції означає також дозвіл на її здійснення іншою стороною або третьою особою, яка має стосунок до цієї операції, якщо інше не передбачено умовами індивідуальної ліцензії. Порядок і термін видачі ліцензій, перелік документів, необхід-них для одержання ліцензій, а також підстави для відмови у видачі ліцензій визначаються Національним банком України. Слід під-креслити, що відмова у видачі Національним банком України лі-цензії може бути оскаржена в суді або арбітражному суді. Однією з важливих операцій, які здійснюються з іноземною валютою, є торгівля нею. Порядок її організації регулюється ст. 6 Декрету «Про систему валютного регулювання і валютного конт-ролю». Відповідно до цієї статті торгівля іноземною валютою на території України резидентами і нерезидентами — юридичними особами здійснюється через уповноважені банки та інші кредит-но-фінансові установи, що одержали ліцензію на торгівлю іноземною валютою Національного банку України, виключно на між-банківському валютному ринку України. Структура міжбанківського валютного ринку, а також порядок та умови торгівлі на ньому іноземною валютою визначаються Національним банком України. Уповноважені банки та інші кредитно-фінансові установи, що одержали ліцензію Національного банку України, від свого імені купують і продають іноземну валюту на міжбанківському валют-ному ринку України за дорученням і за рахунок резидентів і не-резидентів. Крім того, вони мають право від свого імені і за свій рахунок купувати іноземну валюту готівкою у фізичних осіб-резидентів і осіб-нерезидентів, а також продавати її фізичним особам-резидентам. Резиденти і нерезиденти — фізичні особи — мають право продавати іноземну валюту уповноваженим банкам та іншим кредитно-фінансовим установам, які одержали ліцензії Націона-льного банку України, або за їх посередництвом — іншим фізич-ним особам-резидентам. Фізичні особи-резиденти мають право купувати іноземну ва-люту в уповноважених банках та інших кредитно-фінансових установах, що одержали ліцензію Національного банку України, або за їх посередництвом в інших фізичних осіб-резидентів і осіб-нерезидентів. Нормами вказаного декрету регулюється також і по-рядок організації розрахунків в іноземній валюті, які здійсню-ються між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту через уповноважені банки. Щодо наймодавців-нерезидентів, то вони здійснюють оплату праці резидентів виключно у валюті України — готівкою або у безготівковій формі. Здійснення розрахунків між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту у валюті України допускається за умови одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України. Велике значення при здійсненні валютних операцій мають ва-лютні (обмінні) курси іноземних валют, виражені у валюті Укра-їни, курси валютних цінностей, виражені в іноземних валютах, а також у розрахункових (клірингових) одиницях. Зазначені курси встановлюються Національним банком України за погодженням з Кабінетом Міністрів України. Законодавством України передбачена звітність про валютні операції. Порядок, види, форми і терміни подання звітності рези-дентами і нерезидентами про їх валютні операції визначаються Національним банком України за погодженням з Міністерством статистики України з урахуванням чинного законодавства України. Несвоєчасне подання, приховування або перекручення звітності про валютні операції тягне за собою юридичну відповідальність. У ст. 16 Декрету «Про систему валютного регулювання і ва-лютного контролю» зазначено, що порушення валютного законо-давства тягне за собою адміністративну або кримінальну відпові-дальність згідно з законодавством України. Наприклад, за здійснення операцій з валютними цінностями без одержання генеральної ліцензії Національного банку України стягується штраф у сумі, еквівалентній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких операцій, з виключенням із Республіканської книги реєстрації банків або без такого виключення. Кабінет Міністрів України з метою створення необхідних умов для запровадження внутрішньої конвертації українського карбо-ванця, стимулювання експорту, а також стабілізації валютного курсу української грошової одиниці та підвищення розрахункової дисципліни 19 лютого 1993 р. прийняв два декрети: «Про тимча-совий порядок використання надходжень в іноземній валюті» та «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Правовий режим здійснення операцій з валютними цінностями» з дисципліни «Міжнародне економічне право»
