Активізація участі України у зовнішньоекономічній діяльності обумовила розширення операцій з валютними цінностями, які вона здійснює як на своїй території, так і за її межами. Це, у свою чергу, вимагає відповідних кроків з боку нашої держави. Україна вступає до Міжнародного валютного фонду, формує свій валютний фонд, приймає нормативні акти, що регулюють відносини в межах здійснення валютних операцій, тощо. До таких актів передусім слід віднести декрети Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», «Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті», «Про тимчасовий порядок використання надходжень в іноземній валюті», які було прийнято 19 лютого 1993 р. Цими декретами було встановлено режим здійснення валютних операцій на території України, визначені загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів у даній сфері та вирішені інші питання. У Декреті «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» дається визначення термінів, що вживаються при здійсненні функцій валютного регулювання і валютного контро-лю. Так, відповідно до ст. 1 цього декрету під валютними ціннос-тями розуміють такі цінності: валюту України — грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет та в інших фор-мах, які перебувають в обігу та є законними платіжними засоба-ми на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обміну на грошові знаки, які перебувають в обігу; кошти на рахунках, у вкладах у банківських та інших кредитно-фінансових установах на території України; платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, бони, векселі, тратти, боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, ощадні книжки, інші фінансові та банківські документи), виражені у валюті України; іноземну валюту — іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є закон-ним платіжним засобом на території відповідної іноземної дер-жави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обміну на грошові знаки, які перебувають в обігу; кошти у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, що перебувають на ра-хунках або вносяться до банківських та інших кредитно-фінансових установ за межами України; платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, векселі, тратти, бор-гові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, інші фінансові та банківські документи), виражені в іноземній валюті або монетарних металах; монетарні метали — золото і метали ірідієво-платинової групи в будь-якому вигляді та стані, за винятком ювелірних, промислових і побутових виро-бів із цих металів і брухту цих металів. Взагалі під терміном «валюта України» розуміють як власне валюту України, так і платіжні документи та інші цінні папери, виражені у валюті України, а під терміном «іноземна валюта» — як власне іноземну валюту, так і монетарні метали, платіжні до-кументи та інші цінні папери, виражені в іноземній валюті або в монетарних металах. У декреті роз’яснюється, що під валютними операціями слід розуміти операції, пов’язані: 1) з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України; 2) з використанням валютних цінностей у міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов’язань, предметом яких є валютні цінності; 3) із ввезенням, переказуванням і пересиланням на те-риторію України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей. Декрет дає також визначення і таких термінів, як «резиденти» і «нерезиденти», які мають право бути власниками валютних ціннос-тей, а також здійснювати з ними відповідні операції. Так, резиден-тами вважаються фізичні особи (громадяни України, іноземні гро-мадяни, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання на території України, у тому числі й ті, що тимчасово перебувають за кордоном; юридичні особи, суб’єкти підприємниць-кої діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, пред-ставництва тощо), з місцезнаходженням на території України, які здійснюють свою діяльність на підставі законів України; диплома-тичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва України за кордоном, які мають імунітет і дипломатичні привілеї, а також філії та представництва підприємств і організацій України за кордоном, що не здійснюють підприємницької діяльності. Щодо нерезидентів, то ними можуть бути фізичні особи (іно-земні громадяни, громадяни України, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання за межами України, в тому чис-лі ті, що тимчасово перебувають на території України; юридичні особи, суб’єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), з місцезнаходжен-ням за межами України, які створені й діють відповідно до зако-нодавства іноземної держави, у тому числі юридичні особи та інші суб’єкти підприємницької діяльності з участю юридичних осіб та інших суб’єктів підприємницької діяльності України; розташовані на території України іноземні дипломатичні, консульські, торгове-льні та інші офіційні представництва, міжнародні організації та їх-ні філії, що мають імунітет і дипломатичні привілеї, а також пред-ставництва інших організацій і фірм, які не здійснюють підприємницької діяльності на підставі законів України. Важливе значення має і тлумачення терміна «уповноважений банк», під яким слід розуміти будь-який комерційний банк, офі-ційно зареєстрований на території України, що має ліцензію Наці-онального банку України на здійснення валютних операцій, а також здійснює валютний контроль за операціями своїх клієнтів. Нормативне визначення термінів у сфері валютного регулю-вання має велике значення. Передусім воно дає можливість чітко з’ясувати зміст даного нормативного акта. Крім цього, виключа-ється двояке тлумачення відповідних термінів.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Загальні положення з питань валютного регулювання» з дисципліни «Міжнародне економічне право»
