Правове регулювання відносин у межах міжнародних економічних договорів
Специфіка суб’єктів (контрагентів), між якими вини-кають міжнародні економічні відносини, різноманітність предме-тів, які лежать в основі цих відносин, та інші чинники зумовлю-ють певну складність правового регулювання у цій сфері. Тим більше, що в основі міжнародних економічних угод лежать різні договори в галузі торгівлі, фінансів, транспорту, промислового й сільськогосподарського співробітництва, науково-технічного прогресу та ін. Навіть у межах одного різновиду договору, як прави-ло, спостерігається значне розмаїття предметів договору, вартос-ті, строків, економічного становища контрагентів тощо. Отже, складність міжнародних економічних відносин обумов-лює складність їх правового регулювання. Крім цього, слід мати на увазі й те, що національні правові системи, інститути та нор-ми, які використовуються в окремих випадках для регулювання міжнародних економічних відносин, мають ще суттєві розбіжно-сті. І, звичайно, у даному випадку ще не уніфіковано національне законодавство, краще було б, щоб ці відносини регулювалися на рівні норм міжнародних договорів та інших міжнародних актів. Але оскільки таких актів ще недостатньо, остільки більш широко використовуються норми національного права та звичаї. Важливе значення у справі регулювання укладання міжнарод-них економічних договорів має Закон України від 22 грудня 1993 р. «Про міжнародні договори». Одним із найважливіших нормативних актів у нашій державі, який регулює зовнішньоекономічну діяльність, є Закон «Про зовнішньоекономічну діяльність», прийнятий Верховною Радою України 16 квітня 1991 р. У цьому законі закріплені загальні по-ложення, які розкривають значення термінів, що використову-ються в ньому (аудит, валютні кошти, демпінг, експорт, імпорт, квота, представництво тощо), систему принципів і види зовніш-ньоекономічної діяльності, основи її регулювання, захист прав і законних інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, питання відповідальності та ін. Важливі норми, що використовуються або використовувались у сфері регулювання міжнародних економічних відносин, міс-тяться і в інших законах України, зокрема «Про іноземні інвести-ції» (від 13 березня 1992 р.), в Декреті Кабінету Міністрів Украї-ни «Про режим іноземного інвестування» (від 20 травня 1993 р.), у «Митному кодексі України» (від 12 грудня 1991 р.), у законах «Про інвестиційну діяльність» (від 18 вересня 1991 р.), «Про Єдиний митний тариф» (від 5 лютого 1992 р.) та ін. З деяких питань зовнішньоекономічної діяльності приймаються постанови Верховної Ради України. Так, 12 травня 1992 р. цим ор-ганом була прийнята Постанова «Про порядок проведення бартер-них операцій у 1992 р. у галузі зовнішньоекономічної діяльності». Кабінет Міністрів України також приймає постанови щодо ре-гулювання зовнішньоекономічних відносин (наприклад, Поста-нова від 7 квітня 1992 р. «Про порядок оплати податку на валют-ну виручку від експорту продукції (робіт, послуг) у 1992 р.»). Підкреслюючи цивільно-правовий характер зовнішньоеконо-мічних договорів, слід зазначити, що тут можуть використовува-тися і норми адміністративного, митного, валютно-фінансового, трудового, податкового та іншого законодавства. Так, сторони (контрагенти) міжнародних економічних відносин не можуть не враховувати норми, які регламентують порядок ввезення і виве-зення товарів, проходження митного контролю, їх якості, виду валюти, яка використовується для їх оплати, тощо. Наприклад, у разі направлення згідно з договором спеціалістів за кордон не-обхідно знати чинне там законодавство, оскільки у ряді країн в окремих сферах існують обмеження щодо використання праці іноземних громадян, обумовлені необхідністю забезпечення тру-дової зайнятості місцевого населення. Відомо, що систему органів державного управління зовніш-ньоекономічною діяльністю, їх правовий статус визначають нор-мативні акти, що входять у систему саме цієї галузі законодавства. Так, 8 травня 1992 р. була прийнята Постанова Кабінету Мініст-рів України «Питання Міністерства зовнішньоекономічних зв’язків і торгівлі України», в якій було зазначено, що Міністерство зов-нішньоекономічних зв’язків і торгівлі України є правонаступни-ком колишніх Міністерства зовнішньоекономічних зв’язків і Мі-ністерства торгівлі України. Нині це міністерство називається Міністерством економіки та з питань Європейської інтеграції України. Отже, правове регулювання відносин, що виникають на основі міжнародних економічних відносин, має комплексний міжгалу-зевий характер, тобто спостерігається своєрідна «кооперація» норм різних галузей національного права. Розглядаючи систему правового регулювання міжнародних економічних відносин через норми національного права, не мож-на не звернути увагу на існуючі при цьому відмінності, що пев-ним чином негативно впливають на розвиток міжнародного спів-робітництва. Ця обставина обумовлює необхідність пошуку шляхів уніфікації правових національних систем, яка давала б мож-ливість активніше організовувати і здійснювати міжнародне економічне співробітництво. Наприклад, свого часу на рівні РЕВ були вироблені такі уніфіковані нормативні акти, як Загальні по-ложення поставок, Загальні положення технічного обслуговуван-ня, Загальні умови монтажу та здійснення інших технічних по-слуг, Загальні умови спеціалізації і кооперування виробництва та ін. Незважаючи на те, що РЕВ уже не існує, ці нормативні акти є основою відповідних міжнародних економічних відносин між державами Східної Європи. Серед універсальних міжнародних організацій необхідно ви-ділити передусім Комісію ООН з права міжнародної торгівлі. У результаті діяльності цієї комісії були розроблені такі важливі міжнародно-правові акти, як Конвенція про договори міжнарод-ної купівлі-продажу товарів, Конвенція про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу, Акт про міжнародний комерцій-ний арбітраж та ін. Усі ці акти мають важливе значення для регулювання міжна-родних економічних відносин. Приміром, у Преамбулі Конвенції ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів, яка бу-ла прийнята у Відні (Австрія) у 1980 р., зазначено, що держави-учасниці, беручи до уваги загальні цілі резолюції 6-ї спеціальної сесії Генеральної Асамблеї ООН про встановлення Нового між-народного економічного порядку та вважаючи, що розвиток між-народної торгівлі на основі рівності і взаємовигоди є важливим елементом у справі сприяння розвитку дружніх відносин між державами, а також те, що прийняття однакових норм, які регу-люють договори міжнародної купівлі-продажу товарів і врахо-вують різні суспільні, економічні і правові системи, сприятиме усуненню правових бар’єрів у міжнародній торгівлі та її розвит-ку, підписали згадану Конвенцію. Важливе значення для регулювання відносин, що виникають у межах міжнародних відносин, має Правове керівництво щодо складання міжнародних контрактів на будівництво промислових об’єктів, яке розроблене і затверджене у 1987 р. Комісією ООН з права міжнародної торгівлі. Це досить об’ємний документ (бли-зько 350 сторінок), про зміст якого свідчать назви його глав (роз-ділів), зокрема: дослідження, що передують укладенню контрак-ту; вибір методу укладення контракту; процедура укладення контракту; загальні зауваження щодо укладення контрактів; зага-льна характеристика робіт і гарантія якості; передання техноло-гії; ціна й умови платежу; поставка устаткування і матеріалів, ро-бота на будівельному майданчику; інженер-консультант; субпід-ряди; перевірка і випробування в процесі виробництва і під час будівництва; завершення, здавання і приймання об’єкта; перехід ризику; передання права власності; страхування, забезпечення виконання зобов’язань; прострочення, дефекти та інші випадки невиконання зобов’язань; застереження про раніше оцінені збит-ки і штрафні неустойки, відшкодування збитків, застереження про особливо складні обставини, застереження про внесення змін; зупинення будівництва; припинення дії контракту; поставка запасних частин і надання послуг після завершення будівництва; передання прав і обов’язків за контрактом; вибір права, яке за-стосовується; урегулювання спорів. Як бачимо, основні положення цього документа мають зага-льний, універсальний характер і можуть бути використані під час укладення договорів різних типів. Немало зроблено у створенні правової основи міжнародних економічних договорів Європейською економічною комісією ООН — однією, як уже зазначалося, із міжнародних економічних організацій. Цією Комісією, зокрема, розроблені Керівництво щодо складання договорів на спорудження великих промислових об’єктів; Керівництво щодо складання договорів про міжнародне передання виробничого досвіду і знань у машинобудуванні; Ке-рівництво щодо складання міжнародних договорів про промис-лове співробітництво; Керівництво щодо складання міжнародних договорів між сторонами, що об’єднуються для здійснення конк-ретного проекту; Керівництво щодо складання міжнародних до-говорів не консультативного інжинірингу; Керівництво щодо складання міжнародних договорів на послуги, пов’язані з матері-ально-технічним обслуговуванням, ремонтом та експлуатацією промислових та інших споруд. Європейська економічна комісія ООН розробила також Загаль-ні умови експортних поставок машинного обладнання та Загальні умови договору купівлі-продажу для експорту споживчих товарів. У цих документах викладені стандартні умови, що враховуються під час оформлення міжнародних економічних договорів. Чимало фірм посилаються на них під час оформлення договорів. Ряд документів розроблено також і Міжнародною торговою па-латою. Це Уніфіковані звичаї і практика для документарних акре-дитивів (редакція 1983 р.), Уніфіковані правила щодо інкасо тор-гових документів (редакція 1978 р.), Міжнародні правила щодо тлумачення торговельних термінів («Інкотермс») (редакція 1980 р.). Існують також типові контракти і керівництва щодо складання договорів, розроблені різними міжнародними професійними асо-ціаціями. Так, Організацією щодо координації Європейської ме-талообробної промисловості розроблені Керівництво щодо скла-дання міжнародних договорів на дослідження і розробки; Керівництво щодо складання договорів на передання «ноу-хау», зразок договору патентної ліцензії та ін. Ці документи мають суто реко-мендаційний характер.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Правове регулювання відносин у межах міжнародних економічних договорів» з дисципліни «Міжнародне економічне право»
