Поняття та значення міжнародних економічних договорів
Договір — це категорія, яка широко використовується як у національному, так і в міжнародному праві. У найбільш поширеному розумінні договір — це угода двох або кількох сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення їхніх прав і обов’язків. Юридична наука і практика свідчать про розмаїття договорів: трудових, цивільно-правових і міжнародних. Якщо вести мову про цивільно-правові та міжнародні договори, то слід зазначити, що вони є різновидом угод. Угоди — поняття ширше, ніж договори, оскільки останні укладаються від імені однієї особи і виражають лише її волю (наприклад, видача доручення, векселя, чека або заповіт). Під міжнародним договором, як правило, розуміють доб-ровільну угоду між двома або кількома рівноправними дер-жавами чи міжнародними організаціями щодо їхніх взаємних прав і обов’язків у політичних, економічних, культурних та інших відносинах. Міжнародний економічний договір — це, на-самперед, різновид міжнародних договорів. Слід зазначити, що, широко використовуючи міжнародні еко-номічні договори як форму міжнародного економічного співробітництва, законодавство колишнього СРСР не закріпило їх визна-чення. Нині у законодавстві суверенних незалежних держав — колишніх союзних республік — робляться спроби законодавчо закріпити визначення міжнародних (зовнішньоекономічних) до-говорів. Так, у Законі України «Про зовнішньоекономічну діяль-ність», прийнятому 16 квітня 1991 р., зовнішньоекономічний до-говір (контракт) розглядається як матеріально оформлена угода двох або більше суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їхніх взаємних прав та обов’язків у зовнішньоеконо-мічній діяльності (ст. 1). Слово «контрагент» латинського похо-дження і в буквальному перекладі означає «той, хто домовляєть-ся». У даному разі під контрагентом слід розуміти будь-яку сторону міжнародного економічного договору, яка бере на себе певні зобов’язання. Міжнародні економічні договори мають надзвичайно важ-ливе значення як для економіки країн, що беруть у них участь, так і для світового господарства в цілому. В умовах зростаючої взаємозалежності різних країн, цілих регіонів виникає гостра потреба економічного співробітництва. У свою чергу, економічне співробітництво позитивно сприяє вирішенню питання про сумісність національних економік різних країн. Адже саме тут виникають проблеми, пов’язані, приміром, із стандартизацією та уніфікацією в промисловості, сільському господарстві, на- уці і техніці. Немає необхідності доводити, що відокремлення економіки будь-якої країни від світового господарства не сприяє її соціаль-но-економічному розвитку, зростанню добробуту людей. Укла-дення міжнародних економічних договорів, з одного боку, впли-ває на ефективність економічного розвитку, задоволення суспільних потреб народного господарства і населення відповідної країни, з іншого боку, економічне співробітництво між країнами розширює можливості на мирній основі вирішувати всі назрілі проблеми. Розвиток міжнародних економічних відносин через укладення відповідних договорів між країнами стабілізує їхні економічні зв’язки на взаємовигідній основі. Міжнародний економічний договір слід розглядати не лише як правову форму відповідних економічних зв’язків між різними країнами, джерело міжнародного економічного права, а й як ос-новне джерело зобов’язань. Юридичне їх закріплення дає можли-вість у разі необхідності захистити у відповідний спосіб ті чи ін-ші права й інтереси, якщо вони порушуються у зв’язку з неналежним виконанням зобов’язань, що випливають з міжнародних економічних договорів. Міжнародний економічний договір слід також розглядати і як інструмент виявлення волі сторін, відповідно до чого встанов-люються, змінюються або припиняються відносини, пов’язані із зобов’язаннями. Отже, міжнародний економічний договір — це добровільна угода між двома або кількома державами, міжнародними ор-ганізаціями, відповідно до якої встановлюються, змінюються або припиняються їхні взаємні права та обов’язки. Для більш повного з’ясування суті міжнародного економічного договору (угоди) нижче наводиться (як приклад) текст угоди між Урядами Угорської Республіки та України про торговельно-економічні зв’язки і науково-технічне співробітництво.
Угода між Урядом Угорської республіки і Урядом України про торговельно-економічні зв’язки і науково-технічне співробітництво Уряд Угорської Республіки і Уряд України, які надалі іменуються Договірними Сторонами, усвідомлюючи важливе значення традиційних торговельно-економічних зв’язків та науково-технічного співробітниц-тва, з метою подальшого розвитку та поліпшення економічного співро-бітництва між Угорською Республікою і Україною, що відповідає ви-могам та практиці міжнародного ринку, намагаючись поступово інтегрувати економіки України та УР у світові господарські зв’язки, і насамперед у європейські структури, намагаючись поглибити добросу-сідські відносини, враховуючи глибокі зміни, що відбуваються в еко-номічному житті обох республік, а також керуючись принципами рів-ноправності, взаємної вигоди і міжнародного права, домовилися про нижченаведене: Стаття 1 Взаємні поставки товарів і надання послуг здійснюватимуться на основі контрактів, що укладаються між угорськими та українськими учасниками зовнішньоекономічних зв’язків, які мають право на здійс-нення зовнішньоекономічної діяльності згідно з законодавством кожної із Договірних Сторін. Угорські та українські учасники зовнішньоекономічних зв’язків з 1991 р. здійснюватимуть розрахунки у вільно конвертованій валюті за поточними світовими цінами і на принципах, що застосовуються у сві-товій торгівлі щодо усього комплексу торговельно-економічних та на- уково-технічних зв’язків між Угорською Республікою і Україною. Розрахунки згідно з цією Угодою можуть здійснюватися в будь-якій передбаченій міжнародною банківською практикою формі. Стаття 2 Договірні Сторони згідно з чинним на їх територіях законодавством будуть сприяти розширенню торговельних відносин на основі принци-пів рівності, взаємної вигоди і забезпечуватимуть сприятливі економіч-ні та юридичні умови для господарської, включаючи підприємницьку, діяльності і не застосовуватимуть у взаємних економічних зв’язках дискримінаційних стосовно другої Сторони заходів. З урахуванням цього ліцензування взаємних поставок товарів і на-дання послуг у випадках, коли це необхідно, здійснюватиметься упов-новаженими державними органами Договірних Сторін в дусі цієї Уго-ди, у межах їх компетенції, згідно з правовими нормами і правилами, чинними на території кожної зі Сторін. Стаття 3 З метою збереження установлених і необхідних для обох Договір-них Сторін торговельно-економічних зв’язків, як один з перехідних до-даткових заходів, можуть складатися індикативні списки, що включа-ють обсяги та номенклатуру товарів і послуг першочергового значення. Згадані індикативні списки на 1991 рік будуть погоджені компетентни-ми органами Сторін до кінця червня 1991 року та оформлені окремими документами. Закупівля товарів та послуг за узгодженими списками здійснювати-меться кожною Стороною з покриттям їх вартості за рахунок експорту товарів та надання послуг іншій Стороні. Зазначений принцип регулювання взаємних поставок і надання по-слуг може застосовуватися за погодженням Договірних Сторін і в май-бутньому. Стаття 4 Угорський національний банк та Зовнішекономбанк України, упов-новажені Договірними Сторонами, не пізніше двох місяців від дня під-писання цієї угоди укладуть Міжбанківську угоду про порядок здійс-нення вказаних розрахунків за платежами, що випливають з цієї Угоди. Стаття 5 Договірні Сторони сприятимуть поглибленню економічного і науково-технічного співробітництва, розширенню кооперування виробницт-ва, створенню спільних підприємств, міжнародних об’єднань та органі-зацій, а також розвитку і впровадженню інших прогресивних форм співробітництва, прийнятих у світовій економіці. Стаття 6 Договірні Сторони створять сприятливі умови для встановлення безпосередніх контактів між регіонами та підприємствами УР та України. Учасники зовнішньоекономічних зв’язків Договірних Сторін на ос-нові взаємної заінтересованості можуть укладати довгострокові конт-ракти, особливо на поставки товарів з тривалим циклом виготовлення. Стаття 7 Для розгляду ходу виконання цієї Угоди уповноважені представни-ки Договірних Сторін зустрічатимуться по черзі в Будапешті та Києві і, у разі необхідності, розроблятимуть рекомендації та вживатимуть від-повідні заходи. Стаття 8 Ця Угода набирає чинності з дати її підписання і діятиме доти, доки одна з Договірних Сторін не повідомить у письмовій формі, не пізніше ніж за шість місяців, про свій намір припинити її дію. Після припинення чинності цієї Угоди її положення застосовувати-муться до всіх контрактів, зобов’язання з якими виникли в період її чинності і не виконані до моменту припинення строку дії Угоди. Складено в Будапешті 31.05.1991 р. у двох дійсних примірниках, кожний угорською і українською мовами, причому обидва тексти ма-ють однакову силу. За уповноваженням Уряду Угорської Республіки За уповноваженням Уряду України (підпис) (підпис)
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Поняття та значення міжнародних економічних договорів» з дисципліни «Міжнародне економічне право»
