Будівельне законодавство — це система нормативних актів, що регулють господарські відносини в сфері будівництва. Будівельне законодавство базується на загальних актах господарського законодавства, до яких відносяться: 1) положення Конституції України щодо забезпечення державою соціального орієнтування економіки України, рівності перед законом усіх суб'єктів, права власності та господарювання, права на підприємницьку діяльність, засад законодавчого регулювання відносин у сфері економіки та ін.; 2) кодекси: Цившьний (положення щодо право-суб'єктності учасників майнових відносин, зобов'язальне право ( глави 14—19, 28, 29); Арбітражний процесуальний кодекс — положення щодо порядку укладення, зміни та розірвання господарських договорів (статті 10—11) і розгляду (вирішення) господарських спорів; Кодекс законів про адміністративні правопорушення: гл. 8 — адміністративні правопорушення в промисловості, будівництві...; гл. 13 — адміністративні правопорушення в галузі стандартизації, якості продукції і метрології...; Земельний кодекс — положення щодо використання земельних ділянок під забудову та ін. 3) Закони України: «Про власність» (регулює відносини власності, права повного господарського відання на інвестиції, проектну та будівельну продукцію); «Про підприємства в Україні» (визначає види, організаційно-правові форми підприємств, в т. ч. будівельного комплексу, їх права і обов'язки, визначає договірний характер взаємовідносин між підприємствами, в т. ч. при реалізації проектної та будівельної продукції); аналогічно діють у сфері капітального будівництва інші законодавчі акти. Спеціальне будівельне законодавство — це система нормативних актів, які спеціально регулюють капітальне будівництво як різновид інвестиціної діяльності та відносини з капітального будівництва, що складаються між суб'єктами господарської діяльності. Спеціальне будівельне законодавство складається із загальної і особливої частин. Загальна частина об'єднує нормативні акти, що однаковою мірою стосуються усіх суб'єктів і видів інвестиційної діяльності в сфері капітального будівництва. До таких нормативних актів належать: Закон України «Про інвестиційну діяльність» від 18 серпня 1991 р.1 Це основний кодифікаційний акт, який визначає правові та економічні основи капітального будівництва в Україні, а саме: • дає поняття капітальних вкладень (ст. 1), визначає їхні джерела (ст. 10); • визначає основні фонди як об'єкти інвестування (ст. 4); • визначає суб'єкти інвестиційної діяльності (ст. 5), їхні права (ст. 7) та обов'язки (ст. 8); • визначає договір як правову форму взаємовідносин між суб'єктами інвестиційної діяльності • визначає правові форми державного регулювання в сфері інвестування (ст. 12); • встановлює порядок прийняття рішень щодо загальноукраїнських інвестицій, що здійснюються з державного бюджету (ст. 13); • визначає принципи держзамовлення на капітальне будівництво (ст. 14); * • визначає основні засади державної експертизи інвестиційних проектів будівництва (ст. 15); • принципи ціноутворення в галузі капітального будівництва (ч. 2 ст. 17). Закони «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 18 вересня 1991 р.2 і «Про режим іноземного інвестування» від 19 березня 1996 р.3 визначають особливості інвестиційної діяльності будівництва за участю іноземних суб'єктів господарювання. 1 Див.: Відомості Верховної Ради України.— 1991.— М° 47.— Ст. 646. Див.: Відомості Верховної Ради Української РСР.— 1991.— № 29.- Ст. 377. Див.: Відомості Верховної Ради України.— 1996.— № 19.-» ^—т. оО. До загальної частини відносяться також: •джерела договірного будівельного права — глави 28 (загальний підряд) і 29 (підряд на капітальне будівництво). Положення про підрядні контракти в будівництві України, затверджені науково-технічною радою Мінбудархітектури України. (Протокол № 9 від 15 грудня 1993 р.)1; • постанови Кабінету Міністрів України: • «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів державного замовлення» від 5 серпня 1992 р. № 4492; • «Про порядок затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх комплексної державної експертизи» від 17 серпня 1998 р. № 13083; • «Про перелік окремих видів проектних та будівельно-монтажних робіт, інженерних вишукувань для будівництва, надання інжинірингових та інших послуг, які потребують відповідної атестації виконавця» від 6 квітня 1998 р. № 4514; • «Про затвердження Положення про архітектурно-будівельний контроль» від 25 березня 1993 р. № 225 (діє в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 7 квітня 1995 р. за № 253)5; • «Про затвердження Положення про порядок організації та проведення міжнародних торгів (тендерів) в Україні» від 21 жовтня 1993 р. № 671; • «Про проведення конкурсів (тендерів) у будівництві» від 1 вересня 1998 р. № 13696 та інші. Слід назвати також союзні нормативні акти, що діють на території України. До них належать: • Правила про договори підряду на капітальне будівництво, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 26 грудня 1986 р.7; 1 Див.: Организация контрактних взаимоотношений в СТроительстве.— К., 1994. 2 Див.: ЗПУ України.- 1992.- № 9.- Ст. 213. 3 Див.: Офіційний вісник України.— 1998.— № 31. Зібрання законодавства України. Постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України.— 1998.— № 8.— Ст. 308. 5 Див.: ЗПУ України - 1995.- № 7.- Ст. 166. 6 Див.: Бизнес.— 1998.— № 39 (Документи, комментарии, консультации.— С. 9—17). 7 Див.: СП СССР.- 1987.- № 4.- Ст. 19. Положення про договори на створення (передачу) науково-техничної продукції, затверджене постановою Державного комітету СРСР з науки та техніки від 19 листопада 1987 р. № 435 за погодженням з Держпланом СРСР, Мінфіном СРСР, Держкомцін СРСР, Держарбітражем СРСРі та інші. Особлива частина спеціального будівельного законодавства складається з таких розділів: 1) управління капітальним будівництвом. Сюди відносяться всі нормативні акти, які регулюють правове становище органів управління будівельним комплексом (наприклад, постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження типових положень про управління містобудування та архітектури обласної. Київської і Севастопольської міської ради народних депутатів, відділу містобудування та архітектури районної, районної в містах Києві і Севастополі державної адміністрації») від 29 лютого 1996 р. № 2672; 2) фінансування та кредитування будівництва, одним із нормативних актів цього розділу є Положення про фінансування та державне кредитування капітального будівництва, що здійснюється на території України (затверджено наказом Мінекономіки, Мінфіну, Держкоммістобудування від 23 серпня 1996р. №127/201/173; зареєстровано в Мінюсті України 10 жовтня 1996 р. №588/1613); 3) проектування капітального будівництва; основними нормативними актами цього розділу є Правила про договори на виконання проектних та вишукувальних робіт, затверджені Держбудом СРСР, Держпланом СРСР та Міністерством фінансів СРСР 25 травня 1959 р.3. Положення про договори на створення (передачу) науково-технічної продукції, затверджене постановою Державного комітету СРСР з науки та техніки від 19 листопада 1987 р. № 435 за погодженням з Держпланом Див.: БНА СССР.- 1988.- № 5.- С. 8-16. 2 Див.: ЗПУ України.- 1996.- № 8.- Ст. 240. Див.: Законодательство о капитальном строительстве СССР. т. 1.— М.: Госюриздат, 1961.— С. 424—437; Законодательство о капитальном строительстве. Вып. 5.— М.: Юрид.лит., 1979.-.С. 838-839. 4) матеріально-технічне забезпечення капітального будівництва; 5) капітальне будівництво в окремих галузях народного господарства; 6) містобудування, житлово-цивільне будівництво. Основним нормативним актом цього розділу є Закон України «Про основи містобудування» від 16 листопада 1992 р.2, який визначає правові економічні, соціальні та організаційні засади місто -будівної діяльності в Україні та спрямований на формування повноцінного життєвого середовища. Містобудування — це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, усіх суб'єктів господарювання, громадян і громадських організацій щодо створення та підтримання повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку та планування територій, проектування, будівництво та реконструкцію об'єктів житлово-цивільного, виробничого призначення, спорудження інших об'єктів, регенерацію історичних поселень, реставрацію архітектурних комплексів і ансамблів, створення інженерної і транспортної інфраструктури. Будівельному законодавству (як і всьому інвестиційному законодавству взагалі) притаманна така риса як, так би мовити, співіснування дореформен-них нормативних актів (Цивільний кодекс УРСР 1963 р., в т. ч. глави 28 і 29, Правила про договори підряду на капітальне будівництво та ін.) і нормативних актів, що були прийняті після взяття Україною курсу на запровадження ринкових економічних відносин (Положення про підрядні контракти в будівництві України, постанова Кабінету Міністрів України «Про проведення конкурсів (тендерів) у будівництві» від 1 вересня 1998 р. за № 1369 та ін.). Перші (дореформенні нормативні акти) закріплюють принцип неповного відшкодування збитків, заподіяних порушенням умов договорів підряду на капітальне будівництво (ст. 356 Цивільного * Див.: БНА СССР. 1988.- № 5— С. 8-16. 2 Див.: Відомості Верховної Ради України.— 1992.— № 52.— Ст. 683. кодексу); передбачають надзвичайно низькі розміри штрафних санкцій за порушенім умов договору з боку Підрядчика (пункти 34 і 36 Правил про договори підряду на капітальне будівництво) і незначні гарантійні строки щодо якості будівельних робіт (ї\35 Правил); закріплюють численні обов'язки за Замовником, які він власними силами зазвичай не може виконати, а здебільшого — і не повинен цього робити (пункти 3.5—11 Правил) та ін. Зазначені Обставини зумовлюють необхідність вдосконалення будівельного законодавства.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Будівельне законодавство» з дисципліни «Інвестиційне право»
