Право застави виникає з моменту укладення договору застави, якщо ж договір підлягає нотаріальному засвідченню, то з моменту його посвідчення Якщо предмет застави відповідно до закону чи договору повинен знаходитись у заставодержателя, право застави виникає з моменту передачі йому предмета застави У випадку коли така передача відбулася до укладення договору, ~ з моменту його укладання Заставодавець за загальним правилом зберігає право розпорядження заставленим майном, якщо інше не передбачене законом або договором Він може відчужувати це майно, але лише за згодою заставодержателя і за умови переходу до нового заставодавця основного боргу, забезпеченого заставою Згідно з чинним законодавством допускається наступна застава, якщо інше не передбачено законом або попереднім договором застави При наступній заставі вимоги наступного заставодержателя задовольняються з вартості предмета застави після повного забезпечення вимог попередніх заставодержателів Заставодавець повинен повідомити кожного наступного заставодержателя про всі попередні застави даного майна, а також про характер та розмір забезпечених цими заставами зобов'язань При невиконанні цього обов'язку він повинен відшкодувати збитки, що виникли внаслідок цього, у будь-якого заставодержателя Головне призначення застави полягає в тому, що заставодержатель, згідно з чинним законодавством, має право за рахунок заставленого майна задовольнити свої вимоги у повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи відсотки, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом або договором, — неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпечених заставою вимог, якщо інше не передбачене договором застави Право звернення стягнення на предмет застави виникає з моменту невиконання основного зобов'язання (наприклад, якщо борг не повертається в обумовлений строк), якщо інше не передбачене законом або договором При припиненні (реорганізації, ліквідації) юридичної особи, що є заставодавцем, заставодержатель набуває права звернення стягнення на заставлене майно незалежно від настання строку виконання зобов'язання, забезпеченого заставою При частковому виконанні боржником забезпеченого заставою зобов'язання застава зберігається в початковому обсязі Якщо предмет одного договору застави складають дві або більше речей (два або більше прав), стягнення може бути звернено на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (прав) за вибором заставодержателя Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (право), він зберігає право наступного стягнення на інші речі (права), що складають предмет застави Вимоги наступних заставодержателів задовольняються за рахунок вартості застави після повного забезпечення вимог попереднього заставодержателя У випадку коли третя особа задовольнила в повному обсязі вимоги заставодержателя, до неї переходить (одночасно з правом вимоги) забезпечена нею застава Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду, арбітражного суду, третейського суду, якщо інше не передбачене законом, а також у безспірному порядку на підставі виконавчого надпису нотаріусів Звернення стягнення на заставлене майно державного підприємства (підприємства, не менше 50 відсотків акцій (часток, паїв) якого є у державній власності) здійснюється за рішенням суду або арбітражного суду Реалізація заставленого майна, на яке звернене стягнення, здійснюється судовим виконавцем на підставі виконавчого листа суду чи наказу арбітражного суду або виконавчого напису нотаріусів У разі звернення стягнення на майно державного підприємства (відкритого акціонерного товариства, створеного у процесі корпоратизації, всі акції якого перебувають у державній власності) реалізація заставленого майна проводиться відповідним органом приватизації Закладене майно реалізується з аукціонів (публічних торгів), якщо інше не передбачене договором, а реалізація закладеного майна державних підприємств і відкритих акціонерних товариств, створених в процесі корпоратизації, усі акції яких знаходяться в державній власності, — виключно з аукціонів (публічних торгів) Якщо аукціон (публічні торги) оголошено таким що не відбувся, заставодержатель має право за згодою заставодавця залишити заставлене майно у себе за початковою ціною, а якщо заставодавець не дає такої згоди — майно реалізується у встановленому порядку Реалізація заставлених майнових прав відбувається шляхом уступки заставодавцем заставодержателю вимоги, що випливає із заставленого права. Заставодержатель набуває права вимагати у судовому порядку переводу на нього заставленого права з моменту виникнення права звернення стягнення на предмет застави. У тих випадках, коли сума, виручена від реалізації заставленого майна, є недостатньою для повного задоволення вимог заставодержателя, він має право, якщо інше не передбачене законом або договором, отримати різницю за рахунок іншого майна боржника в порядку черговості, встановленої законодавством. Якщо сума, виручена від реалізації заставленого майна, перевищує розмір забезпеченої заставою вимоги заставодержателя, різниця підлягає поверненню заставодавцеві. При реалізації цілісного майнового комплексу державного підприємства (відкритого акціонерного товариства, створеного в процесі корпоратизації, всі акції якого знаходяться в державній власності), що є предметом застави, виручена грошова сума, яка перевищує розмір забезпечених цією заставою вимог заставодержателя, різниця зараховується у відповідний бюджет, а у разі, коли покупцем є фізична особа або юридична особа, у майні якої частка державної власності не перевищує 25 відсотків, — до відповідного позабюджетного фонду приватизації. Заставодавець має право в будь-який час до моменту реалізації предмета застави припинити звернення на нього стягнення і його реалізацію, виконавши забезпечене заставою зобов'язання (повернути борг або ту його частину, виконання якої прострочено). Застава зберігає силу в тому випадку, якщо за однією з підстав, передбачених законом, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи. Застава зберігає силу і у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, що виник з забезпеченої заставою вимоги, на іншу особу. Згідно з чинним законодавством розрізняють п'ять видів застави. Для більшої виразності відобразимо види застави схематично (рис. 31). Розглянемо ці види застави. Відповідно до ст. ЗО Закону України «Про заставу», іпотека — це застава землі, іншого нерухомого майна (будівель, споруд, квартир, цілісних майнових комплексів, підприємств тощо), що залишаються у володінні і користуванні у заставодавця або третьої особи. Іпотечний заставодержатель має право, якщо інше не передбачено законом або договором, перевіряти документально і фактично наявність, розмір, стан і умови зберігання предмета застави; вимагати від заставодавця належного зберігання предмета застави, а від будь-якої особи припинення посягань на предмет застави. Якщо предмет застави втрачено не з вини заставодержателя і заставодавець його не відновив або за згодою заставодержателя не замінив іншим майном такої ж вартості, то заставодержатель має право вимагати дострокового виконання забезпеченого заставою зобов'язання. Іпотечний заставодавець, якщо інше не передбачено договором чи законом, має право: володіти та користуватися предметом застави відповідно до його призначення; достроково виконати основне зобов'язання, якщо це не суперечить змісту зобов'язання; реалізувати за письмовою згодою заставодержателя предмет застави з переведенням на набувача основного боргу, забезпеченого заставою; передавати за письмовою згодою заставодержателя предмет застави в оренду. За порушення заставодавцем обов'язків щодо вжиття заходів, необхідних для збереження предмета іпотеки, заставодержатель має право вимагати дострокового виконання забезпеченого іпотекою зобов'язання, звернувши при необхідності стягнення на предмет іпотеки. За порушення заставодавцем обов'язків щодо страхування предмета іпотеки заставодержатель має право вимагати дострокового виконання основного боргу або застрахувати предмет іпотеки за свій рахунок, але в інтересах заставодавця із стягненням з нього витрат по страхуванню. Договір про іпотеку повинен бути нотаріально посвідчений. При зміні змісту забезпеченого іпотечного зобов'язання, а також при переході права власності на предмет іпотеки від заставодавця до Іншої особи, проводиться відповідний запис у Книзі запису застав. Порушення вказаної вимоги тягне за собою недійсність вчинених змін. Відповідно до ст. 40 Закону України «Про заставу», застава товарів в обороті або у переробці — це застава, предметом якої можуть бути сировина, напівфабрикати, комплектуючі вироби, готова продукція тощо. При заставі товарів в обігу або переробці заставодавець зберігає за собою право володіти, користуватися та розпоряджатися предметом застави. Уразі відчуження заставлених товарів заставодавець зобов'язаний замінити їх іншими товарами такої чи більшої вартості. При цій заставі вказане майно перестає бути предметом застави з моменту його вручення набувачу або транспортній організації для відправлення набувачу або передачі на пошту для пересилки набувачу, а набуті заставодавцем товари, передбачені в договорі застави, стають предметом застави з моменту виникнення на них права власності. Відповідно до ст. 44 Закону України «Про заставу», заклад — застава рухомого майна, при якій майно, що складає предмет застави, передається заставодавцем у володіння заставодержателю. За угодою сторін предмет закладу може бути залишено у заставодавця під замком та печаткою заставодержателя (тверда застава). Індивідуально визначена річ може бути залишена у заставодавця з, накладенням знаків, які засвідчують заставу. Заставодержатель, якщо інше не передбачено договором. зобов'язаний вживати заходи, необхідні для збереження предмета закладу; в передбачених договором випадках отримувати дохід (в інтересах заставодавця), що приносить предмет закладу (наприклад, врожай); якщо допускається користування предметом закладу, регулярно повідомляти про це заставодавцеві; страхувати предмет закладу в інтересах і за рахунок заставодавця; сплачувати податки і збори за рахунок заставодавця; негайно повідомляти заставодавця про небезпеку загибелі чи пошкодження предмета закладу; негайно повернути предмет закладу після виконання заставодавцем основного зобов'язання; належним чином утримувати предмет закладу, нести відповідальність за нього. Заставодержатель, якщо це передбачено договором, може користуватися предметом закладу, а отримані доходи направляти на покриття витрат, пов'язаних з утриманням предмета закладу, що виплачуються, або направляти на погашення відсотків за боргом, чи самого боргу. Якщо виникає загроза загибелі, пошкодження чи зменшення вартості предмета закладу не з вини заставодержателя, той має право вимагати від заставодавця його заміни, а якщо отримає відмову, — достроково звернути стягнення на предмет закладу. Якщо заставодержатель зберігає або використовує предмет закладу неналежним чином, заставодавець у будь-який час має право вимагати припинення закладу або достроково виконати забезпечене закладом зобов'язання. За втрату або недостачу предмета закладу заставодержатель несе відповідальність у розмірі вартості втраченого майна, а за пошкодження предмета закладу — в розмірі суми, на яку знизилась вартість заставленого майна. Заставодержатель зобов'язаний відшкодувати заставодавцю всі заподіяні втратою, недостачею чи пошкодженням предмета закладу збитки в повному обсязі, якщо це передбачено законом чи договором. Заставодержатель відповідає за втрату, недостачу чи пошкодження предмета закладу, якщо він не доведе, що втрата, недостача чи пошкодження сталися не з його вини. Наступним видом застави є застава майнових прав. Відповідно до ст. 49 Закону України «Про заставу» заставодавець може укласти договір застави як належних йому на момент укладення договору прав вимоги за зобов'язаннями, в яких він є кредитором, так і тих, які можуть виникнути в майбутньому. В цьому випадку в договорі повинна бути вказана особа, яка є боржником по відношенню до заставодавця, про що заставодавець зобов'язаний повідомити боржника. У договорі застави майнових прав, якщо інше не передбачено договором, заставодавець повинен: виконувати дії, необхідні для забезпечення дійсності заставленого права; не здійснювати уступки заставленого права; не виконувати дій, що тягнуть за собою припинення заставленого права чи зменшення його вартості; вживати заходів, необхідних для захисту заставленого права від посягань з боку третіх осіб; надавати заставодержателю відомості про зміни, що сталися в заставленому праві, про його порушення з боку третіх осіб та про домагання третіх осіб на це право Заставодержатель, якщо інше не передбачено договором, має право вимагати в судовому порядку в будь-який час переводу на себе заставленого права, якщо заставодавець порушив свої обов'язки, вступати у справу як третя особа в судовому спорі, в якому розглядається позов про заставлене право, у випадку порушення заставодавцем обов'язку самостійно вживати заходи для захисту заставленого права Якщо боржник заставодавця до ви конання ним зобов'язання, забезпеченого заставою, виконає свій обов'язок, все, одержане при цьому заставодавцем, стає предметом застави, про що заставодавець зобов'язаний негайно повідомити заставодержателя. При одержанні від свого боржника в рахунок виконання зобов'язання грошових сум заставодавець зобов'язаний за вимогою заставодержателя перерахувати відповідні суми на рахунок заставодержателя у виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, якщо інше не встановлено договором застави Відповідно до ст 53 Закону України «Про заставу», застава цінних паперів (векселів тощо), які можуть передаватися шляхом вчинення передатного надпису (індосаменту), здійснюється шляхом індосаменту і вручення заставодержателю індосованого цінного паперу Цінні папери, які не передаються індосаментом, переходять за угодою сторін За угодою сторін цінні папери можуть бути передані на зберігання в депозит державної нотаріальної контори, приватного нотаріуса або банку Якщо законом чи договором не передбачено інше, купонні листи на виплату відсотків, дивідендів та інші доходи від зазначеного в цінному папері права є предметом застави лише у випадках, якщо вони передані кредитору заставленого зобов'язання У випадку застави цінних паперів на пред'явника діють норми, що передбачені Законом України «Про заставу» для застави товарів в обороті на переробці
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Виникнення права застави та види застави» з дисципліни «Банківське право України»
