Реферати статті публікації

Рис. 27

Безготівкові розрахунки за товари та послуги можуть здійснюватися за допомогою банківських платіжних карток. Порядок їх використання визначається Національним банком України.
Платіжні вимоги та інкасові доручення (розпорядження) застосовуються у випадках, передбачених чинним законодавством та нормативними актами Національного банку України.
Кожна форма безготівкового розрахунку встановлюється комплексом правових норм, які регулюють порядок грошових платежів за товар, послуги і неторгові операції між організаціями та підприємствами різних форм власності, між організаціями, громадянами, за допомогою правил і прийомів документообігу. Отже, форма безготівкового розрахунку — це правова форма проведення розрахунків.
Порядок і форма безготівкових розрахунків визначаються у договорі між сторонами.
Розглянемо правові форми безготівкових розрахунків.
Першою формою розрахунків, яку ми розглянемо, є розрахунки із використанням платіжних доручень
Платіжне доручення — розрахунковий документ, який являє собою письмово оформлене доручення клієнта банку, що його обслуговує, на перерахування визначеної суми коштів зі свого рахунку.
Розрахунки платіжними дорученнями — одна з найпоширеніших форм безготівкових розрахунків у господарському обороті України. Позитивною рисою розрахунків із застосуванням платіжних доручень є їхній універсальний характер. Доручення широко застосовуються в розрахунках за найрізноманітнішими платежами.
Платіжні доручення приймаються до виконання банками протягом 10 календарних днів з дня виписки. День заповнення доручення не враховується. Платіжні доручення в Україні застосовуються в розрахунках за платежами товарного і нетоварного характеру. Розрахунки дорученнями можуть здійснюватись: за фактично відвантажену продукцію (виконані роботи, надані послуги); в порядку попередньої оплати; для перерахування підприємствами сум, які належать фізичним особам (заробітна плата, пенсії, грошові доходи колгоспників тощо) на їх рахунки, відкриті в установах банків; в інших випадках за згодою сторін.
Банки приймають до виконання доручення від платників тільки в межах наявних коштів на їх рахунках, за винятком доручень на перерахування з основних рахунків підприємств до бюджетів та державних цільових фондів сум податків і зборів (обов'язкових платежів), неподаткових платежів, пені, штрафів та інших санкцій, передбачених законодавством і застосованих у встановленому порядку за несвоєчасну сплату цих платежів, які приймаються банками незалежно від наявності коштів на цих рахунках.
У разі відсутності коштів на основному рахунку платника такі доручення обліковуються банком на позабалансовому рахунку № 9803. При цьому платник зобов'язаний протягом трьох робочих днів надати доручення на перерахування залишків коштів з інших поточних рахунків на основний рахунок для забезпечення погашення зазначеної заборгованості або погасити її безпосередньо з додаткового рахунку.
У разі недостатності коштів на основному рахунку підприємства для виконання таких доручень здійснюється їх часткова оплата, яка оформлюється меморіальним ордером за підписом відповідального виконавця, завіреним відбитком штампа банку. У разі пропорційного розподілу коштів при сплаті розрахункових документів у межах одного календарного дня їх надходження до банку сума від 1 до 99 копійок не є обов'язковою для розподілу і може залишатися на рахунку після виконання цих документів.
У тому разі, якщо одержувач коштів не має рахунку в установі банку або розрахунки безпосередньо з одержувачем коштів платіжними дорученнями неможливі, підприємство може здійснювати перерахування коштів гарантованими платіжними дорученнями через підприємства зв'язку.
За допомогою гарантованих доручень підприємство може здійснювати без обмеження сумою перекази коштів: на ім'я окремих громадян — кошти, що належать їм особисто (пенсії, аліменти, заробітна плата, витрати на відрядження, авторський гонорар і т.п.); підприємствам — на видатки для заготівлі сільськогосподарської продукції у населених пунктах, де немає банків. Гарантоване доручення може бути прийняте до платежу тільки в певній сумі. На суму гарантованого установою банку доручення не може бути накладено арешт і звернено стягнення за претензіями до платника, який виписав доручення.
Розглянемо наступну правову форму безготівкових розрахунків — розрахунки платіжними вимогами-дорученнями.
Платіжна вимога-доручення — це комбінований розрахунковий документ, який складається з двох частин: верхня — вимога постачальника (одержувача коштів) безпосередньо до покупця (платника) сплатити вартість поставленої йому за договором продукції (виконаних робіт, наданих послуг); нижня частина — доручення платника своєму банку перерахувати з його рахунку певну суму одержувачу.
Вимога-доручення заповнюється одержувачем коштів і надсилається безпосередньо платнику. Доставку вимог-доручень до платника може здійснювати банк одержувача через банк платника. У разі згоди оплатити вимогу-доручення платник заповнює нижню частину цього документа і здає в банк, що його обслуговує. Платіжні вимоги-доручення приймаються банками протягом 20 календарних днів з дня виписування. День заповнення платіжної вимоги-доручення не враховується. Банк приймає до оплати вимогу-доручення в сумі, яка може бути сплачена за наявними коштами на рахунку платника. У разі відмови платника сплатити вимогу-доручення він повідомляє про мотиви відмови безпосередньо одержувачу коштів у порядку і строки, зазначені в договорі.
Наступною правовою формою безготівкових розрахунків є розрахунки чеками.
Розрахунковий чек — це документ, що містить письмове розпорядження власника рахунку (чекодавця) установі банку (банку-емітенту), яка веде його рахунок, сплатити чекодержателю зазначену в чеку суму коштів. При розрахунках чеками виникають правові відносини між трьома суб'єктами. Це: чекодавець — юридична або фізична особа, яка здійснює платіж за допомогою чека та підписує його; чекодержатель — підприємство, яке є отримувачем коштів за чеком; банк-емітент — банк, що видає чекову книжку (розрахунковий чек) підприємству або фізичній особі.
Чеки застосовуються для здійснення розрахунків у безготівковій формі між юридичними особами, а також фізичними та юридичними особами з метою скорочення розрахунків готівкою за отримані товари, виконані роботи та надані послуги.
Чекові книжки виготовлюються на спеціальному папері на Банкнотній фабриці Національного банку України за зразком, затвердженим Національним банком України. Із дозволу Національного банку України чекові книжки (розрахункові чеки) можуть бути виготовлені комерційними банками самостійно з дотриманням усіх обов'язкових вимог і мати фірмову позначку банку. Чекові книжки (розрахункові чеки) є бланками суворої звітності. Розрахункові чеки, які використовуються фізичними особами при здійсненні разових операцій, виготовлюються окремими бланками. Їх облік ведеться окремо від чекових книжок. Строк дії чекової книжки — один рік, розрахункового чека, який видається для разового розрахунку фізичній особі, — три місяці. За погодженням з установою банку строк дії невикористаної чекової книжки може бути продовжений.
Чек включає:
назву «розрахунковий чек»;
назву (для фізичних осіб — прізвище, ім'я, по батькові чекодавця, дані його паспорта або документа, що його замінює) власника чекової книжки та номер його рахунку;
назву банку-емітента і його номер МФО;
ідентифікаційні коди чекодавця та чекодержателя за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України, у фізичних осіб ~ ідентифікаційні номери;
назву чекодержателя;
доручення чекодавця банку-емітенту сплатити конкретну суму, що зазначена цифрами та літерами;
призначення платежу;
число, місяць та рік складання чека, місце складання чека;
підписи чекодавця та відбиток печатки (юридичної особи).
Чек, на якому відсутній будь-який із зазначених реквізитів, вважається недійсним і повертається банку чекодавця без виконання. Чек із чекової книжки пред'являється до оплати в банк чекодержателя протягом десяти календарних днів (день виписування чека не враховується). Якщо закінчення строку для пред'явлення чека припадає на неробочий день, то останнім днем строку вважається наступний за неробочим робочий день,
Чек приймається чекодержателем в оплату безпосередньо від чекодавця, на ім'я якого виписаний документ, що підтверджує отримання ним товарів, виконаних робіт та наданих послуг. Забороняється передавання чекової книжки (розрахункового чека) її власником будь-якій іншій юридичній або фізичній особі, а також підписання незаповнених бланків чеків і проставлення на них відбитка печатки юридичними особами. За бажанням фізичної особи розрахунковий чек може бути виписаний на ім'я іншої особи, яка в цьому разі стає власником чека. Видача розрахункових чеків на пред'явника не проводиться,
Обмін чека на готівку і отримання здачі із суми чека готівкою юридичними особами не дозволяється. У разі розрахунків фізичних осіб з підприємствами торгівлі та послуг розрахунковим чеком дозволяється отримання чекодавцем здачі із суми чека готівкою, але не більше двадцяти відсотків від суми чека. Якщо сума здачі більша, ніж 20 відсотків від суми чека, чекодавець має звернутися до установи відповідного банку для переоформлення чека. Невикористаний розрахунковий чек його власник може повернути до банку, що його видав, для зарахування суми на свій рахунок або обміняти чек на готівку.
Розрахунки чеками здійснюються таким чином: покупець на основі заяви отримує в своєму банку чекову книжку, для чого банк-емітент депонує певні грошові кошти (ліміт чекової книжки), а одержавши рахунок постачальника на товар або послуги, виписує і передає постачальникові чек, який він здає в установу банку, яка його обслуговує, при цьому банк зараховує суму, вказану в чеку, на рахунок постачальника. Одночасно ця сума списується з рахунку покупця, на якому вона була депонована.
У разі порушення клієнтом порядку розрахунків чеками банк може позбавити його права користування цією правовою формою безготівкових розрахунків, якщо це передбачено умовами договору на розрахунково-касове обслуговування.
Внаслідок недостатності коштів на рахунках клієнтів і обмеженої платоспроможності більшості комерційних банків розрахунки чеками зараз в Україні не дуже поширені, особливо порівняно із західними країнами, де чек є основною формою безготівкових розрахунків.
Наступною правовою формою безготівкових розрахунків є розрахунки акредитивами.
Акредитив — це форма розрахунків, при якій банк-емітент за дорученням свого клієнта (заявника акредитива) зобов'язаний:
виконати платіж третій особі (бенефіціару) за поставлені товари, виконані роботи та надані послуги, а також надати повноваження іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж.
При розрахунках акредитивами в правові відносини вступають такі суб'єкти:
заявник акредитива — платник, який звернувся до банку, що його обслуговує, для відкриття акредитива;
банк-емітент — банк платника, що відкриває акредитив своєму клієнту;
бенефіціар — юридична особа, на користь якої виставлений акредитив (продавець, виконавець робіт або послуг тощо);
виконуючий банк — банк бенефіціара або інший банк, що за дорученням банку-емітента виконує акредитив.
Залежно від характеру акредитивної операції, що покладена банком-емітентом на виконуючий банк, він може виступати авізуючим або банком-платником. Умови та порядок проведення акредитивної форми розрахунків передбачаються у договорі між бенефіціаром і заявником акредитива.
Банк-емітент може відкривати такі види акредитивів:
а) покритий — акредитив, при якому для здійснення платежів завчасно бронюються кошти платника в повній сумі на окремому рахунку в банку-емітенті або виконуючому банку;
б) непокритий — акредитив, оплата за яким, у разі тимчасової відсутності коштів на рахунку платника, гарантується банком-емітентом за рахунок банківського кредиту.
Акредитиви бувають відзивні та безвідзивні. На кожному акредитиві має бути вказано, чи є він відзивним або безвідзивним. У разі відсутності такої вказівки акредитив вважається без-відзивним.
Відзивний акредитив — акредитив, який може бути змінений або анульований банком-емітентом без попереднього погодження з бенефіціаром (наприклад, у разі недотримання умов, передбачених договором, дострокової відмови банку-емітента від гарантування платежів за акредитивом). Усі розпорядження про змінення умов відзивного акредитива заявник може надати бенефіціару тільки через банк-емітент, який повідомляє виконуючий банк, а останній — бенефіціара. Виконуючий банк не має права приймати розпорядження безпосередньо від заявника акредитива. Виконуючий банк зобов'язаний оплатити документи, які відповідають умовам акредитива, виставлені бенефіціаром і прийняті виконуючим банком, до отримання останнім повідомлення про змінення або анулювання акредитива.
Безвідзивний акредитив — акредитив, який може бути змінений або анульований тільки за згодою бенефіціара, на користь якого він був відкритий.
Бенефіціар може достроково відмовитися від використання акредитива, якщо таке передбачено його умовами. Із своїми пропозиціями про змінення умов акредитива бенефіціар має звернутися до заявника акредитива, а заявник, у разі згоди, вносить зміни до акредитива через банк-емітент, який надсилає потрібне повідомлення виконуючому банку.
В іншому (виконуючому) банку за дорученням банку-емітента можуть виконуватися такі акредитиви:
а) депоновані — списанням коштів з аналітичного рахунку «Розрахунки акредитивами» балансових рахунків № 2526, № 2550 № 2552, № 2554, № 2602, № 2622.
б) гарантовані — наданням виконуючому банку права списувати кошти з кореспондентського рахунку банку-емітента, відкритого при встановленні кореспондентських відносин між банками.
Відносини між банком-емітентом і виконуючим банком регулюються кореспондентськими договорами (угодами), в яких передбачається розмір комісійних за авізування та інші витрати, пов'язані з відкриттям і виконанням акредитива, а також відповідальність сторін щодо оплати розрахункових документів згідно з умовами акредитива. Кожний акредитив призначається для розрахунків тільки з одним бенефіціаром і не може бути переадресований,
Банки мають здійснювати контроль за строком дії акредитивів, Усі претензії до бенефіціарів, крім тих, що виникли з вини банку, розглядаються сторонами без участі банку Строк дії акредитива в банку емітенті встановлюється покупцем у межах 15 днів з дня відкриття, не враховуючи нормативний термін проходження документів спецзв'язком між банками Керівник установи банку-емітента має право за поданням заявника акредитива у разі необхідності продовжувати строк дії акредитива на 10 днів, якщо це викликано зміною умов поставки та відвантаження продукції Банк-емітент у свою чергу повідомляє про це виконуючий банк, а останній — бенефіщара Дата, зазначена в акредитиві, є останнім днем для оплати виконуючим банком документів за акредитивом
Акредитивна правова форма безготівкових розрахунків, з одного боку, гарантує своєчасність і повноту платежу постачальникові за відвантажені товари чи надані послуги, а з другого боку, вона сповільнює оборот (рух) грошових коштів, тому що вимагає депонування покупцем певної грошової суми ще до того, як здійснений сам акт купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей Форма розрахунків за акредитивами в умовах України є засобом адаптації системи безготівкових розрахунків до ринкових відносин в умовах кризової економіки Акредитивна форма розрахунків в Україні обмежена і не дає належного ефекту.
Наступною правовою формою безготівкових розрахунків є розрахунки векселями
Вексель — цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя
Порядок використання векселів у господарському обороті України регулюється Положенням «Про переказний і простий вексель», прийнятим відповідно до постанови Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 10 09 92 р № 528
Здійснення операцій з векселями комерційними банками регулюється «Порядком проведення банком операцій з векселя ми», затвердженим Правлінням Національного банку України від 25 02 93 р.
Правова характеристика векселя буде подана у 9 главі
Наступною правовою формою безготівкових розрахунків є розрахунки платіжними вимогами
Платіжна вимога — це документ котрий містить вимогу одержувача коштів до платника про оплату визначеної суми через банк
Вони приймаються банками протягом 10 календарних днів з дня виписування День заповнення платіжної вимоги не враховується Розрахунки платіжними вимогами застосовуються у разі безспірного стягнення та безакцентного списання коштів При цьому платіжні вимоги подаються стягувачем у банк, в якому він обслуговується, у 3 примірниках із супровідним реєстром у двох примірниках Залежно від конкретного випадку безспірного списання (стягнення) коштів, у рядку «Призначення платежу» платіжної вимоги стягувач має зазначити назву і відповідну статтю закону, якою передбачено безспірне списання (стягнення) коштів, у разі необхідності — вид платежу і період часу, за який здійснюється стягнення, акт, на підставі якого здійснюється стягнення (постанова, рішення, наказ тощо) Якщо зі змісту закону випливає необхідність посилання на інші документи (до говір, митну декларацію, вексель тощо), то в платіжній вимозі мають вказуватися реквізити відповідного документа (назва, дата, номер) Якщо у платіжній вимозі не заповнений рядок «Призначення платежу», то банк повинен повернути Гі без виконання Уразі якщо безспірне стягнення здійснюється згідно зі статтею 8 Арбітражного процесуального кодексу України, то до платіжної вимоги має додаватися відповідь підприємства-боржника (оригінал), а якщо в ній не зазначена сума визнаної претензії, то додається також копія претензії Після списання коштів з рахунку боржника оригінал відповіді підприємства-боржника за лишається в документах дня банку платника Якщо безспірне стягнення коштів здійснюється на підставі виконавчого документа, оригінал (дублікат) якого додається, посилання у розрахунковому документі на законодавчий акт не потрібне
У разі коли платник та одержувач коштів обслуговуються у різних установах банку, то перший і другий примірники платіжної вимоги спецзв'язком надсипаються банком одержувача у банк платника, третій — видається на руки одержувачу коштів У банку платника перший примірник виконує функцію меморіальною документа для списання коштів з рахунку платника, другий — видається платнику з випискою із особового рахунку У разі якщо платник та одержувач коштів обслуговуються в одній установі банку, то перший примірник вимоги залишається в документах дня банку, другий — видається платнику, третій — одержувачу коштів Реєстр подається банку в двох примірниках, перший з яких залишається в документах дня банку, а другий як розписка видається підприємству — одержувачу коштів Відповідальність за обґрунтованість і правильність внесення даних у розрахункові документи у разі безспірною стягнення та безакцептного списання коштів несе стягувач.
Останньою правовою формою безготівкових розрахунків є розрахунки інкасовими дорученнями (розпорядженнями)
Інкасове доручення (розпорядження) — це документ, який складають банки та інші суб'єкти правовідносин у тих випадках, коли їм надане право безспірного (безперечного) стягування коштів
Вони застосовуються при одержанні від боржника платежу за виконавчими або прирівняними до них документами, які подав на інкасо стягувач Інкасові доручення (розпорядження) приймаються банками до виконання протягом десяти календарних днів з дня виписування День заповнення інкасованого доручення (розпорядження) не враховується Залежно від конкретного випадку безспірного списання (стягнення) коштів, у рядку «Призначення платежу» інкасового доручення (розпорядження) вказується назва і відповідна стаття закону, якою передбачено безсгарне списання (стягнення) коштів, у разі необхідності — вид платежу і період часу, за який здійснюється стягнення, акт, на підставі якого здійснюється стягнення (постанова, рішення, наказ тощо) Якщо зі змісту закону випливає необхідність посилання на інші доку менти, то в інкасовому дорученні (розпорядженні) мають вказуватися реквізити відповідного документа (назва, дата, номер) Якщо законом передбачено безспірне стягнення пені, то в розрахунковому документі сума основного боргу і сума пені вказуються окремо Якщо в інкасовому дорученні (розпорядженні) не заповнений рядок «Призначення платежу», то банк повинен повернути його без виконання
Відповідальність за достовірність даних інкасового доручення (розпорядження) на безспірне стягнення коштів покладається на стягувача, який оформив розрахунковий документ та надав до банку, що його обслуговує
Для зберігання грошових коштів і здійснення всіх видів банківських операцій юридичні і фізичні особи відкривають банківські рахунки
Договір банківського рахунку — згода між клієнтом та банком, за якою останній зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (власнику рахунку), кошти, що надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування й видачу відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій за рахунком
Банки відкривають рахунки зареєстрованим в установленому чинним законодавством порядку юридичним особам та фізичним особам ~ суб'єктам підприємницької діяльності (далі — підприємство), філіям, представництвам, відділенням та іншим відокремленим підрозділам підприємств, у тому числі структурним підрозділам, що виділяються у процесі приватизації (далі — відокремлені підрозділи), представництвам юридичних осіб нерезидентів, іноземним інвесторам, фізичним особам на умовах, викладених у інструкції Національного банку України «Про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті» та в договорі між установою банку та власником рахунка Рахунки для зберігання грошових коштів і здійснення всіх видів банківських операцій відкриваються у будь-яких банках України за вибором клієнта і за згодою цих банків Операції здійснюються на підставі розрахункових документів установлених форм
Клієнти банку можуть відкривати лише один рахунок для формування статутного фонду господарського товариства і один рахунок (в іноземній та/або національній валюті) за кожною угодою сумісної (спільної) діяльності без створення юридичної особи Юридичні особи нерезиденти (крім нерезидентів-інвесторів) можуть відкривати поточні рахунки в національній та іноземній валюті на території України тільки своєму представництву Поточні рахунки в національній валюті представництву юридичної особи-нерезидента відкриваються за наявності індивідуальної ліцензії Національного банку України
У разі відкриття (закриття) або зміни номерів усіх видів рахунків (крім рахунків фізичних осіб та офіційних представництв), установа банку зобов'язана повідомити про це податковий орган за місцем реєстрації власника рахунку протягом трьох робочих днів з дня відкриття або закриття рахунку (включаючи день відкриття або закриття)
Повідомлення про відкриття (закриття) рахунків інвесторів — юридичних осіб-нерезидентів, рахунків для формування статутного фонду господарських товариств, рахунків для ведення сумісної діяльності без створення юридичної особи, рахунків виборчих фондів надсилаються в податковий орган за місцезнаходженням установи банку, в якій відкриваються зазначені рахунки Форма і зміст повідомлення податкових органів про відкриття або закриття рахунків встановлюється центральним податковим органом України Примірник цього повідомлення, що надійшов до установи банку, з відміткою податкового органу про взяття рахунку на облік залишається у справі про відкриття рахунків
Крім цього, повідомлення про відкриття (закриття) чи зміну номера рахунку надсилається також до Національного банку України для включення до зведеного електронного реєстру власників рахунків Порядок і форма повідомлення встановлюється Національним банком України
Про відкриття рахунку відокремленому підрозділу, крім вищезазначених повідомлень, у такий самий строк повідомляється податковий орган за місцем реєстрації підприємства — юридичної особи До отримання повідомлення про взяття рахунків суб'єктів підприємницької діяльності на податковий облік на цих рахунках здійснюються лише операції з зарахування коштів Датою початку операцій за видатками з рахунків суб'єктів підприємницької діяльності в установі банку є дата реєстрації отримання банком зазначеного повідомлення Днем відкриття рахунку вважається дата, зазначена на заяві про відкриття рахунку у розділі «Відмітки банку»
У разі відкриття двох і більше поточних рахунків у національній валюті власник рахунку протягом трьох робочих днів з дня відкриття або закриття наступного рахунку визначає один з рахунків у національній валюті як основний, на якому обліковуватиметься заборгованість, що списується (стягується) у безспірному порядку, і повідомляє номер цього рахунку податковому органу, в якому він обліковується як платник податків, за місцем своєї реєстрації, та банкам, в яких відкриті додаткові рахунки в національній валюті, а також рахунки в іноземній валюті Банки, в яких відкриваються додаткові рахунки у національній валюті та рахунки в іноземній валюті, протягом трьох робочих днів, крім повідомлення до податкових органів, повідомляють також установу банку, в якій відкрито основний рахунок, про відкриття таких рахунків (із зазначенням їх номерів)
При зміні (у тому числі у зв'язку із закриттям) основного рахунку суб'єкт підприємницької діяльності, який має податкову заборгованість, зобов'язаний надати в установу банку, де обліковується картотека заборгованості, письмову згоду податкового органу за місцем його реєстрації як платника податків та письмову згоду установи банку, в якому відкривається основ ний рахунок на переведення картотеки заборгованості
Місцезнаходженням власника рахунку вважається адреса вказана у картці із зразками підписів та відбитком печатки, яка має відповідати адресі, вказаній у статуті і свідоцтві про держав ну реєстрацію У разі зміни місцезнаходження власник рахунку протягом трьох днів з дня внесення змін до свідоцтва про реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності зобов'язаний надати установі банку нову копію свідоцтва про реєстрацію з внесеними змінами, завірену нотаріально чи органом який його видав
Документи на відкриття, переоформлення банківських рахунків суб'єктів підприємницької діяльності подає у банк особисто керівник чи головний бухгалтер При отриманні документів на відкриття банківського рахунку суб'єктів підприємницької діяльності — юридичної, фізичної особи уповноважений працівник комерційного банку зобов'язаний перевірити повноваження особи, яка подає документи на відкриття рахунку, її паспорт, та зробити V присутності особи, що подає документи, копи перших чотирьох сторінок паспорта керівника чи головного бухгалтера, які мають зберігатися у справі про відкриття рахунку При наданні підроблених (недостовірних) документів з метою відкриття рахунків комерційний банк зобов'язаний негайно повідомити по це органи внутрішніх справ із зазначенням паспортних даних особи, яка подає документи на відкриття банківського рахунку
При отриманні документів на відкриття чи переоформлення банківських рахунків банки зобов'язані здійснити перевірку наданих документів на відповідність їх чинному законодавству, зокрема
1) підписи осіб на заяві про відкриття рахунку мають бути розшифровані з обов'язковим зазначенням прізвища й ініціалів та ідентифіковані з підписами у картці із зразками підписів та відбитком печатки,
2) свідоцтво про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності має відповідати зразкам, передбаченим у додатку 3 (для юридичних осіб) і в додатку 4 (для фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності) до Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 05 98 р № 740 Для суб'єктів підприємницької діяльності, які зареєстровані до набуття чинності цією постановою, свідоцтва про державну реєстрацію мають відповідати зразкам, передбаченим у додатках 3 і 4 до Положення про державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності та реєстраційний збір за державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 04 94 р № 276,
3) посвідчувальні написи нотаріуса на документах вважаються дійсними у разі, якщо вони відповідають формам затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07 02 94 р. № 7/5 «Про затвердження форм реєстрів для реєстрації нотаріальних дій, нотаріальних свідоцтв, посвідчувальних написів в угодах і за свідчувальних документах», зареєстрованих Міністерством юстиції України 02 03 94 р. за № 38/247
В Україні використовуються різноманітні види рахунків Для наочності відобразимо їх у вигляді схеми (рис 28)
Дамо юридичну характеристику названим рахункам
Поточні рахунки відкриваються підприємствам усіх видів та форм власності, а також їх відокремленим підрозділам для зберігання грошових коштів та здійснення усіх видів банківських операцій за цими рахунками відповідно до чинного законодавства України
Поточні бюджетні рахунки відкриваються підприємствам (їх відокремленим підрозділам), яким виділяються кошти за рахунок державного або місцевого бюджету для цільового їх використання
Акумуляційні рахунки відкриваються з метою акумуляції коштів для виїзду на лікування за кордон
Депозитні рахунки підприємствам та їх відокремленим підрозділам відкриваються на підставі укладеного депозитного договору між власником рахунку та установою банку на визначений у договорі строк Кошти на депозитні рахунки перераховуються з поточного рахунку і після закінчення строку зберігання повертаються на поточний рахунок Відсотки за депозитними вкладами перераховуються в такому самому порядку або зараховуються на поповнення депозиту Проведення розрахункових операцій та видача коштів готівкою з депозитного рахунку забороняється
Рахунки виборчих фондів відкриваються для фінансування передвиборчої агітації кандидатам у депутати, довіреним особам кандидатів у депутати, уповноваженим особам політичних партій чи виборчих блоків партій після їх реєстрації відповідними виборчими комісіями згідно зі статтею 37 Закону України «Про вибори народних депутатів України»
Кореспондентський рахунок — рахунок, який відкривається комерційному банку (філії) для здійснення розрахунків, що їх виконує один банк за дорученням і на кошти іншого банку на підставі укладеного кореспондентського договору
Розглянемо порядок відкриття рахунків
Для відкриття поточних рахунків та поточних бюджетних рахунків підприємства подають установам банків такі документи

Рис 28

а) заяву на відкриття рахунку встановленого зразка Заява підписується керівником та головним бухгалтером підприємства Якщо в штаті немає посади головного бухгалтера чи іншої службової особи, яка виконує обов'язки головного бухгалтера, то заява підписується лише керівником,
б) копію свідоцтва про державну реєстрацію в органі державної виконавчої влади, іншому органі, уповноваженому здійснювати державну реєстрацію, засвідчену нотаріально чи органом, який видав свідоцтво про державну реєстрацію Бюджетні установи та організації замість свідоцтва про державну реєстрацію подають копію довідки про внесення до державного реєстру звітних статистичних одиниць України, засвідчену нотаріально або органом, що видав відповідну довідку,
в) копію належним чином зареєстрованого статуту (положення), засвідчену нотаріально чи реєструючим органом Установа банку, в якій відкриваються поточні рахунки, ставить відмітку про відкриття такого рахунку на тому примірнику статуту (положення), на якому стоїть оригінал відмітки про взяття підприємства на облік в податковому органі, після чого цей примірник повертається власнику рахунку,
г) копію документа, що підтверджує взяття підприємства на податковий облік,
д) картку із зразками підписів осіб, яким відповідно до чинного законодавства чи установчих документів підприємства на дано право розпорядження рахунком та підпису розрахункових документів У картку включається також зразок відбитка печатки, присвоєної підприємству,
е) довідку про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України
Якщо в ній установі банку відкрито поточний рахунок клієнта то поточний бюджетний рахунок відкривається на підставі заяви на відкриття бюджетного рахунку та довідки про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України У разі ненадходження коштів з бюджету протягом року рахунок закривається
При відкритті поточних рахунків відокремленим підрозділам підприємств в установу банку, в якій відкривається поточний рахунок відокремленому підрозділу, подаються такі документи
а) заява на відкриття поточного рахунку встановленого зразка Заява підписується керівником та головним бухгалтером відокремленого підрозділу Якщо в штаті немає посади головного бухгалтера чи іншої службової особи, на яку покладено обов'язок з ведення бухгалтерського обліку та звітності, то заяву підписує лише керівник,
б) копія довідки про внесення відокремленого підрозділу до єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, засвідчена нотаріально або органом, що видав відповідну довідку,
в) копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи в органі державної виконавчої влади, іншому органі, уповноваженому здійснювати державну реєстрацію, засвідчена нотаріально чи органом, який видав свідоцтво про державну реєстрацію,
г) копія належним чином оформленого положення про відокремлений підрозділ, засвідчена нотаріально чи органом, що ство рив відокремлений підрозділ,
д) картка з відбитком печатки та зразками підписів службових осіб підрозділу, яким згідно з чинним законодавством та відповідними документами підприємства надано право розпорядження рахунком та підписування розрахункових документів Зразки підписів та повноваження службових осіб засвідчуються нотаріально або керівником підприємства юридичної особи, до складу якого входить відокремлений підрозділ,
е) клопотання підприємства або відповідного органу приватизації (щодо структурних підрозділів, які виділяються в процесі приватизації) до банку, в якому відкривається поточний рахунок відокремленому підрозділу, про відкриття рахунку із зазначенням місцезнаходження підприємства, його ідентифікаційного номера, номера основного поточного рахунку та банку, в якому він відкритий, а також податкового органу, в якому підприємство стоїть на обліку
ж) довідка про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України
Господарські товариства, договірні об'єднання товарні біржі друковані засоби масової інформації (редакції видавництва) також налають нотаріально засвідчену копію установчого договору Колективні сільськогосподарські підприємства, товариства споживчої кооперації, політичні партії та громадські організації, релігійні організації (релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (міси), духовні навчальні заклади) для відкриття рахунку також подають протокол загальних зборів про створення або копію протоколу (витяг з протоколу), засвідчену нотаріально Профспілкові організації для відкриття поточного рахунку надають в установу банку, крім документів, вказаних в п. п. «а», «д», «е», статут (витяг із статуту) відповідної профспілки, засвідчений нотаріально або вищим профспілковим органом, та витяг з рішення загальних зборів (конференції) профорганізації про обрання профспілкового комітету та голови профспілкового комітету, засвідчений нотаріально або вищим профспілковим органом Орендні підприємства також подають копію договору оренди, засвідчену нотаріально Довірчі товариства для відкриття поточного рахунку в установу банку подають вищезазначені документи та укладають з установою банку договір на відкриття та обслуговування банківського рахунку відповідно до Типового договору на обслуговування комерційним банком довірчого товариства, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 24 12 93 р. № 583 і постановою Правління Національного банку України від 18 02 94 р. № ЗО
Статут для відкриття рахунків в установах банків не надається повними товариствами, командитними товариствами, селянськими (фермерськими) господарствами, підприємцями (без створення юридичної особи), установами та організаціями, які фінансуються з бюджету, та іншими суб'єктами підприємницької діяльності, у яких наявність статуту не передбачена законом
Фізичним особам — суб'єктам підприємницької діяльності, які здійснюють свою діяльність без створення юридичної особи, поточний та інші рахунки відкриваються на їхнє ім'я за умови надання паспорта чи іншого документа, що засвідчує особу Для відкриття рахунку в установу банку подаються
заява про відкриття поточного рахунку встановленого зразка, підписана суб'єктом підприємницької діяльності,
копія свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності, засвідчена нотаріально або органом що його видав,
довідка про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України картка із зразками підпису, що надається в присутності працівника банку, який відкриває рахунок, та засвідчується цим працівником або нотаріально.
За довіреністю суб'єкта підприємницької діяльності — фізичної особи, що засвідчена нотаріально, його рахунком можуть розпоряджатися інші особи.
У разі смерті суб'єкта підприємницької діяльності — фізичної особи його права і обов'язки щодо розпорядження коштами на рахунках переходять до його спадкоємців відповідно до чинного законодавства України.
Підприємство, що корпоратизується, в установу банку для відкриття рахунку подає:
заяву;
копію свідоцтва про реєстрацію;
копію рішення відповідного органу про створення відкритого акціонерного товариства;
копію статуту та картку із зразками підписів та відбитком печатки.
Рахунки виборчих фондів відкриваються за заявою кандидатів у депутати, довірених осіб кандидатів у депутати, уповноважених осіб політичних партій або виборчих блоків партій після їх реєстрації відповідними виборчими комісіями. До заяви додається рішення про їх реєстрацію відповідною виборчою комісією та картка із зразками підписів (незалежно від кількості підписів), засвідчена нотаріально. Якщо картка містить зразок підпису тільки кандидата у депутати, то зразок його підпису може бути наданий у присутності уповноваженого працівника банку та засвідчений цим працівником після надання документів, що засвідчують особу кандидата у депутати, та рішення про його реєстрацію у відповідній виборчій комісії.
Рахунки виборчих фондів закриваються через місяць з дня проведення виборів (повторних виборів). Не використані під час виборчої кампанії кошти виборчих фондів за рішенням Центральної або відповідних окружних виборчих комісій перераховуються до Державного бюджету України. Якщо проводяться повторні вибори кандидата у депутати, він має право розпоряджатися коштами, що залишилися в його власному виборчому фонді, за умови подання рішення відповідної виборчої комісії про реєстрацію кандидата в народні депутати на повторні вибори.
Для забезпечення таких видів діяльності, як виробнича кооперація, спільне виробництво та інші види сумісної діяльності
(статті 432-434 Цивільного кодексу України), що здійснюються на підставі договорів (контрактів) без утворення юридичної особи, в установах банків відкривається лише один поточний рахунок. При цьому подається:
а) заява про відкриття рахунку, підписана особою, якій на підставі довіреності надано право розпорядчого підпису при проведенні грошових операцій за цим рахунком;
б) копія договору про ведення сумісної діяльності, засвідчена нотаріально;
в) копія документа про реєстрацію такого договору (контракту), засвідчена нотаріально або органом, що видав цей документ (подається тільки за договорами з участю іноземних інвесторів);
г) рішення учасників договору про визначення осіб, яким надається право розпорядчого підпису при проведенні грошових операцій за цим рахунком, що оформлюється у вигляді довіреності;
д) картка із зразками підписів осіб, які мають право розпоряджатися рахунком, засвідчена нотаріально. У картці із зразками підписів ставиться зразок відбитка печатки учасника договору, якому за довіреністю усіх учасників договору про сумісну діяльність надано право розпорядчого підпису при проведенні грошових операцій за цим рахунком.
Відмітка установи банку про відкриття рахунку ставиться на титульній сторінці першого примірника договору (контракту).
При відкритті рахунку для формування статутного фонду господарського товариства подається:
рішення засновників про визначення особи, якій надається право розпорядчого підпису при проведенні грошових операцій за цим рахунком, яке оформлюється у вигляді довіреності, засвідченої нотаріально (якщо засновником є фізична особа);
копія установчого договору, засвідчена нотаріально (якщо засновником є фізична особа);
заява про відкриття рахунку, підписана уповноваженою засновниками особою;
картка із зразком підпису особи, якій засновниками надано право розпорядчого підпису, засвідчена уповноваженим працівником банку,
Кошти з цього рахунку перераховуються тільки на поточний рахунок зареєстрованого в установленому порядку господарського товариства або повертаються засновникам, учасникам.
Відкриття рахунку з метою акумуляції коштів для виїзду на лікування за кордон здійснюється у порядку, передбаченому Положенням про порядок направлення громадян на лікування за кордон, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.12.95 р. № 991 «Про затвердження Положення про порядок направлення громадян на лікування за кордон».
Розглянемо юридичну сутність переоформлення та закриття рахунків.
У разі переоформлення рахунку у зв'язку з реорганізацією підприємства (злиття, приєднання, поділ, перетворення, виділення) подаються такі самі документи, що і для створення підприємства.
У разі проведення перереєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, викликаної змінами назви, організаційно-правової форми, форми власності, власник рахунку зобов'язаний подати в установу банку заяву, нову копію свідоцтва про державну реєстрацію та зміни до установчих документів, завірені в установленому порядку відповідно до чинного законодавства.
У разі ліквідації підприємства його основний рахунок переоформляється на ім'я ліквідаційної комісії, для чого подається рішення про ліквідацію підприємства і нотаріально засвідчена картка із зразками підписів уповноважених членів ліквідаційної комісії і відбитком печатки підприємства, що ліквідується. Ліквідаційна комісія зобов'язана вжити всіх заходів з закриття додаткових рахунків.
Поточні рахунки закриваються в установах банку:
на підставі заяви власника рахунку;
на підставі рішення органу, на який законом покладено функції щодо ліквідації або реорганізації підприємства;
на підставі відповідного рішення суду або арбітражного суду про ліквідацію підприємства;
на інших підставах, передбачених чинним законодавством України чи договором між установою банку та власником рахунку.
У разі наявності на рахунку, що закривається, залишків коштів, установа банку на підставі платіжного доручення власника рахунку перераховує такі залишки на інший, відкритий цим підприємством рахунок (основний чи додатковий). У разі наявності у підприємства лише одного (основного) рахунку для його закриття та перерахування залишків коштів необхідно
відкрити додатковий рахунок. У разі закриття основного поточного рахунку, на якому обліковується картотека заборгованості, зазначена картотека передається спецзв'язком до банку, в якому відкрито додатковий рахунок, який клієнт визначає основним. Відмова банку в прийнятті документів, не сплачених в строк, є
неприпустимою.
Операції на рахунках в установах банків можуть бути тимчасово припинені на підставі рішення державних податкових, судових, правоохоронних та інших органів, якщо це передбачено законодавчими актами України. У разі тимчасового припинення операцій на рахунках такі рахунки не закриваються до отримання повідомлення відповідного органу про відміну рішень про припинення операцій на рахунках.
Організація та форми міжбанківських розрахунків регулюються положенням Національного банку України від 08.10.98 року «Про міжбанківські розрахунки в Україні».
Відповідно до цього Положення міжбанківські розрахунки — система безготівкових розрахунків за грошовими вимогами і зобов'язаннями, що виникають між банківськими установами чи їх клієнтами в процесі їх діяльності.
В Україні міжбанківські розрахунки здійснюються через;
систему електронних платежів Національного банку України;
внутрішньобанківські платіжні системи комерційного банку
(філії);
банки-кореспонденти.
Головну роль в правовій організації міжбанківських розрахунків відіграє система кореспондентських відносин. Кореспондентські відносини — договірні відносини між банківськими установами, метою яких є здійснення платежів, розрахунків та надання інших банківських послуг за дорученням один одного. Банки таким чином стають кореспондентами, тобто одночасно виступають клієнтами один щодо одного. Кореспондентські відносини можуть бути:
безпосередньо між комерційними банками (філіями);
між комерційними банками (філіями) і територіальними управліннями Національного банку України.
Кореспондентські відносини з територіальним управлінням Національного банку встановлюються комерційним банком (філією) шляхом укладення між ними договору на розрахунково-касове обслуговування з відкриттям кореспондентського рахунку. Одночасно з відкриттям кореспондентського рахунку ко-
мерщйному банку (філії) — учаснику системи електронних платежів відкривається технічний рахунок у територіальній розрахунковій палаті, через який здійснюються міжбанківські розрахунки
Кореспондентські відносини між комерційними банками (філіями) встановлюються шляхом відкриття одним комерційним банком (філією) кореспондентського рахунку в іншому комерційному банку (філії) на підставі укладеної кореспондентської угоди на здійснення банківських операцій
Кореспондентські рахунки комерційним банкам (філіям) відкриваються на балансових рахунках, визначених нормативними актами Національного банку
Розглянемо порядок відкриття кореспондентських рахунків комерційним банкам (філіям) у територіальному управлінні Національного банку
Для відкриття кореспондентського рахунку керівник та головний бухгалтер комерційного банку особисто подають територіальному управлінню Національного банку (за своїм місцезнаходженням) такі документи
заяву на відкриття кореспондентського рахунку встановленого зразка Заява підписується керівником та головним бухгалтером комерційного банку,
копію належним чином зареєстрованого статуту, засвідчену реєструючим органом або нотаріально,
копію ліцензії Національного банку на здійснення банківських операцій, засвідчену нотаріально,
копію документа, що підтверджує взяття комерційного банку на податковий облік, засвідчену нотаріально,
копію документа про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України, засвідчену нотаріально або органом, що видав документ,
копію довідки органу державної статистики про включення до Державного реєстру, засвідчену нотаріально або органом, що видав довідку,
картку із зразками підписів та відбитком печатки, засвідчену нотаріально
Для відкриття кореспондентського рахунку філії, крім вищепереліченого, додатково подають клопотання комерційного банку про відкриття кореспондентського рахунку філії із зазначенням свого місцезнаходження, ідентифікаційного коду, номера кореспондентського рахунку та територіального управління Національного банку, в якому він відкритий, а також податкового органу, в якому комерційний банк стоїть на обліку
Кореспондентський рахунок відкривається на підставі укладеного договору та відповідного напису на заяві на відкриття кореспондентського рахунку керівника територіального управління Національного банку або уповноваженої ним особи
У разі відкриття (закриття) комерційному банку (філії) кореспондентського рахунку територіальне управління Національного банку зобов'язане повідомити про це податковий орган за місцем обліку власника рахунку протягом трьох робочих днів, включаючи день відкриття (закриття) Днем відкриття кореспондентського рахунку комерційного банку (філії) вважається дата, зазначена в заяві на відкриття його рахунку в розділі «Відмітки територіального управління Національного банку України» Днем закриття кореспондентського рахунку комерційного банку (філії) вважається дата виключення цього банку із учасників системи електронних платежів
У разі відкриття (закриття) кореспондентського рахунку філії комерційного банку територіальне управління Національного банку крім вищезазначеного повідомлення, у такий же строк повідомляє податковий орган за місцем обліку комерційного банку-юридичної особи та територіальне управління Національного банку, де обслуговується комерційний банк цієї філії
Форма і зміст повідомлення податкових органів про відкриття (закриття) рахунків встановлюється центральним податковим органом України Копія повідомлення з документальним підтвердженням про його відправлення, а також повідомлення податкового органу про взяття рахунку на облік зберігаються у справі з юридичного оформлення рахунку
Місцезнаходженням власника кореспондентського рахунку вважається адреса, вказана у картці із зразками підписів та відбитком печатки, причому вона має відповідати адресі, вказаній у статуті (положенні) Про зміну місцезнаходження власник кореспондентського рахунку, крім податкового органу, зобов'язаний повідомити у тижневий строк у письмовій формі територіальне управління Національного банку, в якому відкритий його рахунок Невиконання цієї вимоги дає право територіальному управлінню Національного банку порушувати питання перед комерційним банком (філією) про розірвання укладеного між ними договору в порядку, встановленому чинним законодавством
Картка із зразками підписів та відбитком печатки подається удвох примірниках У картку включаються зразки підписів осіб, яким відповідно до чинного законодавства та установчих документів банку надано право розпорядження кореспондентським рахунком та підпису розрахункових документів Право першого підпису належить керівнику банку та уповноваженим ним особам Право другого підпису належить головному бухгалтеру та уповноваженим ним особам Зразки підписів керівника та головного бухгалтера комерційного банку (філії) включаються в картку обов'язково Право першого підпису не може бути надано головному бухгалтеру та іншим особам, які мають право другого підпису Право другого підпису не може бути надано особам, які мають право першого підпису
У разі заміни чи доповнення хоча б одного підпису подається нова картка із зразками підписів усіх осіб, які мають право першого та другого підпису
У разі призначення тимчасово виконуючого обов'язки керівника та/або головного бухгалтера подається тимчасова картка тільки із зразками підписів цих осіб, засвідчена нотаріально У разі тимчасового надання особі права першого чи другого підпису, а також тимчасової заміни однієї з осіб, уповноважених керівником чи головним бухгалтером відповідно, нова картка не скла дається, а додатково подається картка тільки із зразком підпису тимчасово уповноваженої особи із зазначенням строку події та копія відповідного документа (протоколу, наказу тощо), що підтверджує ці повноваження Ця тимчасова картка підписується керівником та головним бухгалтером, засвідчується відбитком печатки і додаткового засвідчення не потребує
У картці із зразками підписів та відбитком печатки вказується номер кореспондентського рахунку, а також ідентифікаційний код власника рахунку, що проставляється на підставі довідки органу державної статистики
Використання печаток, призначених для спеціальних цілей, наприклад, «для пакетів», «для перепусток», не допускається У разі тимчасової відсутності печатки у новоствореного комерційного банку (філії), а також у зв'язку з реорганізацією, зміною найменування чи підпорядкованості, спрацьованістю чи втратою печатки керівник або уповноважена ним особа територіального управління Національною банку на підставі письмового звернення надає власнику кореспондентського рахунку строк для виготовлення нової печатки

Ви переглядаєте статтю (реферат): «Правові основи організації безготівкових розрахунків» з дисципліни «Банківське право України»

Реферати та публікації на інші теми:

Українські слова та слова запозичені з інших мов МАКРОЕКОНОМІЧНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ Омоніми, омофони, оморфми і омографи Гіринг і вартість капіталу Аудит податків. Мета і завдання аудиту