Професійне навчання має багато організа-ційних форм і методів. Метод самонавчання, психологічною основою якого є наслі-дування, шлях спроб і помилок. Позитивною стороною його є творчий пошук і знаходження найбільш зручних для індивіда прийомів. Негативна сторона методу зводиться до неекономічно-сті та великої тривалості. Предметний метод, що ґрунтується на виготовленні якогось предмета, починаючи від простого до більш складного. Психоло-гічною перевагою його є реальність, конкретність і уречевленість праці, що підвищує заінтересованість в якісному кінцевому ре-зультаті. Недоліками предметного методу навчання можуть бути складність предмета на перших етапах, зниження заінтересова-ності в разі тривалого виконання одного і того ж уже засвоєного предмета; недостатня гнучкість навичок, пасивність учня. Операційний метод полягає у засвоєнні окремих трудових прийомів, операцій, які можуть використовуватися при виготов-ленні різних предметів. Психологічними перевагами цього мето-ду є економне навчання гнучким навичкам, необхідних при виго-товленні багатьох предметів. Недоліки його пов’язані з абстрактністю завдань, фрагмента-рністю окремих дій, відсутністю предметного зразка, що гальмує особисту творчість. Комплексний метод, який поєднує позитивні сторони пред-метного та операційного методів. Він передбачає два етапи виробничого навчання. На першому етапі засвоюються окремі техно-логічні прийоми і операції шляхом виконання нескладних робіт. На другому етапі засвоюється виконання комплексних робіт зро-стаючої складності за умови підвищення продуктивності і якості праці. Метод програмованого, або модульного, навчання передбачає: • поділ навчального матеріалу на невеликі, логічно пов’язані з елементарними цілями, частини; • розробку навчального алгоритму, який визначає порядок і послідовність дій з предметом праці для найбільш швидкого до-сягнення мети; • управління, тобто підкріплення кожного кроку навчання і досягнутих результатів за допомогою різних сигналів. Незалежно від методів ефективним виробниче навчання може бути лише за умови індивідуального особистісного підходу до тих, хто навчається. Виробниче навчання може проводитися на реальному робочому місці або на спеціальних навчальних установках-тренажерах. Тренажер — це навчальний засіб, який дозволяє формувати навички і вміння, необхідні в реальних умовах праці. Основні психологічні вимоги до тренажерів: • навички, які формуються на тренажерах, за своєю психологіч-ною структурою повинні відповідати реальним трудовим навичкам; • при формуванні навичок слід запобігати негативному їх пе-ренесенню на реальну трудову діяльність; • необхідно створити можливість тренування в екстремальних ситуаціях, які можуть виникнути в реальній трудовій діяльності; • необхідно забезпечити сприймання результатів діяльності і здійснення самоконтролю. Як інструктивні і наочні посібники можуть застосовуватися тренувальні кінофільми, які сприяють засвоєнню відповідних знань і навичок.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Методи виробничого навчання та їх оцінка» з дисципліни «Фізіологія і психологія праці»
