Під умовами праці розуміють сукупність елементів виробничого середовища, які впливають на функ-ціональний стан і працездатність людини, її здоров’я, розви-ток, ставлення до праці та ефективність виробництва. Факторами умов праці є: • психофізіологічні — обумовлюють фізичні та нервово-психічні навантаження на працівника, монотонність, темп і ритм роботи; • санітарно-гігієнічні — визначають загальний стан виробни-чих приміщень, санітарно-гігієнічну обстановку на робочих міс-цях, наявність (відсутність) шкідливих і небезпечних виробничих факторів, санітарно-побутове обслуговування працівників; • естетичні — сприяють формуванню у працівників позитив-них емоцій; • соціально-психологічні — характеризують взаємовідносини, стиль і методи керівництва, участь працівників в управлінні ор-ганізацією, рівень мотивації і ставлення до праці. На сучасному етапі відмічається загострення проблем у сфері умов праці. Це зумовлено тим, що значна частина працівників зайнята або у шкідливих умовах, або фізичною важкою та моно-тонною працею. Збільшується застосування хімічних і біологіч-них речовин та нових, маловивчених видів енергії. Разом з тим медичні нормативи розроблені лише для 1,2 тис. речовин (менш ніж для 1 % широко застосовуваних хімічних компонентів). Об-слуговування складної техніки та об’єктів підвищеної небезпеки збільшує психофізіологічне напруження працівників, що виявля-ється у збільшенні серцево-судинних та психічних захворювань. Широке впровадження гнучких виробничих систем, що працю-ють під контролем електронно-обчислювальних машин, дисплей-ної техніки, форми адаптації людини до яких не вивчені, супрово-джується підвищенням інтенсивності та монотонності праці і, як на-слідок, захворюваннями м’язової, нервової, серцево-судинної сис-тем, психічними розладами, лазерним та ін. опроміненням. Серед причин несприятливих умов праці в Україні слід назва-ти такі: • невідповідність значної частини техніки санітарно-гігієнічним нормам, ергономічним або технічним вимогам безпеки; • моральний і фізичний знос більшості функціонуючого об-ладнання; • соціально-трудові відносини щодо умов праці не стимулю-ють роботодавців до покращання виробничого середовища. В зв’язку з цим значні кошти витрачаються на пільги і компе-нсації працівникам, які працюють у несприятливих умовах. Оцінка умов праці на виробництві здійснюється шляхом пря-мих вимірювань параметрів виробничого середовища і зіставлен-ня їх з нормативами, а також шляхом контролю за функціональ-ним станом, працездатністю і здоров’ям працівників. Умови праці залежно від кількісних характеристик елементів виробничого середовища можуть бути оптимальними, допусти-мими, несприятливими та шкідливими. Оптимальними вважаються умови, які не завдають ніякої шкоди здоров’ю більшості працівників протягом декількох десятків років. Допустимі умови праці не завдають шкоди здоров’ю праців-никам певного віку і статі протягом багатьох років за умови їх-нього медичного відбору на основі списку протипоказань та за-безпечення систематичного нагляду. Несприятливі умови праці, не будучи причиною явних професій-них захворювань, викликають під час роботи значні напруження фі-зіологічних систем, погіршують самопочуття працівника, збільшують тривалість відновлювального періоду, знижують опірність організму до захворювань, не пов’язаних з характером професійної діяльності. Шкідливими вважаються умови праці, при яких у певної час-тини працівників, що пройшли медичний відбір, протягом кіль-кох років виникають професійні захворювання. Отже, створення сприятливих умов праці забезпечує збереження високої працездатності і здоров’я працівників, сприяє розвит-ку творчої ініціативи та підвищенню ефективності праці. Основними елементами умов праці на виробництві є мікро-клімат виробничих приміщень, шум, вібрація, стан повітряного середовища, електромагнітні поля, іонізуючі випромінювання, освітлення тощо.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Фактори та елементи умов праці» з дисципліни «Фізіологія і психологія праці»
