Зауважимо, що ознаки і прояви втоми при фізичній і розумовій та нервово-напруженій праці мають певні особливості. Так, особливістю фізичної праці є те, що вона ви-кликає напруження організму під час її виконання. При сильному напруженні продовження роботи стає неможливим і виконання її автоматично припиняється, а організм зразу переходить у фазу відновлення працездатності. Відновлення сил відбувається інтен-сивно і порівняно у короткий період. Нормальна фізична втома викликає глибокий, тривалий і освіжаючий сон. Тому її можна розглядати як сформоване в ході еволюції біологічне пристосу-вання організму до навантажень. Однак залежно від важкості ро-боти потрібен різний час на відпочинок. Помірна розумова і нервово-напружена праця може виконувати-ся досить довго, оскільки особливих зрушень у затраті енергії і ро-боті внутрішніх органів не спостерігається. Вона може виконуватися на фоні розвиненої втоми. Розумова праця не має чітких меж між напруженням організму під час роботи і переходом у фазу віднов-лення сил, оскільки сформована домінанта в корі головного мозку не руйнується після закінчення роботи, а зберігається деякий час. Втома при розумовій і нервово-напруженій праці виявляється в зниженні концентрації уваги і зменшенні свідомого її регулю-вання, в погіршенні оперативної пам’яті і логічного мислення, сповільненні реакцій на подразники, треморі пальців і рук тощо. Численні дослідження свідчать, що нервове напруження впливає на серцево-судинну систему, збільшуючи артеріальний тиск і ча-стоту пульсу, а також на терморегуляцію організму та емоційні стани працівника. Це зумовлено тим, що домінанти, які форму-ються при розумовій роботі, характеризуються великим нерво-вим напруженням та складною взаємодією процесів збудження і гальмування, в зв’язку з чим виникає небезпека функціонального виснаження клітин кори головного мозку. Реакцією на таку не-безпеку є охоронне гальмування, яке стимулює припинення ро-боти. Якщо працівник продовжує виконувати роботу, то відбува-ється зіткнення охоронного гальмування з довільною підвищеною нервовою імпульсацією, внаслідок чого збудження іррадіює на різні м’язові групи і внутрішні органи. Подальше виконання роботи призводить до того, що охоронне гальмування переходить у рівноважну і парадоксальну гіпнотичні фази, що свідчить про небезпечне для здоров’я зниження працездатності. С. О. Косилов відмічає такі об’єктивні ознаки поступово-го наростання втоми при напруженій і тривалій розумовій роботі, як: • порушення функції гальмування, в першу чергу диференці-ювального; • порушення збудливого процесу, що виражається у зменшен-ні сили і швидкості реакції на сигнал, на який потрібно реагувати сильно і швидко; • поява парадоксальних фаз охоронного гальмування. Та-кий стан передує появі неврозів, на ґрунті яких можуть розви-ватися захворювання серцево-судинної системи і внутрішніх органів. Відновлювальні процеси після розумової та нервово-напруженої праці відбуваються повільніше, ніж після фізичної роботи. Несприятливі зрушення в організмі працівника часто не ліквіду-ються повністю і кумулюються, переходячи в хронічну втому, або перевтому, та різні захворювання. Найбільш поширеними за-хворюваннями працівників розумової та нервово-напруженої праці є неврози, гіпертонії, атеросклерози, виразкові хвороби, інфаркти і інсульти. Перевтома при розумовій та нервово-напруженій пра-ці може бути чотирьох ступенів — від початкового до важкого. Разом з тим не слід вважати, що розумова та нервово-напружена праця є шкідливою для людини. Вона, як і фізична, за оптималь-них навантажень і організації сприяє вдосконаленню та розвитку людини як особистості.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Особливості втоми при фізичній і розумовій роботі» з дисципліни «Фізіологія і психологія праці»
