Залежно від функціональних зрушень в ор-ганізмі працюючих під впливом трудових навантажень розрізня-ють чотири ступеня втоми. Втома першого ступеня (маловиражена), або фаза початко-вих порушень реакцій, мало чим відрізняється від вихідного фу-нкціонального стану. Симптомами такої втоми є помилки при виконанні точних рухів з незначними м’язовими зусиллями в зв’язку з невідповідністю силових дій з боку працівника. При цьому робота з помірними і максимальними зусиллями викону-ється без істотних змін. Втома другого ступеня (помірна) характеризується незнач-ним зниженням працездатності і витривалості, загальна праце-здатність близька до вихідного рівня. Зрушення виявляються в збільшенні кількості помилок при виконанні дій, які вимагають незначних або максимальних м’язових зусиль. При цьому перші виконуються з надмірними зусиллями, а другі — з меншими по-рівняно з вихідними значеннями. Втома третього ступеня (виражена) характеризується від-чутним зменшенням працездатності і витривалості рухового апа-рату. Час реакцій збільшується, швидкість оптимальних і макси-мальних робочих реакцій сповільнюється, м’язова сила при виконанні максимальних зусиль зменшується. Мінімальні м’язові зусилля виконуються з надмірною силою в 2—2,5 раза, тобто мають місце чітко виражені парадоксальні реакції. Загальна пра-цездатність зменшується. Втома четвертого ступеня (сильновиражена) супроводжу-ється ультрапарадоксальними реакціями. Всі позитивні сигнали працівником не сприймаються, а негативні викликають позитивні реакції, що призводить до помилок, аварій тощо. Для оцінки втоми використовується величина зміни в кінці робочого дня таких показників, як витривалість відносно станда-ртного м’язового зусилля (ВСМЗ), обсяг короткотривалої пам’яті (КП), час простої і складної зорово-моторних реакцій (ПЗМР, СЗМР), час переключення уваги (ПУ), критична частота злиття мерехтінь (КЧЗМ). Таблиця 1 КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ СТУПЕНЯ ВТОМИ ЗА ФІЗІОЛОГІЧНИМИ І ПСИХОЛОГІЧНИМИ ПОКАЗНИКАМИ [16] Ступінь втоми Зміна показника в кінці робочого дня, % ВСМЗ КП ПЗМР СЗМР ПУ КЧЗМ Маловиражена втома (І) До 5 До 5 До 3 До 3 До 5 До 2 Помірна втома (II) 6—20 6—20 4—15 4—15 6—20 3—8 Виражена втома (III) 21—35 21—35 16—30 16—30 21—40 9—15 Сильновиражена втома (IV) > 36 > 36 > 31 > 31 > 41 > 16 У стані маловираженої і помірної втоми трудова діяльність можлива, оскільки вона підвищує тренованість організму і мо-же продовжуватися протягом третини робочого часу. При ви-раженій і сильновираженій втомі працездатність знижується, фізіологічна ціна роботи значно підвищується, а відновлюваль-ні процеси протягом 16—24 год. після роботи можуть бути не-достатніми, в зв’язку з чим несприятливі зрушення в організмі кумулюються. Якщо ці зрушення не проходять і за вихідні дні, то розвивається так звана хронічна втома, яку можна вважати перевтомою. Взагалі час відновлення нормального стану організму праців-ника під час відпочинку свідчить про ступінь розвитку втоми. Якщо відновлювальний період становить не більше 10—15 хвилин, то ступінь втоми незначний, при тривалості відновлюваль-ного періоду не менш як півгодини має місце середній рівень втоми. При вираженій і сильновираженій втомі відновлювальні процеси затягуються до наступного робочого дня, що є ознакою накопичення втоми.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Ступені втоми та критерії їх оцінки» з дисципліни «Фізіологія і психологія праці»
