Для нормального функціонального стану характерна відсутність або згладжування нейрофізіологічного конфлікту між основною і побічною функціональними системами. Не-зважаючи на дію побічних подразників на працівника, основна функціональна система є стійкою домінантою, яка справляє га-льмівний вплив на конкуруючі рефлекторні акти. Другою особливістю нормального функціонального стану є те, що витрати функціональних ресурсів в організмі людини не виходять за межу працездатності. Затрати ресурсів поновлюють-ся в ході роботи. Таким чином, нормальний функціональний стан — це стан сформованої координації, коли процес збудження є рушійною силою лише для основної функціональної системи. Інші функціональні системи ще не сформувалися або заблоковані гальмуванням і не справляють негативного впливу на основну. Об’єктивною ознакою такого функціонального стану є максима-льна ефективність трудової діяльності за умови функціональної мобілізації відповідно до фізіологічного закону межі працездат-ності. Для граничного функціонального стану характерні значні за-трати функціональних ресурсів, які виходять за межу працездат-ності. В зв’язку з цим відновлювальна функціональна система теж набуває значної сили і за допомогою процесу гальмування обмежує рефлекторні акти, які становлять зміст трудової діяль-ності. Одночасно розгальмовуються побічні рефлекторні акти. У результаті загострюється нейрофізіологічний конфлікт між основ-ною, побічною і відновлювальною функціональними системами. Внаслідок цього трудова діяльність сповільнюється, при ви-конанні роботи виникають зайві і неточні дії та рухи, розсіюється увага, погіршується мислення, посилюються реакції на побічні подразники, наростає нервово-емоційне напруження. Патологічний функціональний стан організму характери-зується крайнім загостренням нейрофізіологічного конфлікту між функціональними системами. Відновлювальна функціональна система досягає значної сили і за допомогою гальмування намага-ється виключити активний стан мозку і перевести організм у сон. Щоб змусити себе працювати, працівникові потрібні велике на-пруження і вольові зусилля. Патологічний функціональний стан виявляється у вигляді різ-них функціональних порушень. У зв’язку з затратами «забороне-них» енергетичних ресурсів відбуваються значні зрушення в по-казниках серцево-судинної системи, газообміну і діяльності інших внутрішніх органів. Ознакою патологічного функціонального стану організму людини є також дискоордина-ція, яка виявляється в парадоксальних і ультрапарадоксальних реакціях. Суть їх у тому, що позитивні сигнали, які спонукають до правильних дій, втрачають своє стимулююче значення, а нега-тивні, навпаки, — спонукають і можуть викликати неадекватні реакції.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Характеристика функціональних станів організму» з дисципліни «Фізіологія і психологія праці»
