Оцінка пристосування серцево-судинної системи до трудових навантажень
Стан серцево-судинної системи працівника залежить від трудових навантажень. Для оцінки її адаптованості до цих навантажень порівнюють показники систолічного кров’яного тиску і частоти пульсу під час роботи і в стані спокою. Коефіцієнт підвищення систолічного (максимального) тиску розраховується за формулою: , де Рс.роб — систолічний тиск при роботі, мм рт. ст.; Рс.сп — систо-лічний тиск у стані спокою, мм рт. ст. Коефіцієнт підвищення частоти пульсу розраховується за фо-рмулою: , де nроб — частота пульсу під час роботи; nсп — частота пульсу в стані спокою. Якщо K1 > K2, то регуляція серцево-судинної діяльності від-бувається нормально; якщо K1 < K2, то має місце серцева недостатність. Про рівень тренованості серцево-судинної системи працівника до фізичних навантажень свідчить коефіцієнт витривалості . Збільшення коефіцієнта витривалості в зв’язку зі зменшенням пульсового тиску є показником детренованості серцево-судинної си-стеми працівника. Другим показником, який характеризує пристосу-вання серцево-судинної системи до фізичних навантажень, є показ-ник якості реакції. Він конкретніше характеризує відновлення кров’яного тиску і частоту пульсу після виконання інтенсивної роботи: , де Kp — показник якості реакції; Pn1 і Pn2 — пульсовий тиск до і після роботи; n1 і n2 — частота пульсу до і після роботи. В нормі Кp < 1. Збільшення цього показника свідчить про несприя-тливу реакцію серцево-судинної системи людини на навантаження. Існує певний зв’язок між серцево-судинною і дихальною сис-темами під час праці. Цей зв’язок виражається коефіцієнтом співвідношення пульс-дихання , де nn — частота пульсу, ударів/хв; nд — частота дихань /хв. В стані спокою Кс.пд становить 4—5, при роботі він збільшуєть-ся. Чим більше Кс.пд наближається до вихідних значень, тим більш злагоджено працюють системи кровообігу і дихання. Різке збіль-шення Кс.пд свідчить про перенапруження серцево-судинної систе-ми, зниження — про процеси декомпенсації в дихальній системі. Отже, показники серцево-судинної системи працівника, що відбивають реакцію організму на навантаження, характеризують рівень його фізичної працездатності. Якщо частота пульсу після навантаження невисока і швидко відновлюється її вихідний рі-вень, а також чим менше зростання артеріального тиску, тим ви-ща працездатність працівника. Робота викликає фізіологічні зрушення в складі крові, ступінь і спрямованість яких залежать від інтенсивності роботи. Спочатку збільшення інтенсивності роботи призводить до збільшення в складі крові еритроцитів, лейкоцитів, гемоглобіну, що сприяє по-силеному забезпеченню тканин киснем і підвищенню працездат-ності. Подальше збільшення навантажень призводить до погіршення цих показників, а надмірно втомлива робота може викликати патологічні зрушення. Під час роботи у складі крові збільшується вміст фосфорних сполук, молочної кислоти та вуглекислоти. Виконання важкої м’язової роботи, а також робіт, пов’язаних із значним нервовим напруженням, супроводжується підвищенням вмісту цукру у крові, що зумовлюється впливом на клітини печінки гормону адреналіну. Адреналін, що надходить у кров, не тільки ак-тивізує роботу серця і м’язів, але й посилює розпад глікогену та ви-ділення цукру, який споживається в працюючих м’язах.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Оцінка пристосування серцево-судинної системи до трудових навантажень» з дисципліни «Фізіологія і психологія праці»
