Законодавчі акти, нормативні документи - Закон України про державну контрольно-ревізійну службу

Про державну контрольно-ревізійну службу
в Україні

( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1993, N 13, ст.110 )

{ Вводиться в дію Постановою ВР
N 2940-XII ( 2940-12 ) від 26.01.93, ВВР, 1993, N 13, ст.111 }

{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 2921-III ( 2921-14 ) від 10.01.2002, ВВР, 2002, N 16, ст.114
N 2922-III ( 2922-14 ) від 10.01.2002, ВВР, 2002, N 17, ст.117
N 762-IV ( 762-15 ) від 15.05.2003, ВВР, 2003, N 30, ст.247
N 1349-IV ( 1349-15 ) від 27.11.2003, ВВР, 2004, N 15, ст.218
N 2322-IV ( 2322-15 ) від 12.01.2005, ВВР, 2005, N 10, ст.187
N 3202-IV ( 3202-15 ) від 15.12.2005, ВВР, 2006, N 14, ст.117
N 3205-IV ( 3205-15 ) від 15.12.2005, ВВР, 2006, N 14, ст.118
N 3541-IV ( 3541-15 ) від 15.03.2006, ВВР, 2006, N 35, ст.296
N 424-V ( 424-16 ) від 01.12.2006, ВВР, 2007, N 9, ст.67 }

Цей Закон визначає статус державної контрольно-ревізійної
служби в Україні, її функції та правові основи діяльності.

Р о з д і л I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Структура державної контрольно-ревізійної служби

Державна контрольно-ревізійна служба складається з Головного
контрольно-ревізійного управління України, контрольно-ревізійних
управлінь в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі,
контрольно-ревізійних підрозділів (відділів, груп) в районах,
містах і районах у містах.

Стаття 2. Головні завдання державної
контрольно-ревізійної служби

Головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є
здійснення державного фінансового контролю за використанням і
збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших
активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та
взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна,
станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової
звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в
державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів
господарювання державного сектору економіки, а також на
підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в
періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та
державних фондів або використовують (використовували у періоді,
який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі -
підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення
пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та
запобігання їм у подальшому.

Державний фінансовий контроль реалізується державною
контрольно-ревізійною службою через проведення державного
фінансового аудита, перевірки державних закупівель та
інспектування. { Частина друга статті 2 в редакції Закону N 424-V
( 424-16 ) від 01.12.2006 }

Державний фінансовий аудит є різновидом державного
фінансового контролю і полягає у перевірці та аналізі фактичного
стану справ щодо законного та ефективного використання державних
чи комунальних коштів і майна, інших активів держави, правильності
ведення бухгалтерського обліку і достовірності фінансової
звітності, функціонування системи внутрішнього контролю.
Результати державного фінансового аудиту та їх оцінка викладаються
у звіті.

Перевірка державних закупівель полягає у документальному та
фактичному аналізі дотримання підконтрольними установами
законодавства про державні закупівлі та проводиться органами
державної контрольно-ревізійної служби на всіх стадіях державних
закупівель. Результати перевірки державних закупівель викладаються
в акті. { Статтю 2 доповнено частиною згідно із Законом N 424-V
( 424-16 ) від 01.12.2006 }

Інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у
документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих
питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи,
яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення
законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і
матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в
акті.

Порядок проведення державною контрольно-ревізійною службою
державного фінансового аудиту ( 361-2006-п ) та інспектування
( 550-2006-п ) встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На підконтрольних установах, щодо яких за відповідний період
їх фінансово-господарської діяльності відповідно до цього Закону
проведено державний фінансовий аудит, інспектування за ініціативою
органів державної контрольно-ревізійної служби не проводиться.

Порядок проведення перевірок державних закупівель
визначається відповідно до Закону України "Про закупівлю товарів,
робіт і послуг за державні кошти" ( 1490-14 ). { Статтю 2
доповнено частиною згідно із Законом N 424-V ( 424-16 ) від
01.12.2006 }

Контроль за дотриманням законодавства щодо закупівель
здійснюється як у порядку проведення перевірки державних
закупівель, так і під час державного фінансового аудита та
інспектування. { Статтю 2 доповнено частиною згідно із Законом
N 424-V ( 424-16 ) від 01.12.2006 }

Державний фінансовий аудит проводиться також Рахунковою
палатою у порядку та у спосіб, що визначені законом.
( Стаття 2 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3202-IV
( 3202-15 ) від 15.12.2005 )

Стаття 3. Законодавство, яким керується державна
контрольно-ревізійна служба

Державна контрольно-ревізійна служба у своїй діяльності
керується Конституцією України ( 254к/96-ВР ), цим Законом, іншими
законодавчими актами, актами Президента та Кабінету Міністрів
України.

Стаття 4. Підпорядкованість державної контрольно-ревізійної
служби та координація її діяльності з іншими
контролюючими органами

Державна контрольно-ревізійна служба діє при Міністерстві
фінансів України і підпорядковується Міністерству фінансів
України.
Контрольно-ревізійні управління в Республіці Крим, областях,
містах Києві і Севастополі підпорядковуються Головному
контрольно-ревізійному управлінню України. До складу обласних
контрольно-ревізійних управлінь входять контрольно-ревізійні
підрозділи (відділи, групи) в районах, містах і районах у містах.
Державна контрольно-ревізійна служба координує свою
діяльність з місцевими Радами народних депутатів та органами
виконавчої влади, фінансовими органами, державною податковою
службою, іншими контролюючими органами, органами прокуратури,
внутрішніх справ, служби безпеки.

Стаття 5. Призначення працівників державної
контрольно-ревізійної служби

Головне контрольно-ревізійне управління України очолює
заступник Міністра фінансів України, начальник управління, який
призначається Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра
фінансів України.
Контрольно-ревізійні управління в Республіці Крим, областях,
містах Києві і Севастополі очолюють начальники, які призначаються
начальником Головного контрольно-ревізійного управління України за
погодженням з Радою Міністрів Республіки Крим, обласними,
Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.
Начальники контрольно-ревізійних управлінь в Республіці Крим,
областях, містах Києві і Севастополі призначають і звільняють
керівників контрольно-ревізійних підрозділів (відділів, груп) в
районах, містах і районах у містах.

Стаття 6. Фінансування державної контрольно-ревізійної
служби

Видатки на утримання державної контрольно-ревізійної служби
визначаються Кабінетом Міністрів України і фінансуються з
державного бюджету.

Стаття 7. Статус державної контрольно-ревізійної служби

Головне контрольно-ревізійне управління України,
контрольно-ревізійні управління в Республіці Крим, областях,
містах Києві і Севастополі є юридичними особами, мають самостійні
кошториси, поточні та вкладні (депозитні) рахунки в банках,
печатки із зображенням Державного герба України і з своїм
найменуванням. ( Частина перша статті 7 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 2921-III ( 2921-14 ) від 10.01.2002 )
Контрольно-ревізійні підрозділи (відділи, групи) в районах,
містах і районах у містах як структурні підрозділи
контрольно-ревізійних управлінь в Республіці Крим, областях,
містах Києві і Севастополі мають печатки і відповідні бланки.
В окремих випадках Головне контрольно-ревізійне управління
України має право вирішувати питання про надання права юридичної
особи окремим контрольно-ревізійним підрозділам в районах, містах
і районах у містах.
Положення про державну контрольно-ревізійну службу
затверджується Кабінетом Міністрів України.

Р о з д і л II

ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ КОНТРОЛЬНО-РЕВІЗІЙНОЇ СЛУЖБИ

Стаття 8. Основні функції Головного контрольно-ревізійного
управління України і контрольно-ревізійних
управлінь в Республіці Крим, областях, містах
Києві і Севастополі

Головне контрольно-ревізійне управління України,
контрольно-ревізійні управління в Республіці Крим, областях,
містах Києві і Севастополі виконують такі функції:
1) організують роботу контрольно-ревізійних підрозділів в
Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі по
проведенню державного фінансового контролю, узагальнюють наслідки
державного фінансового контролю і у випадках, передбачених
законодавством, повідомляють про них органам законодавчої та
виконавчої влади; ( Пункт 1 статті 8 із змінами, внесеними згідно
із Законом N 3202-IV ( 3202-15 ) від 15.12.2005 )
2) проводять у підконтрольних установах ревізії
фінансово-господарської діяльності, використання і збереження
фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильності
визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, стану
і достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності;
( Пункт 2 частини першої статті 8 в редакції Законів N 2322-IV
( 2322-15 ) від 12.01.2005, N 3202-IV ( 3202-15 ) від 15.12.2005 )
3) здійснюють державний фінансовий аудит виконання державних
(бюджетних) програм, діяльності бюджетних установ, суб'єктів
господарювання державного сектору економіки, а також інших
суб'єктів господарювання, які отримують (отримували в періоді,
який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних
фондів або використовують (використовували у періоді, який
перевіряється) державне чи комунальне майно; ( Пункт 3 частини
першої статті 8 в редакції Закону N 3202-IV ( 3202-15 ) від
15.12.2005 )

( Пункт 4 частини першої статті 8 виключено на підставі
Закону N 2322-IV ( 2322-15 ) від 12.01.2005 )

5) здійснюють контроль за усуненням недоліків і порушень,
виявлених під час проведення державного фінансового контролю;
( Пункт 5 частини першої статті 8 в редакції Закону N 3202-IV
( 3202-15 ) від 15.12.2005 )
6) розробляють нормативно-правові акти та методичні документи
з питань своєї діяльності; ( Пункт 6 частини першої статті 8 в
редакції Закону N 3202-IV ( 3202-15 ) від 15.12.2005 )
7) здійснюють методологічне керівництво і контроль за
діяльністю підпорядкованих контрольно-ревізійних підрозділів,
узагальнюють досвід проведення державного фінансового контролю і
поширюють його серед контрольно-ревізійних служб, розробляють
пропозиції щодо удосконалення державного фінансового контролю;
( Пункт 7 частини першої статті 8 в редакції Закону N 3202-IV
( 3202-15 ) від 15.12.2005 )
8) проводить перевірки державних закупівель та здійснює інші
функції відповідно до Закону України "Про закупівлю товарів, робіт
і послуг за державні кошти" ( 1490-14 ). { Частину першу статті 8
доповнено пунктом 8 згідно із Законом N 3205-IV ( 3205-15 ) від
15.12.2005; в редакції Закону N 424-V ( 424-16 ) від 01.12.2006 }
Контроль за використанням політичними партіями коштів,
виділених з Державного бюджету України на фінансування їхньої
статутної діяльності, здійснює Головне контрольно-ревізійне
управління України. ( Статтю 8 доповнено частиною другою згідно із
Законом N 1349-IV ( 1349-15 ) від 27.11.2003 )
Органи контрольно-ревізійної служби розглядають листи, заяви
і скарги громадян про факти порушення законодавства з фінансових
питань. Звернення, де повідомляється про крадіжки, розтрати,
недостачі, інші серйозні правопорушення, негайно пересилаються
правоохоронним органам для прийняття рішення згідно з чинним
законодавством.

Стаття 9. Функції контрольно-ревізійних підрозділів
(відділів, груп) у районах, містах і районах
у містах

Контрольно-ревізійні підрозділи (відділи, групи) у районах,
містах і районах у містах виконують функції, визначені статтею 8
цього Закону (за винятком пунктів 1 і 7).

Р о з д і л III

ПРАВА, ОБОВ'ЯЗКИ І ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ДЕРЖАВНОЇ
КОНТРОЛЬНО-РЕВІЗІЙНОЇ СЛУЖБИ

Стаття 10. Права державної контрольно-ревізійної служби

Головному контрольно-ревізійному управлінню України,
контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях,
містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам
(відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається
право:
1) перевіряти у підконтрольних установах грошові та
бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що
підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних
цінностей, проводити перевірки фактичної наявності цінностей
(грошових сум, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової
продукції, устаткування тощо); ( Пункт 1 статті 10 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 3202-IV ( 3202-15 ) від 15.12.2005 )
2) безперешкодного доступу при проведенні ревізій на склади,
у сховища, виробничі та інші приміщення, що належать
підконтрольним установам, для їх обстеження і з'ясування питань,
пов'язаних з ревізією; призупиняти бюджетні асигнування, зупиняти
операції з бюджетними коштами у випадках, передбачених законом;
{ Пункт 2 статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2922-III ( 2922-14 ) від 10.01.2002; в редакції Закону N 2322-IV
( 2322-15 ) від 12.01.2005; із змінами, внесеними згідно із
Законами N 3202-IV ( 3202-15 ) від 15.12.2005, N 3541-IV
( 3541-15 ) від 15.03.2006 }
3) залучати на договірних засадах кваліфікованих фахівців
відповідних міністерств, державних комітетів, інших органів
державної виконавчої влади, державних фондів, підприємств, установ
і організацій для проведення контрольних обмірів будівельних,
монтажних, ремонтних та інших робіт, контрольних запусків сировини
і матеріалів у виробництво, контрольних аналізів сировини,
матеріалів і готової продукції, інших перевірок з оплатою за
рахунок спеціально передбачених на цю мету коштів;
4) вимагати від керівників підконтрольних установ, що
ревізуються, проведення інвентаризацій основних фондів,
товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і розрахунків, у
разі відмови у проведенні таких інвентаризацій - звернутися до
суду щодо спонукання до проведення таких інвентаризацій, а до
ухвалення відповідного рішення судом - у присутності понятих та
представників зазначених підприємств, установ і організацій, щодо
яких проводиться ревізія, опечатувати каси, касові приміщення,
склади та архіви на термін не більше 24 годин з моменту такого
опечатування, зазначеного в протоколі. Порядок опечатування кас,
касових приміщень, складів та архівів ( 1028-2006-п )
встановлюється Кабінетом Міністрів України;
при проведенні ревізій вилучати у підприємств, установ і
організацій копії фінансово-господарських та бухгалтерських
документів, які свідчать про зловживання, а на підставі рішення
суду - вилучати до закінчення ревізії оригінали первинних
фінансово-господарських та бухгалтерських документів із складенням
опису, який скріплюється підписами представника органу державної
контрольно-ревізійної служби та керівника відповідного
підприємства, відповідної установи, організації, та залишенням
копій таких документів таким підприємствам, установам,
організаціям;
( Пункт 4 статті 10 в редакції Закону N 2322-IV ( 2322-15 ) від
12.01.2005; із змінами, внесеними згідно із Законом N 3202-IV
( 3202-15 ) від 15.12.2005 )
5) одержувати від Національного банку України та його
установ, банків та інших кредитних установ необхідні відомості,
копії документів, довідки про банківські операції та залишки
коштів на рахунках об'єктів, що ревізуються, а від інших
підприємств і організацій, в тому числі недержавних форм власності
- довідки і копії документів про операції та розрахунки з
підприємствами, установами, організаціями, що ревізуються.
Одержання від банків інформації, що становить банківську таємницю,
здійснюється у порядку та обсязі, встановлених Законом України
"Про банки і банківську діяльність" ( 2121-14 ); ( Пункт 5 статті
10 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2922-III ( 2922-14 )
від 10.01.2002 )
6) одержувати від службових і матеріально відповідальних осіб
об'єктів, що ревізуються, письмові пояснення з питань, які
виникають у ході ревізій;
7) пред'являти керівникам та іншим службовим особам
підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення
виявлених порушень законодавства з питань збереження і
використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому
порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні
та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про
припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані
підприємствами, установами та організаціями кошти і позички
використовуються з порушенням чинного законодавства; ( Пункт 7
статті 10 в редакції Закону N 2322-IV ( 2322-15 ) від 12.01.2005;
із змінами, внесеними згідно із Законом N 3202-IV ( 3202-15 ) від
15.12.2005 )
8) у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти,
одержані підконтрольними установами, за незаконними угодами, без
встановлених законом підстав та з порушенням чинного
законодавства; ( Пункт 8 статті 10 в редакції Закону N 2322-IV
( 2322-15 ) від 12.01.2005; із змінами, внесеними згідно із
Законом N 3202-IV ( 3202-15 ) від 15.12.2005 )
9) накладати у випадках, передбачених законодавчими актами,
на керівників та інших службових осіб підконтрольних установ,
адміністративні стягнення; ( Пункт 9 статті 10 в редакції Закону
N 2322-IV ( 2322-15 ) від 12.01.2005; із змінами, внесеними згідно
із Законом N 3202-IV ( 3202-15 ) від 15.12.2005 )
10) звертатися до суду в інтересах держави, якщо
підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо
усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань
збереження і використання активів; ( Пункт 10 статті 10 в редакції
Закону N 3202-IV ( 3202-15 ) від 15.12.2005 )
11) входити з поданням до Міністерства юстиції України про
припинення державного фінансування статутної діяльності політичної
партії, якщо в ході проведення ревізії фінансової діяльності такої
політичної партії буде виявлено факти, які свідчать про те, що
кошти, виділені з Державного бюджету України на фінансування її
статутної діяльності, були використані на фінансування участі цієї
політичної партії у виборах до органів державної влади чи
місцевого самоврядування або на цілі, не пов'язані із здійсненням
статутної діяльності; ( Статтю 10 доповнено пунктом 11 згідно із
Законом N 1349-IV ( 1349-15 ) від 27.11.2003 )
12) проводити у суб'єктів господарювання, які мали правові
відносини з підконтрольною установою, зустрічні звірки з метою
документального підтвердження виду, обсягу і якості операцій та
розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх
реальності та повноти відображення в обліку підконтрольної
установи. ( Статтю 10 доповнено пунктом 12 згідно із Законом
N 3202-IV ( 3202-15 ) від 15.12.2005 )
( Стаття 10 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3202-IV
( 3202-15 ) від 15.12.2005 )

Стаття 11. Проведення ревізій органами
державної контрольно-ревізійної служби

Плановою виїзною ревізією вважається ревізія у підконтрольних
установах, яка передбачена у плані роботи органу державної
контрольно-ревізійної служби і проводиться за місцезнаходженням
такої юридичної особи чи за місцем розташування об'єкта права
власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна ревізія.
( Частина перша статті 11 в редакції Закону N 3202-IV ( 3202-15 )
від 15.12.2005 )

Планова виїзна ревізія проводиться за сукупними показниками
фінансово-господарської діяльності підконтрольних установ за
письмовим рішенням керівника відповідного органу державної
контрольно-ревізійної служби не частіше одного разу на календарний
рік.

Право на проведення планової виїзної ревізії підконтрольних
установ надається лише у тому разі, коли їм не пізніше ніж за
десять днів до дня проведення зазначеної ревізії надіслано
письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її
проведення.

Проведення планових виїзних ревізій здійснюється органами
державної контрольно-ревізійної служби одночасно з іншими органами
виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за
нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів).
Порядок координації проведення планових виїзних перевірок органами
виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за
нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів),
( 619-2005-п ) визначається Кабінетом Міністрів України.

Позаплановою виїзною ревізією вважається ревізія, яка не
передбачена в планах роботи органу державної контрольно-ревізійної
служби і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин:

( Пункт 1 частини п'ятої статті 11 виключено на підставі
Закону N 3202-IV ( 3202-15 ) від 15.12.2005 )

2) підконтрольною установою подано у встановленому порядку
скаргу про порушення законодавства посадовими особами органу
державної контрольно-ревізійної служби під час проведення планової
чи позапланової виїзної ревізії, в якій міститься вимога про повне
або часткове скасування результатів відповідної ревізії;

3) у разі виникнення потреби у перевірці відомостей,
отриманих від особи, яка мала правові відносини з підконтрольною
установою, якщо підконтрольна установа не надасть пояснення та їх
документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу
державної контрольно-ревізійної служби протягом десяти робочих
днів з дня отримання запиту;

4) проводиться реорганізація (ліквідація) підконтрольної
установи;

5) у разі надходження доручення щодо проведення ревізій у
підконтрольних установах від Кабінету Міністрів України, органів
прокуратури, державної податкової служби, Міністерства внутрішніх
справ України, Служби безпеки України, в якому містяться факти, що
свідчать про порушення підконтрольними установами законів України,
перевірку додержання яких віднесено законом до компетенції органів
державної контрольно-ревізійної служби;

6) у разі, коли вищестоящий орган державної
контрольно-ревізійної служби в порядку контролю за достовірністю
висновків нижчестоящого органу державної контрольно-ревізійної
служби здійснив перевірку актів ревізії, складених нижчестоящим
органом державної контрольно-ревізійної служби, та виявив їх
невідповідність вимогам законів. Позапланова виїзна ревізія в
цьому випадку може ініціюватися вищестоящим органом державної
контрольно-ревізійної служби лише у тому разі, коли стосовно
посадових або службових осіб нижчестоящого органу державної
контрольно-ревізійної служби, які проводили планову або
позапланову виїзну ревізію зазначеної підконтрольної установи,
розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу.

Позапланова виїзна ревізія може здійснюватися лише за
наявності підстав для її проведення на підставі рішення суду.
Позапланова ревізія підконтрольної установи не може проводитися
частіше одного разу на квартал. ( Частина шоста статті 11 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 3202-IV ( 3202-15 ) від
15.12.2005 )

Позапланові виїзні ревізії суб'єктів господарської діяльності
незалежно від форми власності, які не віднесені цим Законом до
підконтрольних установ, проводяться органами державної
контрольно-ревізійної служби за рішенням суду, винесеним на
підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення
розслідування кримінальної справи.

Орган державної контрольно-ревізійної служби, прокурор або
слідчий, який ініціює проведення позапланової виїзної ревізії,
подає до суду письмове обґрунтування підстав такої ревізії та дати
її початку і закінчення, документи, які відповідно до частин
п'ятої і сьомої цієї статті свідчать про виникнення підстав для
проведення такої ревізії, а також на вимогу суду - інші відомості.

Рішення про вилучення оригіналів фінансово-господарських та
бухгалтерських документів, арешт коштів на рахунках в установах
банків, інших фінансово-кредитних установах можуть прийматися лише
судом. { Частина дев'ята статті 11 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 3541-IV ( 3541-15 ) від 15.03.2006 }

Тривалість планової виїзної ревізії не повинна перевищувати
30 робочих днів. ( Частина десята статті 11 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 3202-IV ( 3202-15 ) від 15.12.2005 )

Тривалість позапланової виїзної ревізії не повинна
перевищувати 15 робочих днів. ( Частина одинадцята статті 11 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 3202-IV ( 3202-15 ) від
15.12.2005 )