Законодавчі акти, нормативні документи - Закон України про податкову службу в Україні

Розділ III
ПРАВА, ОБОВ'ЯЗКИ І ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ОРГАНІВ
ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ

Стаття 11. Права органів державної податкової служби

Органи державної податкової служби у випадках, в межах
компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають
право:

1) здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі
поданих податкових декларацій, звітів та інших документів,
пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів
(обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також
планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності,
достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів
(обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства
юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими
відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи,
а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів
підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких
згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або
сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім
Національного банку України та його установ (далі - платники
податків);

2) здійснювати контроль за:

додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за
товари (послуги) у встановленому законом порядку;

наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів
підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів
господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до
закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення
органам, які видали ці документи, торгових патентів;

3) одержувати у платників податків (посадових осіб платників
податків) пояснення з питань, що виникають під час перевірок та
стосуються реалізації повноважень органів державної податкової
служби, встановлених цим та іншими законами України; перевіряти
під час проведення перевірок у фізичних осіб документи, що
посвідчують особу;

4) запрошувати платників податків або їх представників для
перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків
та зборів (обов'язкових платежів) такими платниками податків.
Письмові повідомлення про такі запрошення направляються не пізніше
ніж за десять робочих днів до дня запрошення рекомендованими
листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на
які запрошується платник податків (посадова особа платника
податків);

5) одержувати безоплатно від платників податків, а також від
установ Національного банку України та комерційних банків у
порядку, встановленому Законом України "Про банки і банківську
діяльність" ( 2121-14 ), довідки та/або копії документів про
наявність банківських рахунків, а на підставі рішення суду - про
обсяг та обіг коштів на рахунках, у тому числі про ненадходження у
встановлені терміни валютної виручки від суб'єктів підприємницької
діяльності;

6) одержувати безоплатно необхідні відомості для формування
інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб - платників
податків та зборів (обов'язкових платежів) від платників податків,
а також Національного банку України та його установ - про суми
доходів, виплачених фізичним особам, і утриманих з них податків та
зборів (обов'язкових платежів), від органів, уповноважених
проводити державну реєстрацію суб'єктів, а також видавати ліцензії
на провадження видів господарської діяльності, що підлягають
ліцензуванню відповідно до закону, - про видачу таких свідоцтв про
державну реєстрацію та ліцензій суб'єктам господарської
діяльності, від органів внутрішніх справ - про громадян, які
прибули на проживання до відповідного населеного пункту чи вибули
з нього, від органів реєстрації актів громадянського стану - про
громадян, які померли;

7) одержувати безоплатно від митних органів щомісяця звітні
дані про ввезення на митну територію України імпортних товарів і
справляння при цьому податків та зборів (обов'язкових платежів) та
інформацію про експортно-імпортні операції, що здійснюють
резиденти і нерезиденти, за формою, погодженою з Державною
податковою адміністрацією України, та від органів статистики -
дані, необхідні для використання їх у проведенні аналізу
фінансово-господарської діяльності підприємств, установ,
організацій усіх форм власності;

8) вимагати від платників податків, діяльність яких
перевіряється, усунення виявлених порушень податкового
законодавства, контролювати виконання законних вимог посадових
осіб органів державної податкової служби, а також припинення дій,
які перешкоджають здійсненню повноважень посадовими особами
органів державної податкової служби;

9) при проведенні перевірок вилучати у підприємств, установ
та організацій копії фінансово-господарських та бухгалтерських
документів, які свідчать про приховування (заниження) об'єктів
оподаткування, несплату податків та зборів (обов'язкових
платежів), а при проведенні арешту активів платника податків на
підставі рішення суду - вилучати оригінали первинних
фінансово-господарських та бухгалтерських документів із складенням
опису, який скріплюється підписами представника органу державної
податкової служби та платника податків, і залишенням копій таких
документів платнику податків. Забороняється вилучення у суб'єктів
господарської діяльності документів, що не підтверджують факти
порушення законів України про оподаткування;

10) надавати відстрочення та розстрочення податкових
зобов'язань, вирішувати питання щодо податкового компромісу, а
також приймати рішення про списання безнадійного боргу в порядку,
передбаченому законом;

11) застосовувати до платників податків фінансові (штрафні)
санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми
недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених
законами України; ( Пункт 11 статті 11 із змінами, внесеними
згідно з Законом N 2505-IV ( 2505-15 ) від 25.03.2005 )

12) застосовувати до платників податків, які у встановлений
законом строк не повідомили про відкриття або закриття рахунків у
банках, а також до установ банків, що не подали відповідним
органам державної податкової служби в установлений законом строк
повідомлень про закриття рахунків платників податків або розпочали
здійснення видаткових операцій за рахунком платника податків до
отримання повідомлення відповідного органу державної податкової
служби про взяття рахунку на облік в органах державної податкової
служби, фінансові (штрафні) санкції у розмірі двадцяти
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

13) за несвоєчасне виконання установами банків та іншими
фінансово-кредитними установами рішень суду та доручень платників
податків про сплату податків та зборів (обов'язкових платежів)
стягувати з установ банків та інших фінансово-кредитних установ
пеню за кожний день прострочення (включаючи день сплати) у порядку
та розмірах, встановлених законами України щодо таких видів
платежів;

14) користуватися у службових справах засобами зв'язку, які
належать підприємствам, установам та організаціям, з дозволу їх
керівників;

15) вимагати від керівників підприємств, установ і
організацій, що перевіряються в ході планових та позапланових
виїзних перевірок, проведення інвентаризацій основних фондів,
товарно-матеріальних цінностей та коштів, у разі відмови у
проведенні таких інвентаризацій або при проведенні
адміністративного арешту активів - звернутися до суду щодо
спонукання до проведення таких інвентаризацій, а до ухвалення
відповідного рішення судом - у присутності понятих та
представників підприємств, установ і організацій, щодо яких
проводиться перевірка, опечатувати каси, касові приміщення, склади
та архіви на термін не більше 24 годин з моменту такого
опечатування, зазначеного в протоколі. Порядок опечатування кас,
касових приміщень, складів та архівів встановлюється Кабінетом
Міністрів України;

16) надавати інформацію з Державного реєстру фізичних осіб -
платників податків та інших обов'язкових платежів іншим органам
державної влади відповідно до закону;

17) звертатися у передбачених законом випадках до судових
органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної
реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Права, передбачені пунктами 1-9, 14 і 15 частини першої цієї
статті, надаються посадовим особам органів державної податкової
служби, а права, передбачені пунктами 10-13, 16 і 17, - головам
державних податкових адміністрацій і начальникам державних
податкових інспекцій та їх заступникам.
( Стаття 11 із змінами, внесеними згідно із Законами N 203/96-ВР
від 16.05.96, N 287/94-ВР від 14.12.94, N 297/95-ВР від 11.07.95,
N 725/97-ВР від 16.12.97, N 25/98-ВР від 15.01.98; в редакції
Закону N 83/98-ВР від 05.02.98; із змінами, внесеними згідно із
Законами N 784-XIV ( 784-14 ) від 30.06.99 - набирає чинності з 1
січня 2000 року, N 1987-III ( 1987-14 ) від 21.09.2000, N 2181-III
( 2181-14 ) від 21.12.2000 - набирає чинності з 1 квітня 2001
року, N 2921-III ( 2921-14 ) від 10.01.2002, N 551-IV ( 551-15 )
від 20.02.2003, N 762-IV ( 762-15 ) від 15.05.2003, N 906-IV
( 906-15 ) від 05.06.2003; в редакції Закону N 2322-IV ( 2322-15 )
від 12.01.2005 )

Стаття 11-1. Підстави та порядок проведення органами
державної податкової служби планових і
позапланових виїзних перевірок своєчасності,
достовірності, повноти нарахування та сплати
податків та зборів (обов'язкових платежів)

Плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника
податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та
сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка
передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і
проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за
місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого
проводиться така планова виїзна перевірка.

Планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками
фінансово-господарської діяльності платника податків за письмовим
рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби
не частіше одного разу на календарний рік.

Забороняється проведення планових виїзних перевірок за
окремими видами зобов'язань перед бюджетами, крім зобов'язань за
бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними
коштами.

Право на проведення планової виїзної перевірки платника
податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж
за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано
письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її
проведення.

Проведення планових виїзних перевірок здійснюється органами
державної податкової служби одночасно з іншими органами виконавчої
влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням та
сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів). Порядок
координації проведення планових виїзних перевірок органами
виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за
нарахуванням та сплатою податків та зборів (обов'язкових
платежів), визначається Кабінетом Міністрів України
( 619-2005-п ).

Позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не
передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і
проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин:

1) за наслідками перевірок інших платників податків виявлено
факти, які свідчать про порушення платником податків законів
України про оподаткування, валютного законодавства, якщо платник
податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на
обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби
протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;

2) платником податків не подано в установлений строк
податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено
законом;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій
декларації, поданій платником податків, якщо платник податків не
надасть пояснення та їх документальні підтвердження на
обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби
протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;

4) платник податків подав у встановленому порядку скаргу про
порушення законодавства посадовими особами органу державної
податкової служби під час проведення планової чи позапланової
виїзної перевірки, в якій вимагає повного або часткового
скасування результатів відповідної перевірки;

5) у разі виникнення потреби у перевірці відомостей,
отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником
податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх
документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу
державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня
отримання запиту;

6) проводиться реорганізація (ліквідація) підприємства;

7) стосовно платника податків (посадової особи платника
податків) у порядку, встановленому законом, податковою міліцією
заведено оперативно-розшукову справу, у зв'язку з чим є потреба у
проведенні позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської
діяльності такого платника податків;

8) у разі, коли вищестоящий орган державної податкової служби
в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу
державної податкової служби здійснив перевірку документів
обов'язкової звітності платника податків або висновків акта
перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом, та виявив
їх невідповідність вимогам законів, що призвело до ненадходження
до бюджетів сум податків та зборів (обов'язкових платежів).
Позапланова виїзна перевірка в цьому випадку може ініціюватися
вищестоящим органом державної податкової служби лише у тому разі,
коли стосовно посадових або службових осіб нижчестоящого органу
державної податкової служби, які проводили планову або позапланову
виїзну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове
розслідування або порушено кримінальну справу;

9) платником подано декларацію з від'ємним значенням з
податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис.
гривень. ( Частину шосту статті 11-1 доповнено пунктом 9 згідно з
Законом N 2505-IV ( 2505-15 ) від 25.03.2005 )

Позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах
повноважень податкових органів, визначених законами України
"Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері
торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ),
"Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового,
коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів"
( 481/95-ВР ), а в інших випадках - за рішенням суду. ( Статтю
11-1 доповнено частиною сьомою згідно з Законом N 2505-IV
( 2505-15 ) від 25.03.2005 )

Позапланова виїзна перевірка може здійснюватися лише на
підставі рішення суду. Орган державної податкової служби, який
ініціює проведення позапланової виїзної перевірки, подає до суду
письмове обґрунтування підстав такої перевірки та дати її початку
і закінчення, склад осіб, які будуть проводити таку перевірку,
документи, які відповідно до частини шостої цієї статті свідчать
про виникнення підстав для проведення такої перевірки, інформацію
про вид та кількість перевірок, проведених органами державної
податкової служби щодо суб'єкта господарської діяльності та
наслідки таких перевірок за попередні три роки, а також на вимогу
суду - інші відомості. У розгляді питання про надання дозволу на
проведення позапланової виїзної перевірки мають право брати участь
представники суб'єкта господарської діяльності. Повідомлення про
місце, дату та час розгляду питання про надання дозволу на
проведення позапланової виїзної перевірки направляється не пізніше
ніж за три робочі дні до дати такого розгляду.

Позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі
виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням
керівника податкового органу, яке оформляється наказом. ( Частина
восьма в редакції Закону N 2505-IV ( 2505-15 ) від 25.03.2005 )

Тривалість планової виїзної перевірки не повинна перевищувати
20 робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - 10
робочих днів. ( Частина дев'ята статті 11-1 із змінами, внесеними
згідно з Законом N 2505-IV ( 2505-15 ) від 25.03.2005 )

Тривалість позапланової виїзної перевірки не повинна
перевищувати 10 робочих днів, а щодо суб'єктів малого
підприємництва - 5 робочих днів. ( Частина десята статті 11-1 із
змінами, внесеними згідно з Законом N 2505-IV ( 2505-15 ) від
25.03.2005 )

Подовження термінів проведення планової виїзної перевірки
можливе на термін не більш як 10 робочих днів, а стосовно
суб'єктів малого підприємництва - 5 робочих днів. ( Частина
одинадцята статті 11-1 із змінами, внесеними згідно з Законом
N 2505-IV ( 2505-15 ) від 25.03.2005 )

Подовження термінів проведення позапланової виїзної перевірки
можливе на термін не більш як 5 робочих днів, а стосовно суб'єктів
малого підприємництва - 2 робочі дні. ( Частина дванадцята статті
11-1 із змінами, внесеними згідно з Законом N 2505-IV ( 2505-15 )
від 25.03.2005 )

Обмеження у підставах проведення перевірок платників
податків, визначені цим Законом, не поширюються на перевірки, що
проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки,
що проводяться після порушення кримінальної справи проти платника
податків (посадових осіб платника податків), що перевіряється,
відповідно до кримінально-процесуального законодавства.

Працівникам податкової міліції забороняється брати участь у
проведенні планових та позапланових виїзних перевірок платників
податків, що проводяться органами державної податкової служби,
якщо такі перевірки не пов'язані з веденням оперативно-розшукових
справ або розслідуванням кримінальних справ, порушених стосовно
таких платників податків (посадових осіб платників податків), що
знаходяться в їх провадженні.

Перевірки платників податків органами податкової міліції
проводяться у порядку, встановленому Законом України "Про
оперативно-розшукову діяльність" ( 2135-12 ),
Кримінально-процесуальним кодексом України ( 1001-05, 1002-05,
1003-05 ), іншими законами України.
( Закон доповнено статтею 11-1 згідно із Законом N 2322-IV
( 2322-15 ) від 12.01.2005 )

Стаття 11-2. Умови допуску посадових осіб органів державної
податкової служби до проведення планових та
позапланових виїзних перевірок

Посадові особи органу державної податкової служби вправі
приступити до проведення планової або позапланової виїзної
перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим
та іншими законами України, та за умови надання платнику податків
під розписку:

1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його
видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид
(планова або позапланова), підстави, дата початку та дата
закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб
органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку.
Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису
керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою
органу державної податкової служби;

2) копії наказу керівника податкового органу про проведення
позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави
проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата
закінчення. ( Частина перша пункту 2 статті 11-2 в редакції Закону
N 2505-IV ( 2505-15 ) від 25.03.2005 )

Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з
порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є
підставою для недопущення посадових осіб органу державної
податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної
перевірки.

Проведення перевірок органами державної податкової служби не
повинно порушувати нормального режиму роботи платників податків.

У разі заподіяння шкоди внаслідок порушення працівниками
органів державної податкової служби прав платників податків,
встановлених цим та іншими законами України, а також вимог щодо
проведення перевірок платник податків може звернутися до суду із
заявою про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. При
цьому суб'єкти малого підприємництва звільняються від сплати
державного мита.

Відшкодування шкоди здійснюється відповідно до закону.
Працівники органів державної податкової служби несуть матеріальну
відповідальність за шкоду, завдану незаконними діями або
бездіяльністю, в межах, встановлених законом.
( Закон доповнено статтею 11-2 згідно із Законом N 2322-IV
( 2322-15 ) від 12.01.2005 )

Стаття 12. Скасування рішень органів державної податкової
служби

Державна податкова адміністрація України має право
скасовувати рішення інших органів державної податкової служби, а
державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим,
областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові
інспекції у містах з районним поділом (крім міст Києва та
Севастополя) - рішення нижчестоящих державних податкових інспекцій
у разі їх невідповідності актам законодавства. Цей порядок не
застосовується щодо рішень податкової міліції. ( Стаття 12 в
редакції Закону N 83/98-ВР від 05.02.98 )

Стаття 13. Обов'язки і відповідальність посадових
осіб органів державної податкової служби

Посадові особи органів державної податкової служби
зобов'язані дотримувати Конституції ( 254к/96-ВР ) і законів
України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом
інтересів громадян, підприємств, установ, організацій,
забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової
служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.
За невиконання або неналежне виконання посадовими особами
органів державної податкової служби своїх обов'язків вони
притягаються до дисциплінарної, адміністративної, кримінальної та
матеріальної відповідальності згідно з чинним законодавством.
Збитки, завдані неправомірними діями посадових осіб органів
державної податкової служби, підлягають відшкодуванню за рахунок
коштів державного бюджету.
Посадові особи органів державної податкової служби
зобов'язані дотримувати комерційної та службової таємниці.
( Стаття 13 із змінами, внесеними згідно із Законом N 83/98-ВР
від 05.02.98 )