ЗАКОН УКРАЇНИ
Про Рахункову палату
( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 43, ст.212 )
{ Вводиться в дію Постановою ВР
N 316/96-ВР від 11.07.96, ВВР, 1996, N 43, ст.213 }
{ Із змінами, внесеними згідно з Постановою ВР
N 18/98-ВР від 14.01.98, ВВР, 1998, N 24, ст.136 }
{ Текст Закону опубліковано у Відомостях Верховної Ради
1998, N 24, ст.137 згідно з Постановою ВР
N 18/98-ВР від 14.01.98, ВВР, 1998, N 24, ст.136 }
{ Закон з редакційними уточненнями, внесеними у зв'язку з
прийняттям Конституційним Судом України Рішення від
23.12.97 N 7-зп ( v007p710-97 ), продовжує діяти з
23.12.97 згідно з Постановою ВР N 18/98-ВР від 14.01.98,
ВВР, 1998, N 24, ст.136 - втратила чинність на підставі
Рішення Конституційного Суду N 15-рп/2000 ( v015p710-00 )
від 14.12.2000 }
{ Із змінами, внесеними згідно із Законом
N 3205-IV ( 3205-15 ) від 15.12.2005, ВВР, 2006, N 14, ст.118 }
Цей Закон згідно з Конституцією України ( 254к/96-ВР )
визначає правові основи діяльності Рахункової палати, її статус,
функції, повноваження та порядок їх здійснення.
Г л а в а I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Статус Рахункової палати
Рахункова палата є постійно діючим органом контролю, який
утворюється Верховною Радою України, підпорядкований і підзвітний
їй. Рахункова палата здійснює свою діяльність самостійно,
незалежно від будь-яких інших органів держави.
Рахункова палата є юридичною особою, має свою печатку із
своїм найменуванням і зображенням Державного Герба України.
Місцезнаходженням Рахункової палати є місто Київ.
Стаття 2. Завдання Рахункової палати
Завданнями Рахункової палати є:
організація і здійснення контролю за своєчасним виконанням
видаткової частини Державного бюджету України, витрачанням
бюджетних коштів, у тому числі коштів загальнодержавних цільових
фондів, за обсягами, структурою та їх цільовим призначенням;
здійснення контролю за утворенням і погашенням внутрішнього і
зовнішнього боргу України, визначення ефективності та доцільності
видатків державних коштів, валютних та кредитно-фінансових
ресурсів;
контроль за фінансуванням загальнодержавних програм
економічного, науково-технічного, соціального і
національно-культурного розвитку, охорони довкілля;
контроль за дотриманням законності щодо надання Україною
позик і економічної допомоги іноземним державам, міжнародним
організаціям, передбачених у Державному бюджеті України;
контроль за законністю та своєчасністю руху коштів Державного
бюджету України та коштів позабюджетних фондів в установах
Національного банку України та уповноважених банках;
( Абзац сьомий статті 2 втратив чинність на підставі Рішення
Конституційного Суду N 7-зп ( v007p710-97 ) від 23.12.97 )
аналіз встановлених відхилень від показників Державного
бюджету України та підготовка пропозицій про їх усунення, а також
про удосконалення бюджетного процесу в цілому;
регулярне інформування Верховної Ради України, її комітетів
про хід виконання Державного бюджету України та стан погашення
внутрішнього і зовнішнього боргу України, про результати
здійснення інших контрольних функцій;
виконання інших завдань, передбачених для Рахункової палати
чинним законодавством України.
Стаття 3. Принципи здійснення контролю
Рахункова палата здійснює контроль на засадах законності,
плановості, об'єктивності, незалежності та гласності.
Стаття 4. Сфера дії Закону
Дія цього Закону поширюється на відносини, які виникають у
зв'язку з контрольними функціями Рахункової палати.
Стаття 5. Законодавство про Рахункову палату
Правова основа організації та діяльності Рахункової палати
визначається Конституцією України, цим Законом, іншими актами
законодавства України, які не суперечать нормам цього Закону.
Г л а в а II
ФУНКЦІЇ ТА ПОВНОВАЖЕННЯ РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ
Стаття 6. Функції Рахункової палати
Рахункова палата відповідно до завдань, передбачених статтею
2 цього Закону:
1) здійснює контроль за виконанням законів України та
прийнятих Верховною Радою України постанов, виконанням Державного
бюджету України, фінансуванням загальнодержавних програм в
частині, що стосується використання коштів Державного бюджету
України;
2) здійснює за дорученням Верховної Ради України контроль за
виконанням Державного бюджету України за поквартальним розподілом
доходів і видатків відповідно до показників цього бюджету, в тому
числі видатків по обслуговуванню внутрішнього і зовнішнього боргу
України, витрачанням коштів цільових фондів;
3) перевіряє за дорученням комітетів Верховної Ради України
використання за призначенням органами виконавчої влади коштів
загальнодержавних цільових фондів та коштів позабюджетних фондів і
подає за наслідками перевірки Верховній Раді України висновки щодо
можливостей скорочення видатків по кожному фонду окремо та
доцільності спрямування вилучених коштів на фінансування інших
видатків Державного бюджету України;
4) контролює ефективність управління коштами Державного
бюджету України Державним казначейством України, законність і
своєчасність руху коштів Державного бюджету України, в тому числі
коштів загальнодержавних цільових фондів у Національному банку
України, уповноважених банках та кредитних установах України;
5) надає консультації органам і посадовим особам, які
обираються, затверджуються або призначаються Верховною Радою
України, з питань витрачання коштів Державного бюджету України. В
ході проведення перевірок і аналізу стану економіки розробляє
заходи щодо вишукування можливостей і нових джерел залучення
додаткових надходжень до Державного бюджету України і вносить
відповідні пропозиції Міністерству фінансів України;
6) здійснює за дорученням Верховної Ради України, комітетів
Верховної Ради України контрольні функції щодо фінансування
загальнодержавних програм економічного, науково-технічного,
соціального і національно-культурного розвитку, охорони довкілля
та інших програм, що затверджуються Верховною Радою України;
7) контролює інвестиційну діяльність органів виконавчої
влади, перевіряє законність та ефективність використання
фінансових ресурсів, що виділяються з Державного бюджету України
на виконання загальнодержавних програм;
8) проводить попередній аналіз до розгляду на засіданнях
комітетів та Верховної Ради України звітів Антимонопольного
комітету України щодо здійснення ним державного контролю за
дотриманням антимонопольного законодавства, а також звітів Фонду
державного майна України та посадових осіб, які обираються,
призначаються або затверджуються Верховною Радою України, щодо
ефективного управління майном, що є основним національним
багатством, власністю українського народу;
9) здійснює контроль за виконанням рішень Верховної Ради
України про надання Україною позик і економічної допомоги
іноземним державам, міжнародним організаціям, передбачених у
Державному бюджеті України, за касовим виконанням Державного
бюджету України Національним банком України та уповноваженими
банками;
10) перевіряє за дорученням Верховної Ради України відповідно
до свого статусу кошторис витрат, пов'язаних з діяльністю
Верховної Ради України та її апарату, допоміжних органів і служб
Президента України та апарату Кабінету Міністрів України, а також
витрачання коштів державними установами та організаціями, що діють
за кордоном і фінансуються за рахунок Державного бюджету України;
11) готує і дає висновки та відповіді на звернення органів
виконавчої влади, органів прокуратури і суду з питань, що належать
до її відання;
12) здійснює зв'язки з контрольними органами іноземних держав
та відповідними міжнародними організаціями, укладає з ними угоди
про співробітництво;
13) здійснює функції, передбачені Законом України "Про
закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" ( 1490-14 ).
{ Статтю 6 доповнено пунктом 13 згідно із Законом N 3205-IV
( 3205-15 ) від 15.12.2005 }
Стаття 7. Повноваження Рахункової палати
Рахункова палата має такі повноваження:
1) здійснювати експертно-аналітичні, інформаційні та інші
види діяльності, що забезпечують контроль за використанням коштів
загальнодержавних цільових фондів, коштів позабюджетних фондів, за
цільовим використанням фінансово-кредитних і валютних ресурсів під
час здійснення загальнодержавних програм;
2) проводити фінансові перевірки, ревізії в апараті Верховної
Ради України, органах виконавчої влади, Національному банку
України, Фонді державного майна України, інших підзвітних
Верховній Раді України органах, а також на підприємствах і в
організаціях незалежно від форм власності в межах, визначених
статтею 16 цього Закону;
3) перевіряти в органах і на об'єктах, зазначених у пункті 2
цієї статті, грошові документи, бухгалтерські книги, звіти, плани,
кошториси витрат та іншу документацію щодо фінансово-господарської
діяльності, а також здійснювати перевірку касових операцій з
готівкою та цінними паперами, матеріальних цінностей, їх обліку,
зберігання і витрачання;
4) отримувати від керівників установ та організацій, що
перевіряються, всю необхідну документацію та іншу інформацію про
фінансово-господарську діяльність;
5) отримувати від Національного банку України, уповноважених
банків та інших кредитних установ необхідні відомості про
здійснювані ними операції та стан рахунків установ та організацій,
що перевіряються, від інших підприємств і організацій - довідки,
копії документів по операціях і рахунках цих підприємств та
організацій;
6) організовувати і проводити оперативний контроль за
використанням коштів Державного бюджету України за звітний період;
7) проводити комплексні ревізії і тематичні перевірки по
окремих розділах і статтях Державного бюджету України, у тому
числі бюджетів загальнодержавних цільових фондів;
8) проводити експертизу проектів Державного бюджету України,
а також проектів законів та інших нормативних актів, міжнародних
договорів України, загальнодержавних програм та інших документів,
що стосуються питань державного бюджету і фінансів України;
9) здійснювати аналіз і дослідження порушень і відхилень
бюджетного процесу, підготовку і внесення до Верховної Ради
України пропозицій щодо їх усунення, а також удосконалення
бюджетного законодавства в цілому;
10) готувати і подавати висновки до Верховної Ради України та
її комітетів щодо виконання Державного бюджету України, у тому
числі доходів і видатків загальнодержавних цільових фондів,
фінансування загальнодержавних програм за звітний рік;
11) направляти матеріали перевірок, ревізій та обслідувань
Кабінету Міністрів України, відповідним центральним органам
виконавчої влади, Національному банку України, Фонду державного
майна України, підприємствам, установам і організаціям для
розгляду і вжиття необхідних заходів;
12) порушувати перед Верховною Радою України, Президентом
України, а також органами виконавчої влади клопотання про
притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у порушенні
вимог чинного законодавства України, внаслідок чого завдано
матеріальної шкоди державі;
13) залучати до проведення перевірок, ревізій та обслідувань
на договірних засадах кваліфікованих спеціалістів і
фахівців-експертів з інших установ і організацій, а також
працівників інших державних контрольних, податкових і
правоохоронних органів з оплатою їх праці в необхідних випадках за
рахунок власних коштів;
14) у разі виявлення під час перевірок, ревізій та
обслідувань фактів привласнення грошей і матеріальних цінностей,
інших зловживань передавати матеріали перевірок, ревізій та
обслідувань до правоохоронних органів з інформуванням про це
Верховної Ради України.
Г л а в а III
СКЛАД І СТРУКТУРА РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ
Стаття 8. Склад Рахункової палати
До складу Рахункової палати входять Голова Рахункової палати
та члени Рахункової палати: Перший заступник і заступник Голови,
головні контролери та Секретар Рахункової палати.
Для здійснення своєї діяльності Рахункова палата має апарат.
Структуру і штатний розпис апарату Рахункової палати затверджує
Колегія Рахункової палати за поданням Голови Рахункової палати в
межах бюджетних коштів, передбачених на її утримання.
Стаття 9. Керівні органи і посадові особи Рахункової палати
Для розгляду питань планування і організації роботи
Рахункової палати, методології контрольно-ревізійної діяльності,
прийняття колегіальних рішень і підготовки висновків з матеріалів
перевірок, ревізій, обслідувань та експертиз, а також підготовки
звітів та інформаційних повідомлень створюється Колегія Рахункової
палати.
До складу Колегії Рахункової палати входять Голова Рахункової
палати, Перший заступник і заступник Голови, а також головні
контролери - керівники департаментів Рахункової палати, Секретар
Рахункової палати.
Стаття 10. Голова Рахункової палати, Перший заступник і
заступник Голови, головні контролери та
Секретар Рахункової палати
Голова Рахункової палати призначається на посаду Верховною
Радою України за поданням Голови Верховної Ради України терміном
на 7 років з правом призначення на другий термін. Призначення
Голови Рахункової палати проводиться таємним голосуванням шляхом
подачі бюлетенів. Кандидат на посаду Голови Рахункової палати
вважається призначеним, якщо за результатами таємного голосування
він отримав більшість голосів від конституційного складу Верховної
Ради України.
Головою Рахункової палати може бути громадянин України, який
має вищу економічну або юридичну освіту, досвід професійної
діяльності в галузі державного управління, державного контролю,
економіки, фінансів, права, а також підтвердив свої професійні
знання під час обговорення його кандидатури за спеціальною
процедурою, встановленою відповідним комітетом Верховної Ради
України згідно з чинним законодавством України.
Голова Рахункової палати:
здійснює керівництво діяльністю Рахункової палати та
організує її роботу відповідно до Регламенту Рахункової палати;
подає Верховній Раді України звіти про роботу Рахункової
палати;
представляє Рахункову палату у Верховній Раді України та
органах виконавчої влади і за кордоном.
У своїй діяльності Голова Рахункової палати керується
Конституцією України, цим Законом, іншими законодавчими актами
України і в межах своєї компетенції самостійно вирішує всі
питання, пов'язані із здійсненням контролю, проведенням перевірок,
ревізій та обслідувань, призначенням посадових осіб апарату
Рахункової палати, забезпечує комплектування штату Рахункової
палати компетентними спеціалістами відповідного профілю.
Відповідно до покладених на нього обов'язків Голова Рахункової
палати видає накази і розпорядження, має право брати участь у
засіданнях Верховної Ради України, її комітетів і тимчасових
спеціальних та інших комісій під час розгляду питань, що
стосуються діяльності Рахункової палати.
Голова Рахункової палати не може бути народним депутатом
України, членом Уряду України, займатися підприємницькою
діяльністю, виконувати роботу за сумісництвом (крім викладацької,
наукової та іншої творчої діяльності, здійснюваної у позаробочий
час).
Перший заступник і заступник Голови, головні контролери та
Секретар Рахункової палати призначаються на посаду Верховною Радою
України за поданням Голови Рахункової палати шляхом таємного
голосування за списком терміном на 7 років у порядку,
встановленому для призначення Голови Рахункової палати. На
зазначені посади призначаються громадяни України, які мають вищу
освіту та досвід професійної діяльності в галузі державного
управління, державного контролю, економіки, фінансів, права.
Перший заступник Голови Рахункової палати виконує посадові
обов'язки відповідно до Регламенту Рахункової палати, у разі
відсутності Голови Рахункової палати виконує його функції, за
дорученням Голови Рахункової палати представляє Рахункову палату у
Верховній Раді України, її комітетах, в центральних органах
виконавчої влади і за кордоном.
Заступник Голови Рахункової палати, головні контролери -
керівники департаментів Рахункової палати виконують посадові
обов'язки відповідно до затвердженого Колегією Рахункової палати
напряму діяльності департаментів та Регламенту Рахункової палати.
Секретар Рахункової палати виконує посадові обов'язки
відповідно до Регламенту Рахункової палати, забезпечує
функціонування апарату Рахункової палати, координує його
діяльність з апаратом інших контрольних органів, створених згідно
з чинним законодавством України.
Перший заступник і заступник Голови Рахункової палати,
головні контролери - керівники департаментів Рахункової палати і
Секретар Рахункової палати не можуть бути народними депутатами
України, членами Уряду України, займатися підприємницькою
діяльністю, виконувати роботу за сумісництвом (крім викладацької,
наукової та іншої творчої діяльності, здійснюваної у позаробочий
час).
Стаття 11. Головні контролери - керівники департаментів
Рахункової палати
Головні контролери - керівники департаментів Рахункової
палати є посадовими особами, які здійснюють керівництво певними
напрямами діяльності Рахункової палати відповідно до визначених
статтею 6 цього Закону функцій Рахункової палати.
Конкретні напрями діяльності департаментів Рахункової палати
встановлюються Колегією Рахункової палати.
Головні контролери - керівники департаментів Рахункової
палати в межах своєї компетенції, визначеної Регламентом
Рахункової палати, самостійно вирішують всі питання організації
діяльності за закріпленими за департаментами напрямами і несуть
повну відповідальність за результати своєї роботи.
Головні контролери - керівники департаментів можуть бути
достроково звільнені з посади, крім відставки або звільнення за
власним бажанням, у разі незадовільного виконання своїх посадових
обов'язків, порушення законодавства або зловживання своїм
службовим становищем за поданням Колегії Рахункової палати, якщо
таке рішення прийнято більшістю голосів від конституційного складу
Верховної Ради України.
Головні контролери - керівники департаментів Рахункової
палати мають право бути присутніми на засіданнях комітетів
Верховної Ради України, колегій центральних органів виконавчої
влади та інших державних органів, а також органів місцевого
самоврядування.
Головні контролери - керівники департаментів Рахункової
палати не можуть займатися підприємницькою діяльністю, виконувати
роботу за сумісництвом (крім викладацької, наукової та іншої
творчої діяльності, здійснюваної у позаробочий час).
Стаття 12. Секретар Рахункової палати, апарат
Рахункової палати
Організаційну, інформаційно-довідкову та іншу роботу по
обслуговуванню Рахункової палати здійснює апарат Рахункової палати
під керівництвом Секретаря Рахункової палати.
Посадові особи, які працюють в апараті Рахункової палати,
безпосередньо займаються контрольною діяльністю в межах
компетенції Рахункової палати. Посадові особи апарату Рахункової
палати при виконанні службових обов'язків мають право:
1) знайомитися з усією документацією, що стосується
фінансово-господарської діяльності об'єкта, щодо якого
здійснюється перевірка, ревізія або обслідування;
2) вимагати і отримувати від керівників об'єктів, на яких
проводиться контроль, необхідні довідки, інформації, статистичні
дані, бухгалтерсько-фінансові звіти, усні та письмові пояснення з
питань, пов'язаних з проведенням перевірок і ревізій;
3) безперешкодно входити до приміщень державних органів,
підприємств, організацій, архівів, сховищ, виробничих і допоміжних
приміщень банків, фінансово-кредитних установ та інших об'єктів,
якщо інше не передбачено законами України;
4) опечатувати касові і службові приміщення, сховища і
архіви.
Стаття 13. Обов'язковість виконання вимог посадових осіб
апарату Рахункової палати
Вимоги керівників Рахункової палати та посадових осіб її
апарату, пов'язані з виконанням ними своїх службових обов'язків, є
обов'язковими для всіх державних органів, підприємств, установ і
організацій незалежно від форм власності і підпорядкування.
Керівники та інші посадові особи об'єктів, що перевіряються,
зобов'язані створювати нормальні умови для роботи посадових осіб
Рахункової палати, які проводять перевірку або ревізію,
забезпечувати їх технічне обслуговування і виконання вимог щодо
надання необхідної документації.
Стаття 14. Відповідальність за порушення законодавства про
державну та іншу таємницю
Посадові особи апарату Рахункової палати та особи, які
залучаються нею до роботи в процесі здійснення своїх функцій і
повноважень, за порушення законодавства про державну та іншу
таємницю, розголошення державної та іншої таємниці, яка
охороняється законом, а також за недостовірність результатів
проведених ними перевірок і ревізій, що подаються до державних
органів або оприлюднюються, несуть відповідальність згідно із
законодавством України.
