65. Амбулаторно-поліклінічні заклади, які надають первинну медико-соціальну допомогу, створюються на підприємствах, в установах, організаціях і входять до складу поліклініки або амбулаторії відносять до:
а) амбулаторій і поліклінік;
б)фельдшерських, фельдшерсько-акушерських пунктів, сільських лікарських амбулаторій, дільничних лікарень;
в) пунктів охорони здоров’я;
г) амбулаторій загальної практики.
66. Амбулаторно-поліклінічний заклад, що надає медичну допомогу хворим з однієї або декількох основних лікарських спеціальностей і може надавати медичну допомогу хворим у межах закладу і вдома називається:
а) поліклінікою;
б) амбулаторією;
в) пунктом охорони здоров’я;
г) лікарнею.
67. Амбулаторно-поліклінічний заклад, який надає медичну допомогу з багатьох лікарських спеціальностей в межах закладу та вдома називається:
а) поліклінікою;
б) амбулаторією;
в) пунктом охорони здоров’я;
г) лікарнею.
68. Лікувально-профілактичний заклад, який надає прикріпленому за сімейно-територіальним принципом населенню кваліфіковану первинну лікувально-профілактичну допомогу, здійснює його диспансеризацію та моніторинг за станом здоров'я називається:
а) амбулаторією загальної практики – сімейної медицини;
б) територіальне медичне об’єднання;
в) пунктом охорони здоров’я;
г) лікарнею.
69. Лікувально-профілактичний заклад, на який покладено функції органу управління охорони здоров’я міста це:
а) територіальне медичне об’єднання;
б) центральна міська лікарня;
в) клінічний заклад охорони здоров’я;
г) управління охороною здоров’я при міській держадміністрації.
70. Багатопрофільний лікувально-профілактичний заклад, який представляє собою комплекс лікувально-профілактичних та інших закладів, функціонально і організаційно пов'язаних між собою з метою інтеграції і ефективного використання трудових і матеріальних ресурсів для досягнення найкращих кінцевих результатів у наданні медичної допомоги населенню це:
а) територіальне медичне об’єднання;
б) центральна міська лікарня;
в) клінічний заклад охорони здоров’я;
г) управління охороною здоров’я при міській держадміністрації.
71. Багатопрофільний лікувально-профілактичний заклад, організований за типом міської поліклініки або міської лікарні з поліклінікою, призначений виключно для надання медичної допомоги робітникам промислових підприємств, будівельних організацій, підприємств транспорту це:
а) територіальне медичне об’єднання;
б) центральна міська лікарня;
в) клінічний заклад охорони здоров’я;
г) медико-санітарна частина.
72. Лікувально-профілактичний заклад, який використовується для розташування структурних наукових і навчальних підрозділів вищих медичних навчальних закладів III, IV рівнів акредитації, закладів післядипломної освіти, науково-дослідних інститутів і спільної роботи із забезпечення лікувально-діагностичного процесу, підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації медичних кадрів та проведення і впровадження в практику медичних наукових досліджень це:
а) територіальне медичне об’єднання;
б) центральна міська лікарня;
в) клінічний заклад охорони здоров’я;
г) медико-санітарна частина.
73. Лікувально-профілактичний заклад, що входить до складу медичних науково-дослідних установ або підпорядкований медичному науково-дослідному закладу називається:
а) діагностичним центром;
б) клінікою;
в) клінічним закладом охорони здоров’я;
г) спеціалізованим лікарняним закладом.
74. В поточній діяльності санітарно-епідеміологічні служби керуються:
а) Наказом МОЗ України “Про затвердження Положення про державну санітарно-епідеміологічну службу України”;
б) “Положенням про державну санітарно-епідеміологічну службу України”, затвердженим Кабінетом Міністрів України;
в) Законом України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення";
г) Законом України “Основи законодавства України про охорону здоров’я”.
75. До санітарно-профілактичних закладів не відносяться:
а) Український лепрозорій;
б) обласна деінфекційна станція;
в) протичумна станція;
г) міська санітарно-епідеміологічна станція.
76. До переваг закладів охорони здоров’я, які діють у формі акціонерних товариств відноситься:
а) висока оперативність в прийнятті управлінських рішень;
б) необмежені можливості формування фінансових ресурсів шляхом емісії акцій і облігацій;
в) одержання певними категоріями пацієнтів медикаментів і товарів медичного призначення безкоштовно або за пільговими цінами;
г) тривалий період організації закладу.
77. До середнього медичного персоналу не відносяться:
а) старші медичні сестри;
б)молодші спеціалісти і бакалаври
в) лікарі загальної практики;
г) лаборанти.
78. До молодших спеціалістів не відносяться:
а) медичні сестри;
б) реєстратор;
в) фельдшера;
г) лаборанти.
79. Види атестації середніх медичних працівників:
а) проходження передатестаційних курсів;
б) проходження курсів спеціалізації;
в) атестація і переатестація;
г) робота на робочому місті в провідних ЛПЗ.
80. При присвоєнні кваліфікаційної категорії середнім медичним працівникам враховуються:
а) показники проведеної роботи за останні 3 роки;
б) показники проведеної роботи за попередній рік;
в) стаж, а не показники роботи;
г) показники роботи за останні 5 років.
81. При присвоєнні кваліфікаційної категорії середнім медичним працівникам враховується:
а) підвищення кваліфікації за останні 3 роки;
б) підвищення кваліфікації за попередній рік;
в) стаж роботи, а не підвищення кваліфікації;
г) підвищення кваліфікації за останні 5 років.
82. Назвіть основні форми післядипломної підготовки лікарів:
а) спеціалізація ;
б) інтернатура;
в)клінічна ординатура, передатестаційні курси, тематичне удосконалення, курси інформації та стажировки;
г) магістратура.
83. Передатестаційні курси лікарів складаються з:
а) самоосвіти за індивідуальним планом;
б) передатестаційного циклу і відповідного тестового іспиту;
в) лекцій та практичних занять;
г) передатестаційних курсів та атестації лікарів.
84. Періодичність атестації лікарів складає:
а) 1 раз на 5 років;
б) 1 раз в 3 роки;
в) кожний рік;
г) залежить від типу закладу охорони здоров’я.
85. До завдань атестації лікарів не відноситься:
а) підвищення кваліфікації лікарів;
б) визначення рівня професійної підготовки лікарів;
в) оцінка трудової діяльності лікарів;
г) визначення якості надання медичної допомоги ЛПЗ.
86. Основні види атестації лікарів:
а) тематичне удосконалення;
б) передатестаційні курси;
в) атестація на присвоєння або підтвердження звання “лікар-спеціаліст”, атестація на присвоєння або підтвердження кваліфікаційної категорії;
г) клінічна ординатура.
87. До атестації на присвоєння другої кваліфікаційної категорії допускаються лікарі, які мають:
а) стаж роботи не менше 5 років;
б) досвід роботи не менше 5 років;
в) стаж роботи не менше 7 років;
г) досвід роботи не менше 7 років.
88. До атестації на присвоєння першої кваліфікаційної категорії допускаються лікарі, які мають:
а) стаж роботи не менше 5 років;
б) досвід роботи не менше 5 років;
в) стаж роботи не менше 7 років;
г) досвід роботи не менше 7 років.
89. В чому полягають недоліки існуючої в Україні організації первинної медико-соціальної допомоги:
а) недостатня спеціалізація лікарень;
б) відсутністю чіткого розподілу на служби первинної і вторинної медичної допомоги;
в) відсутність паралельних систем стаціонарних послуг;
г) розширення мережі амбулаторно-поліклінічних закладів.
90. Вищий нагляд за додержанням законодавства про охорону здоров'я здійснюють:
а) Міністерство охорони здоров’я України;
б) Генеральний прокурор України і підпорядковані йому прокурори;
в) Кабінет Міністрів України;
г) Президент України.
91. Чи має право пацієнт знайомитися з історією своєї хвороби та іншими документами, що можуть містити інформацію про подальше лікування?
а) не має;
б) має;
в) з обмеженим переліком документів ( епікриз, результати лабораторних досліджень, тощо)
г) тільки з історією хвороби.
92. В яких випадках згода пацієнта на медичне втручання не потрібна?
а) якщо пацієнт визнаний в установленому законом порядку недієздатним;
б) якщо пацієнт не досяг 15-річного віку;
в) у невідкладних випадках, коли реальна загроза життю хворого є наявною;
г) коли відмова від лікування може мати тяжкі наслідки.
93. В яких випадках згода законних представників на медичне втручання не потрібна?
а) якщо пацієнт визнаний в установленому законом порядку недієздатним;
б) якщо пацієнт не досяг 15-річного віку;
в) у невідкладних випадках, коли реальна загроза життю хворого є наявною;
г) коли відмова від лікування може мати тяжкі наслідки для здоров’я пацієнта.
94. Чи має право медичний працівник на проведення еутаназії з метою припинення страждань хворого?
а) має;
б) не має;
в) має, якщо не може позбавити пацієнта страждань;
г) має, якщо консіліум лікарів прийняв рішення про невиліковність і є відповідна заява пацієнта.
95. Контроль за виконанням санітарно-гігієнічних та інших нормативних вимог щодо продуктів дитячого харчування покладається на:
а) органи державного санітарного нагляду;
б) Міністерство охорони здоров’я України;
в) споживачів;
г) виробників лікарських засобів.
96. Контроль за охороною здоров'я дітей та проведенням оздоровчих заходів у дитячих виховних і навчальних закладах не покладається на:
а) органи та заклади охорони здоров'я;
б) органи і заклади народної освіти;
в) батьків;
г) органи і заклади народної освіти за участю громадських організацій.
97. Чи допускають до медичної діяльності особи, які пройшли підготовку в медичних навчальних закладах іноземних країн?
а) допускаються, після перевірки їх кваліфікації у порядку, встановленому Міністерством охорони здоров'я України;
б) допускаються, якщо пройшли підготовку в країнах, які раніше входили до СРСР;
в) допускаються після проходження передатестаційних курсів;
г) не допускаються.
98. Чи допускають до фармацевтичної діяльності особи, які пройшли підготовку в навчальних закладах іноземних країн?
а) допускаються, після перевірки їх кваліфікації у порядку, встановленому Міністерством охорони здоров'я України;
б) допускаються, якщо пройшли підготовку в країнах, які раніше входили до СРСР;
в) допускаються після проходження передатестаційних курсів;
г) не допускаються.
99. Які із зазначених правопорушень кваліфікуються як кримінальні:
а) порушення санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм;
б) порушення встановленого порядку взяття, переробки, зберігання, реалізації і застосування донорської крові та (або) її компонентів і препаратів;
в) ненадання допомоги хворому медичним працівником;
г)здійснення діяльності без державної реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності, що містить ознаки підприємницької, або здійснення без одержання ліцензії видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону .
100. Органи державного контролю якості лікарських засобів не розглядають справи про адміністративні правопорушення які:
а) пов'язані з недодержанням вимог стандартів, норм, правил і технічних умов під час виробництва, зберігання, транспортування, реалізації чи використання лікарських засобів;
б) пов’язані з порушенням встановленого порядку взяття, переробки, зберігання, реалізації і застосування донорської крові та (або) її компонентів і препаратів;
в) пов’язані з невиконанням законних вимог посадових осіб органів державного контролю якості лікарських засобів;
г) пов’язані з некоректним встановленням цін на лікарські засоби.
101. Чи можливо укладання трудового договору у формі контракту з медичним працівником?
а) можливо, за згодою обох сторін;
б) можливо, якщо така форма трудового договору зазначена в Статуті закладу;
в) можливо тільки з керівниками держаних та комунальних закладів охорони здоров’я;
г) не можливо.
