ДИПЛОМНІ КУРСОВІ РЕФЕРАТИ

Статистика






Онлайн всего: 6
Гостей: 6
Пользователей: 0



ИЦ OSVITA-PLAZA

Шпаргалки! - Педагогіка. Методика викладання економіки (МВЕ)

Пошук по сайту

 

Пошук по сайту

Головна » Шпаргалки! - Педагогіка. Методика викладання економіки (МВЕ)

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25

При розробці робочої навчальної програми є елементи:
1) Визначення мети і задач дисципліни, її змісту, послідовності і організаційних форм вивчення і розподілу навчального часу по формам зайнять
2) Структурна декомпозиція змісту дисципліни ( розклад кожної теми програми на елементи, які в сукупноті формують базу знань по даній темі.)

215. Методичне забезпечення навчальної теми.
Інформаційно- методичне забезпечення – це система необхідних і достатніх умов навчання, що гарантують задоволення потреб в інформаційних джерелах і приписах, тобто в сукупності докуметнтації, в якій накоплені певні знання.
Інформаційно-методичні матеріали є:
- основні(учбові видання)
- додаткові (інф. мат-ли, приписи, учбова документація)
Учбова документація релізує допоміжні функції і скорочує час на виконання дій, які не складають мету навчання.
При підготовці кожної навчальної теми дуже важливою є її структуризація, найлогічнішою є така структура:
- схема основних понять (кожному уроку(темі) передує схема, яка наочно відображає основний зміст, використані економічні поняття та їх взаємозв"язок)
- тези навчальної інформації ( доцільно найважливішу навчальну інформацію виділяти іншим кольором, цитати і приклади - курсивом)
- завдання різних видів (бажано використовувати завдання, які є проблемно орієнтованими)
- тести (кожну тему завершує контрольний тест, що дозволяє встановити, чи досягнуто навчальної мети)
Усе це необхідно записати у карту методичного забезпечення уроку( лекції).

216. Методичне забезпечення навчального предмету.
Інформаційно- методичне забезпечення – це система необхідних і достатніх умов навчання, що гарантують задоволення потреб в інформаційних джерелах і приписах, тобто в сукупності докуметнтації, в якій накоплені певні знання.
Інформаційно-методичні матеріали є:
- основні(учбові видання)
- додаткові (інф. мат-ли, приписи, учбова документація)
Учбова документація релізує допоміжні функції і скорочує час на виконання дій, які не складають мету навчання.
До навчально- методичного комплексу економічної дисципліни входять:
- робочі програми курсів
- підручники або навчальні посібники
- практикуми та тренінги з самостійної роботи
- тести для навчання та контролю засвоєння предмета
- наочний та роздатковий матеріал
- ситуаційні та навчальні ігри
Для забезпечення навчальної дисципліни складають таку методичну документацію:
1) програма дисципліни
2) робоча навчальна програма дисципліни
3) плани занять
4) конспекти лекцій
5) інструктивно-методичні вказівки до семінарських і практичних робіт
6) тексти варіантів контрольних робіт
7) тести
8) екзаменаційні білети
9) тематика індивідуальих завдань
10) методичні мат-ли по організації сам роботи
11) методичні рекоменд до виконання курсових робіт
12) методичні розробки викладачів
13) критерії оцінки знань студентів


217 навчальна програма предмету та особливості її розробки для економічних дисциплін
Для організації «навчання економіці через діяльність» викладач має вміти розробляти програми навчання (в межах загальних програм) і вести ці програми, користуючись набором методичних засобів та прийомів Це робить викладача творцем, підвищує якість викладання, впливає на економічне мислення і поведінку учнів
Логіка кожного навчального предмета повинна відображати зміст науки, оптимальну логіку викладання навчального матеріалу, напрямки практичного використання знань; проблемність викладання, реалізацію міжпредметних зв'язків тощо.
Раціональна організація навчального процесу потребує керування міжпредметними зв'язками через розробку навчальних програм курсу та їх взаємного узгодження.
Схематично зв'язок навчального предмета з іншими елементами навчального процесу показаний на рис. 21.
_
Рис. 21. Зв'язок навчального предмета з іншими елементами навчального процесу
Робота будь-якого педагога починається з визначення його власної позиції щодо змісту, програми, методики викладання, учнів.
Викладач сам собі має відповісти на запитання:
1. Яка його основна стратегічна мета?
2. На чому він сконцентрує свої зусилля?
3. Навколо чого він об'єднає різноманітну інформацію з ринкової економіки, бізнесу та менеджменту?
4. Які економічні, етичні та правові особливості кожної навчальної теми?
5. На який максимальний результат він розраховує?
6. Якими мінімальними знаннями він буде задоволений?
Систематична робота з добору матеріалу для вивчення економічної дисципліни втілюється насамперед у розробці навчальної програми курсу.
Ці програми є обов'язковим документом, що використовується викладачами і учнями як база для вивчення даної дисципліни.
У програмі формулюються мета і завдання вивчення навчальної дисципліни, подається її стисла характеристика, короткий зміст тем лекційного курсу, зміст практичних та семінарських занять, форми самостійної роботи і контролю знань, науково-методична література. Розробляється також сітка розподілу навчальних годин за всіма видами робіт.
Складання навчальних програм — справа дуже складна і трудомістка. Тому варто спинитися на цьому питанні докладніше. Звичайно, викладачу-початківцю досить важко розробити навчальну програму з економічних дисциплін самостійно. Тому створюються творчі колективи викладачів.
Крім того, дуже допомагають хороші підручники, навчально-методичні посібники та досвід інших навчальних закладів та викладачів.
Технологію розробки навчальної програми можна зобразити схемою, рис. 22.
_
Рис. 22. Уточнення цілей навчання [50, с 33]
Як видно зі схеми, головне — це сформулювати мету як довгостроковий результат навчання, а потім визначити загальні й конкретні цілі окремих періодів.
При розробці методичної концепції курсу треба добре знати зміст наукової дисципліни за такими принциповими моментами:
1. Необхідний студенту (учню) мінімум знань з кожної теми.
2. Педагогічні засоби і методи викладання цього мінімуму.
3. Форми спілкування зі студентами (учнями).
4. Форми контролю, закріплення знань та навичок.
Загальнодидактичні вимоги до програми курсу передбачають:
1) виділення вступної, тематичної, заключної, а також оглядової та установчої лекцій (уроків);
2) добре продуману систему взаємодії викладача і студента (учня) на лекції (уроці);
3) активізацію пізнавальної діяльності студента (учня) на основі принципу проблемності.
Викладач має дуже чітко усвідомлювати, що він розповідатиме, як розповідатиме, що учні мають зробити, що вивчити, як закріпити і проконтролювати засвоєння матеріалу. Такий самоаналіз треба здійснювати постійно і намагатися подолати недоліки безпосередньо в ході навчального процесу (рис. 23).
Кожна проблема навчальної дисципліни трансформується в лекцію або урок з конкретної теми. При цьому весь курс можна уявити у вигляді куба або багатогранника, що складається з окремих навчальних тем — модулів.
Важливе значення має врахування міжпредметних і внутрішньо-предметних взаємозв'язків. Розробляючи конкретну тему курсу, викладач повинен визначити її внутрішньо-предметну вагомість та практичне застосування.
_
Викладач має вміти:
— дати розгорнуту перспективу вивчення курсу в цілому (а також кожної теми) і зв'язаних з ним питань із суміжних дисциплін;
— визначити психолого-педагогічну та методичну значущість кожної теми щодо курсу в цілому;
— дати розгорнутий перспективний план вивчення кожної теми та пов'язаних з нею питань;
— вибрати раціональну структуру заняття та визначити його композиційну побудову;
— чітко спланувати навчальний матеріал і роботу учнів для його засвоєння.
При підготовці кожної навчальної теми дуже важливою є її структуризація. На наш погляд, найлогічнішою є така структура:
— схема основних понять,
— тези навчальної інформації,
— завдання різних видів,
— тести.
Усе це необхідно вписати в карту методичного забезпечення уроку (лекції).

218.опорний конспект-схема, його роль та методика створення при викладанні економічних дисциплін(приклад)
Як свідчать психологи, в пам'яті людини залишається:
10 % — того, що вона слухає;
50 % — того, що вона бачить;
90 % — того, що вона робить.
Навіть при дуже уважному слуханні засвоюється до 20 % інформації, а в процесі діяльності — 90 %. Отже, конспектувати потрібно. А як саме?
З історії виникнення конспектів-схем. Історія конспектів-схем досить цікава. Найбільш яскраво цей досвід представлений у практиці видатного вчителя з Донецька В. Ф. Шаталова. Слід зазначити, що у талановитого українського вчителя опорний конспект — це не єдиний важливий методичний прийом.
Як він пише в книжці «Куда й как исчезли тройки», «ідея була в повітрі». Ще в 1968 р. в Угорщині були видані підручники з фізики, де кожний розділ закінчувався невеликим графічним конспектом матеріалу. Мета таких міні-конспектів — узагальнити засобами графічного моделювання основні думки і логічні зв'язки навчального матеріалу. З 1971 р. у Франції в багатьох підручниках в кінці розділу дається «вигляд дошки» (те, що має намалювати на дошці вчитель, пояснюючи новий матеріал). Сам В. Ф. Шаталов пояснював необхідність створення опорних конспектів так: «Пояснення нового матеріалу у різних вчи-телів і на різних уроках може відбуватися в різних формах. Але немає майже жодного уроку, коли б вчитель не зробив би якихось записів на дошці. Іноді цих записів більше, іноді менше. Але уявіть собі на секунду такий варіант: один з учнів класу взяв після уроку дошку з записами вчителя додому... Зрозуміло, що цей учень підготується краще, ніж інші учні, які користувались підручником.... Окремі штрихи, цифри, записи асоціюватимуться в пам'яті учня з інтонаціями і текстами вчителя.
Нова методика передбачає, що такі дошки після кожного уроку приносить додому кожний учень. Ось що таке опорний конспект, ось що являють собою аркуші з опорними сигналами... Заперечувати проти цих методичних посібників — це значить заперечувати проти класної дошки, проти крейди, проти записів під час пояснення нового матеріалу... Проти всього, що полегшує навчання» [134, с. 21].
У вищій школі вперше за методом Шаталова почали працювати в Київському інституті народного господарства з 1977 р. Опорні конспекти були розроблені доцентом Л. Л. Вікторовою, автором цієї книжки та іншими викладачами кафедр загальної теорії статистики, економіки праці, технології, бухгалтерського обліку в сільському господарстві тощо.
Зрозуміло, що методика використання опорних конспектів-схем у вузі має деякі відмінності від методики В. Ф. Шаталова. Ці конспекти більш об'ємні, їх не треба заучувати напам'ять, можливі доповнення конспектів студентами. Викладач розробляє конспекти не по всіх темах, частину тем готують самі студенти.
Дидактичні основи розробки та використання конспектів-схем. Конспект-схема — це своєрідна координатна сітка, або «канва» знань, які студент (учень) вже має в даній галузі. Конспект-схема дозволяє, використовуючи одну методичну основу, варіювати (залежно від складу аудиторії) обсяг і характер навчального матеріалу.
Конспекти-схеми відображують логіку навчального предмета, тобто послідовність змісту, порядок вивчення, зв'язки елементів і частин курсу. Правильно розроблені конспекти-схеми встановлюють також зв'язок курсу з іншими предметами і, що дуже важливо, дають можливість зменшити обсяг формальних знань, наголошуючи на провідних ідеях і поняттях.
Розробляючи конспект-схему, треба завжди пам'ятати про встановлення оптимальних співвідношень між описовим матеріалом, теоретичними узагальненнями і конкретними прикладами з практики.
Конспекти-схеми як форму унаочнення навчання можна використовувати у вигляді роздаткового матеріалу як на лекції, так і до неї і після неї (а іноді і замість неї). Їх можна малювати на дошці або проектувати через епідіаскоп, зняти на слайди тощо. Крім схеми-конспекту, викладач має розробити відповідну методику опитування і проведення практичних занять залежно від мети використання конспекту: аби уникнути формалізму, конспекти потрібно переглядати та доповнювати. Дуже важливо уникати одноманітності у методиці користування схемами та диференціювати навчальні завдання студентам за складністю, що зростає.
Це потребує застосування спеціальної системи опитування та контролю знань з використанням конспектів-схем. Форми використання конспектів-схем викладача різноманітні:
1) для первісного засвоєння основ теми;
2) для роботи з підручником і спеціальною літературою;
3) для контролю знань;
4) для повторення й доповнення тем;
5) для встановлення внутрішньо-предметних і міжпредметних зв'язків.
Не прагнучи до прямого запам'ятовування конспекту, студент має працювати з ним в різних формах самостійної та аудиторної роботи.
Дуже важливо, щоб методика використання конспекту-схеми була щоразу новою, не давала студенту можливості звикнути до
форм контролю й опитування. Так, якщо на початковій стадії застосування конспектів-схем викладач сам пояснює схему, її основні блоки, то в наступних лекціях він може дати завдання скласти план лекції за конспектом, доповнити конспект, знайти у ньому заплановану викладачем «неточність» тощо.
Під час самостійної роботи студента конспект-схема й методичні вказівки з відповідної теми є орієнтиром у роботі з підручником та спеціальною літературою. Реферування наукових статей також можна виконувати у вигляді конспекту-схеми.
Перевіряючи знання студентів, можна дати завдання розкрити зміст окремого блоку конспекту, навести змістовний приклад тощо. Як показав досвід, студенти широко користуються конспектами-схемами при повторенні матеріалу перед колоквіумом, заліком, діловою грою, екзаменом. Під час колоквіумів, заліків та екзамену користуватися конспектами-схемами забороняється.
Слід, проте, визнати, що конспект-схема, розроблений викладачем, як і сама лекція, це певною мірою нав'язана ним його власна логіка розуміння предмета. Якщо студенти користуватимуться лише конспектом-схемою, в них може виникнути спрощене розуміння питання. Але майстерність викладача в тому й полягає, щоб наповнити формальну схему живим змістом, фактами, проблемами тощо. За відповідної організаційної підготовки конспект-схема дає змогу виділити час для обговорення проблемних питань і вирішення практичних завдань. Досвід показує, що конспект-схема — добрий допоміжний засіб для запам'ятовування й первісного засвоєння основ навчальних курсів.

219. Методична карта навчального заняття , її структура та відповідність моделі засвоєння бази знань
В методичній карті заняття відбиваються основні наробки по розробці навчального заняття. Придлад методичної розробки навчального заняття з теми «Підприємництво» наведено нижче:
МЕТОДИЧНА КАРТА НАВЧАЛЬНОГО ЗАНЯТТЯ З ТЕМИ «ПІДПРИЄМНИЦТВО»
Опорна блок-схема основних понять уроку
_
Основні знання потрібні для розуміння:
- різних поглядів щодо понять «підприємець» та «підприємство»;
- відмінності між менеджером та підприємцем;
- причин, чому держава повинна підтримувати розвиток підприємництва;
- факторів, що впливають на становлення підприємця;
- основних умінь навичок, якими повинен володіти підприємець.
Уміння:
- навчитись презентувати себе.
Основні труднощі, на які можна натрапити:
«Підприємець і менеджер займаються тією самою справою»;
«Підприємець дбає лише про гроші, тому часто отримує їх нечесним шляхом»;
«Освітній рівень підприємця нижче за середній, бо йому непотрібно вчитися».
1. Поняття, які необхідно згадати:
-державне регулювання;
-податки;
-менеджмент;
-менеджер;
-ЦІЛІ;
-управління персоналом.
2.Нові поняття:
-підприємець;
-підприємництво;
-державна підтримка підприємництва;
-ризик;
-особистість, ідея та інвестицій у підприємництві.
3. Цілі та задачі уроку:
Цілі: дати певну сукупність знань з питань:
- що таке підприємництво та хто такий підприємець;
- уміння та навички, якими повинен володіти підприємець.
Завдання: - розглянути різні погляди на поняття «підприємництво» та «підприємець»;
- з'ясувати, чому люди починають займатися підприємництвом;
- пояснити різницю між менеджером і підприємцем;
- ознайомити з факторами, що впливають на становлення підприємця;
- ознайомити з рисами характеру, які відрізняють підприємця від інших людей;
- навчити учнів презентувати себе.
4. Структура уроку за часом:
- підготовчий етап - 2 хв.
- мотиваційний етап - 3, 5 хв.
- інформаційний етап - 23 хв.
- закріплюючі моменти (рольова ситуація «самопрезентація») -- 15 хв.
- домашнє завдання (відповіді на запитання) - 1, 5 хв.
1. Як Ви вважаєте, яким головним мотивом керується людина, що починає займатися підприємницькою діяльністю?
2. Яка, на Ваш погляд, найголовніша складова підприємницького успіху і чому:
а) гроші;
б) вдача;
в) працьовитість;
г) гарна ідея;
д) щось інше?
Закріплення матеріалу і контроль
Закріплення: розігрування рольової ситуації «Самопрезентація». Умови ситуації такі: підприємцю необхідно зустрітися з новим податковим інспектором, з яким він раніше ніколи не зустрічався. Йому необхідно справити добре враження на інспектора, щоб останній дозволив здати звіт трохи пізніше встановленого строку.
Участь беруть двоє учнів. Один грає роль підприємця, другий — податкового інспектора.
Контроль: здійснюється після уроку — дискусій, на якому в учнів сформується поняття про мораль та етику підприємництва, і проводиться як гра «Презентація фірми». Під час презентації кожна фірма розповідатиме про себе все, що вона вважає за потрібне. Але, обов'язково має бути названа назва, девіз, сфера діяльності.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25


Онлайн замовлення

Заказать диплом курсовую реферат

Інші проекти




Діяльність здійснюється на основі свідоцтва про держреєстрацію ФОП