Шпаргалки! - Педагогіка. Методика викладання економіки (МВЕ)

247. Характеристика факторів, що сприяють ефективності застосування активних методів навчання.
Слово “активний “ означає “діяльний, дійсний”. Активні форми навчання, застосовувані в системі, інтенсифікують, тобто прискорюють і поглиблюють процес навчання, що дуже важливо в сучасних умовах.
Фактори, що сприяють ефективності застосування активних методів навчання:
1. Необхідність перетворення знань у переконання, переконань в активну діяльність, з однієї сторони й інформаційний «вибух» з іншої.
2. Потрібно знайти дороги і засоби для навчання з повною віддачею, домогтися повної реалізації усіх природніх можливостей людини.
3. Запобігання перевантаження мозку людини механічними знаннями. Активна форма засвоєння матеріалу при наявності індивідуальних творчих задач значно збільшує потенціал мозку, запобігає розумовій перевтомі.
4. Творчий підхід. Творча напруга значно збільшує потенціал мозку.
5. У активному навчанні необхідно викликати позитивні емоции і мотиви людини.
6. Перевантаження, конфлікти, інтенсифікація розумової праці в процесі навчання є запорукою його прогресивного розвитку.
7. Завдання для колективу дозволяє виховувати в учнях такі якості: відповідальність, почуття обов'язку, колективізм і ін.
8. Використання технічних засобів навчання, що повинні бути мобільні - таблиці, схеми, слайди, книги.

248. Переваги та недоліки активних методів навчання порівняно з іншими методами в економічній освіті.
Проблемно-пошукові методи застосовуються в ході проблемного навчання. Педагог створює проблемну навчальну ситуацію, організовує колективне обговорення можливих підходів до рішення проблеми. Проблемно-пошукові методи застосовуються з метою розвитку творчої учбово-пізнавальної діяльності, вони сприяють більш осмисленому і самостійному засвоєнню знань. В умовах проблемної ситуації виникає пошукова домінанта, що забезпечує активність розумової діяльності. Коли знання даються в готовому вигляді (лекції) це призводить до спаду мислительнольной діяльності мозку, знижує його творчий потенціал.
Слабким місцем цих методів є велика витрата часу на вивчення матеріалу, слабка ефективність при формуванні практичних вмінь і навичок, коли показ і імітація особливо корисні; мала ефективність при поясненні принципово нового матеріалу, коли не може бути застосований принцип опори на колишній досвід (принцип апперцепції) і вкрай необхідні пояснення.
Метод пізнавальної ділової гри. Ділові пізнавальні ігри важливі тим, що можуть активізувати навчальний процес, а також слугують засобом розвитку теоретичного і практичного мислення, актуалізації знань, вчать виділяти постійні тривалі зв'язки, що формують і відбивають даний економический процес. Дозволяє контролювати й оцінювати рівень знань учнів. Даний метод змушує викладача постійно підвищувати свій теоретичний рівень, шукати нові форми і методи підвищення творчої активності.
Недоліки цього методу для викладача: 1) складність організації, 2) перегляд літератури по всій темі й осмислення можливих варіантів реалізації ділової гри
Метод створення пізнавальної суперечки. Його призначення - створення підвищеного інтересу до теми. Включення учня у ситуації наукової суперечки не тільки поглиблює його знання, але і викликає на цій основі особливий інтерес до навчання.
Семінари за методом «малих груп». 4-5 уч. у групі зі своїм лідером. Забезпечує: 1) активну роботу учня на семінарі, 2) посилення ступеня товариської спроможністі в навчальному процесі, 3) оперативність, широта, глибина контролю за самостійною роботою учнів, 4) підсилення взаємної вимогливості уч. і їхньої відповідальності, 5) посилення ступеня об’єктивности оцінювання знань.
Недоліки: 1) збільшення затрат часу викладача на перевірку рецензій, домашніх завдань і контрольних робіт, рефератів, розгорнутих планів і ін., 2) важко об'єктивно оцінити рівень знань по конкретній темі.

249. Конкретні ситуації. Цілі та особливості їх використання при вив-ні ек. дисц.
Ситуація як поєднання умов і обставин, які створюють певну обстановку чи проблему, може служити їллюстрацією, вправою, засобом передачі досвіду вирішення проблеми. Розвиток в учнів уміння аналізувати ситуацію, працювати з інформацією, викладати й відстоювати свої погляди допоможе їм орієнтуватися в конкретних економічних умовах.
Робота економіста – це практичне вирішення виробничих ситуацій, що постійно виникають. Тому впровадження в навчання економістів розбору конкретних ситуацій – необхідне і невідкладне завдання, спрямоване на активізацію і зближення навчання з виробництвом. У процесі аналізу і вирішення виробничих ситуацій закладаються основи економічного стилю мислення нового типу.

250.Значення та структура аналізу навчального заняття з економічних дисциплін.

251. Аналіз проблемних ситуацій як метод активізації навчання з економічних дисциплін.
Проведення занять із застосуванням методу аналізу конкретних ситуацій відрізняється від звичайних навчальних занять тим, що в основі такої ситуації лежить реальна проблема, яка може не мати однозначного вирішення. У традиційному навчальному завданні навпаки – чітко визначено, що дано, що треба шукати. Аналізуючи виробничі ситуації та проблеми, учні формують економічне мислення і моделюють основні етапи своєї майбутньої професійної діяльності. Аналіз виробничих ситуацій є характерним прикладом проблемного навчання, що в ньому якнайповніше реалізуються вимоги єдності практичної та теоретичної діяльності, звязок вузівської підготовки із господарською практикою, економічними експериментами, досвідом передових підприємств. Участь у розборі вирбничих ситуацій дозволяє розвивати певний рівень економічного мислення в учнів. Таке мислення вимагає від них уміння аналізувати явища і процеси, бачити в них економічний бік діяльності, вміння переводити мову статистичних даних у площину ділових пропозицій. У вирішенні бідь-яких проблемних ситуацій найкращих результатів досягає той, хто вміє відшукати можливості, яких не помічають інші. Ця якість просто необхідна майбутнім економістам.

252.Викор. ек. ігор у процесі викладання екон. дисциплін.
Використання економічних ігор у процесі навчання показує, що гра вчить застосовувати знання на практиці, розвиває творчі здібності, виховує почуття колективізму, посилює інтерес до майбутньої праці та впевненість у правильному виборі спеціальності. Студенти відзначають день гри як один з найкращих у студентському житті. Поряд з позитивними якостями економічні ігри мають ряд недоліків і обмежень, які необхідно враховувати при проведенні гри та оцінюванні результатів.
1. Учень не може приділити праці стільки часу, скільки необхідно, він змушений пристосовуватись до ритму гри.
2. Учень надто збуджується, часто виходить на межу емоційної тривалості.
3. Коли учень не повірить у реальність “запропонованих обставин” всі зусилля викладача будуть змарновані, а гра перетвориться на звичайний семінар.
За збалансованості умовних та реальних компонентів навчальна гра усвідомлюється і як умовна, і як реальна, а гра служить засобом розвитку особистості учасника. За переважання виробничої сторони гра стає одноплановою і “вироджується” у тренажер – складний, але такий, що принципово не відрізняється від інших (не ігрових) типів тренажерів.
Для підвищення ефективності ігор треба не копіювати реальну господарську ситуацію, а відтворювати основні звязки, які учні повинні виявити, зрозуміти та використати.

253. Методичні вимоги до розробки і проведення економічних ігор
Методологія гри включає
1. Підготовка
1.1. лекція викладача
1.2. самопідготовка учасників
1.3. вибір ролей
1.4. розбір ситуацій за виділами
2. Вступ до гри (розбір ситуації)
2.1. ознайомлення з ситуації
2.2. збір інформації для аналізу
2.3. збір даних різних виділів
2.4. підготовка до виступу з конкретними пропозиціями
3. Збори
3.1. виступ всіх служб та учасників
3.2. колективний аналіз ситуації
3.3. повідомлення підсумків
3.4. обговорення та прийняття основного рішення
4. Звіт
4.1. виконання організаційних процедур
4.2. формування звіту
4.3. затвердження звіту
5. Підведення підсумків
5.1. виступ викладача
5.2. виступ групи переможців
5.3. нагородження

254. Методика проведення мозкового штурму
Відомі у практиці навчання та прийняття управлінських рішень методики проведення “мозкового штурму” МШ засновані на відомому психологічному ефекті колективної активації розумової діяльності. Коли взяти групу 5-10 чоловік та поставити перед ними завдання за 15-20 хвилин то за індивідуальної роботи буде видане 10-15 ідей, а за колективного обговорення за правилами МШ –50-100 ідей
Метод мозкового штурму включає:
1 етап
Постановка задачі
2 етап
Висловлювання ідей, кожен по черзі висловлює всі свої думки, ніхто його не перебиває не критикує, всі думки записуються.
3 етап
Кожен учасник отримає загальний список всіх ідей і вибирає з них до 10 привабливих. Після цього кожен обґрунтовує 2-3 ідеї (повтори не допускаються)
4 етап
ранжування ідей по кількості по результатам голосування, визначення 10 найкращих
Так повторюється декілька раз доки не залиштеся 2-3 основні рішення які і залишаються

255 Контроль як методична проблема, його функції
Порівняно з проблемами організації уроків, самостійної роботи, практичних занять проблема оцінки та контролю та оцінки в навчанні найбільш складна
Контроль включає в себе: перевірку - виявлення знань, умінь і навичок; оцінювання - вимірювання знань, умінь навичок; облік – фіксування результатів оцінювання у вигляді оцінок. Основними функціями контролю є: контролююча, навчальна, виховна, розвиваюча. Контроль має стимулювати розвиток учнів. А для цього необхідно враховувати рівень їхнього розвитку. Надміру високі вимоги гальмують розвиток занижені не активізують розумові діяльність. Щоб успішно стимулювати розвиток учнів контроль повинен відповідати таким вимогам:
1. об’єктивність перевірки та оцінки
2. індивідуальний характер контролю
3. систематичність, регулярність контролю
4. гласність контролю
5. всебічність перевірок
6. диференційованість перевірок
7. різноманітність форм контролю
8. етичність ставлення до учня

256. Модульна система організації навчання та рейтинговий контроль знань
Суть системи полягає в тому, що навчальний матеріал розподіляється на модулі –блоки, які є базою для рейтинговий оцінки знань. Рейтинг – це сума балів, що набирає учень виконуючи якусь самостійну працю. Рейтингова система оцінювання знань охоплює таки види контролю: тестові завдання, самостійні і контрольні роботи та інше. Рейтинг по кожному окремому модулю визначається виходячи з середнього балу по всіх видах звітності з урахуванням кількості годин, що відвідані на цей блок. Ця система дозволяє перевести оцінки з номінальної шкали до порядкової, що дозволяє зняти протиріччя між самооцінкою учня і оцінкою викладача. Дуже важливо, що система привчає до самореалізації в умовах певної свободи поведінки, до вироблення стратегії і тактики індивідуального навчання. Дидактичний аналіз блочно модульного навчання і рейтинговий системи показує, що вони базуються на діяльнісній концепції. Проте рейтинг – це оцінка, її можна ввести тільки за наявності великого обсягу навчальної роботи. Суперечливим і невирішеним є також те, що набирання балів носить дещо формальний характер. Це можна згладити надавши творчий характер змісту і системі рейтингових оцінок.

257. Оцінка ефективності різних прийомів та методів контролю при вивчені економічних дисциплін.
Педагогічні вимоги до контролю: 1. Об’єктивність перевірки і оцінювання, 2. Індивідуальний характер контролю. 3. Систематичність і однаковість вимог; 4. Всебічність перевірки, гласність; 5. Різноманітність форм контролю; 6. Етичне ставлення до учня.
Правило: задаєш – перевіряй, не перевіряєш – не задавай. Умови ефективного контролю: 1. Використання одночасно усної, письмоої та графічної мови забезпечує ефективніше структурування навчального матеріалу, ніж саме тільки усне мовлення. 2. Структурування матеріалу та його актуалізація сприяють теоретичному та методичному зростанню викладача. 3. Використанння технічних засобів навчання (відеофільми, слайди тощо) дисциплінує викладача і розвиваї розумову діяльність студентів. (Аксьонова).

258. Критерії оцінки успішності навчання та їх зв’язок з цілями навчання. Використання тестів у процесі вивчення економіки.
Необхідний рівень можна вважати досягнутим, якщо студент виявляє здатність вирішувати проблемні завдання. Отже, про знання ми маємо судити з виконання певних конкретних дій з використанням цих знань. Це і буде основним критерієм оцінки успішності навчання.
Але яких саме дій має вимагати викладач від студента? На сьогодняшній день це є основною проблемою для кожного викладача, так як способи об’єктивного оцінювання знань і вмінь ще недостатньо вивчені.
Між критеріями оцінювання і цілями навчання існує взаємозв’язок:
• Який є зміст навчання, такими є й об’єкти його оцінювання
• Яка є теорія навчання, його методична концепція, такі й форми контролю
В курсі “ мет. Викладання ек.” Змістом є застосування різних способів і засобів для засвоєння ек. Понять та закономірностей.
Пед. Тест-сис-ма завдань спеццифічної форми, визначеного змістузростаючої труднощі, яка дозволяє якісно оцінити структуру та виміряти рівень знань, вмінь та навичок.
Доцільно викор-ня тестів при вивченні економіки завдяки:
• Систематичність контролю та інд. Підхід
• Можливість кількісного вимірювання рівня знань, дає змогу визначити не тільки рівень знань, а й структуру-тобто систематичність знань
• Об’єктивність і порівняність оцінки та повне охоплення знань
• Технологічність тестів- дозволяє повністю автоматизувати процес навчання за індивідуальними програмами