Шпаргалки! - Педагогіка. Методика викладання економіки (МВЕ)

172.Складові взаємодії у спілкуванні
В будь-якому виді спілкування можна виділити три компоненти:
1. комунікативний компонент, що означаєзв’язок з іншими людьми та передача інформації;
2. перцептивний компонент, тобто сприймання та розуміння людини людиною;
3. інтерактивний компонент, тобто взаємодія людей у процесі спілкування.
4.
173.Позиції суб’єктів у спілкуванні
Людина відчуває потребу в спілкуванні, в неї виникає настанова на зовнішню комунікацію, ця настанова посилюється коли є реальний партнер.
У спілкуванні людина можезаймати позицію, яка називається “прибудова зверху”, психологи називають цю прибудову “позиція батька”.Вона характеризується такими ознаками:
• суб’єкт спілкування незалежний, нікому не підлеглий,
• суб’єкт бере на себе відповідальність,
• суб’єкт може бути самовпевненим, агресивним
Друга позиція-це позиція «прибудовазнизу»,психологи називають її «позиція дитини у спілкуванні».Її ознаки:
• суб’єкт спілкування залежить від інших,
• суб’єкт не бере на себе відповідальність,веде себе як підлеглий, невпевнений у собі.
Остання позиція-«прибудова поруч»(позиція дорослого):
• людина враховує ситуацію,
• людина розуміє інтереси інших,
• суб’єкт розподіляє відповідальність між собою та іншими,є коректним, стриманим.

174.Характеристика стилів спілкування
Стиль педагогічного спілкування як складне утворення, що відображає стійкі характеристики способів й прийомів професійного спілкування, залежних, з одного боку, від особистісних детермінант педагога, з другого – від параметрів ситуації взаємодії з вихованцями. Класифікації стилів педагогічного спілкування за Бодальовим: автократичний, ліберальний, демократичний, за Братченком: діалогічний, альтероцентриський, конформний, індиферентний, маніпулятивний, авторитарний, за Кан-Каликом: спілкування на основі захопленості спільною творчою діяльністю, спілкуваня на основі дружнього ставлення, спілкування – дистанція, спілкування – залякування, спілкування – заграваня, за Кан-Каликом та Ковальвим: діалогічний, довірливий, рефлексивний, альтруїстський, маніпулятивний, псевдодіалогічний, конформний, монологічний, за Масловою: демократичний, авторитарний, за Шеїним: довірливо – діалогічний, альтруїстський. Конфортний, пасивно-індиферентний, рефлексивно-маніпулятивний, авторитарно-монологічний, конфліктний.

179.Маніпуляції.Їх місце та рольу спілкуванні
Маніпуляція-це таке спілкування, яке орієнтується на досягнення таких результатів, коли суб’єкт може пристроїтись до партнера “зверху” і мати можливість постійно знущатися над ним.Суб`єкт дуже дуже близький до примітивного учасника діалогу за своїми підходами до інших, а за виконавчими можливостями наближається до конвенціонального рівня.
У цілому характеристика суб`єкта:
- для нього партнер – суперник у грі яку потрібно виграти. Якщо виграє на користь (матеріалістична, життєва чи психологічна) психологічна користь полягає у тому, щоб надійно пристроїтись до партнера .

180.Типи маніпулятивної поведінки у навчанні та заходи її обмеження
Якщо мається на увазі життєва чи матерріальна вигода, маніпулятор улесливо розмовляє з партнером до кінця діалогу, всіляко ухиляючись від конфронтації. Якщо з ним не хочуть спілкуватись, маніпулятор закінчує спілкування, але демонструє те, що він розуміє співрозмовника. Він має надію що наступного разу співрозмовник йому поступиться. Якщо ж мається на увазі психологічна вигода, то використовуються засоби які дають можливість, приспати пильність партнера, але як тільки партнер розслабився, йому наноситься підготовленийудар. Якщо партнер закритий і має стандартну маску, то маніпулятор робить ряд випадків, щоб пізнати дійсне обличчя співрозмовника. Він пускає «пробні шари». То якась улеслива фраза, то усмішка близька до насмішки, то жалібний тон у розрахунку на людську участь партнера, появляються всі реації співрозмовника.
Тактика, яка не принесла успіху – відкривається, йде перехід до тактики, яка принесе цей успіх.
Розумний студент, що здатний відчути напір партнера тримається і не дає виду, а у глибині душі насміхається над ним.
«протиманіпулятивний захист» вимагає зрілості і витримки. Є багато багато чесних і розумних людей, які не здатні справитися з маніпулятором, не потрібно самому ставати маніпулятором, треба виходити з цієї гри. У практиці професійного спілкування на сьогоднішньому етапі нажаль широкого використання набув індивідуальний стиль, який передбачає маніпулювання людьми. Поняття “маніпулювання людьми” має негативне значення. Виділяють чотири маніпулятивні системи: 1. Активний маніпулятор. Основне завдання людини є панування над іншими людьми. Він намагається керувати іншими людьми, чого б це йому не коштувало. А.М. ніколи не розкриває іншим своїх слабких сторін і завжди грає роль людини, яка повна сил та енергії. Використовує своє соціальне положення для панування над іншими людьми. 2.Пасивний ман-тор. Сутність свого професійного сп-ня він вбачає в тому, щоб не викликати роздратування у інш людей.. Він грає безпорадного, дурного. У проф сп-ні він завжди виграє своєю пасивністю. 3.Маніпулятор, який весь час змагається. Він своє життя бачить, як ланцюжок, в якому переплетені його виграші та програші. Собі він відводить роль бійця у проф сп-ні, і для нього життя – це постійна битва, а люди, з якими він зустрічається у проф сп-ні – це суперники, або навіть, вороги. Такий ман-ор є сумішшю активного та пасивного ман-рів. 4.Байдужий ман-ор. Він грає у проф сп-ні байдужість до всього, що відбувається. Його девіз: “Мені на все начхати”. Маніпулятивні системи дають 8 видів маніпуляторів: 1.Диктатор. Він завжди перебільшує свої сили, найчастіше наказує людям і звертається до цитат, які висловили авторитети. Робить все можливе, щоб керувати партнерами, перетворюючи їх у “жертви”. Різновиди диктатора: начальник, бос, мати. 2. Ганчірка. Пряма протилежність диктатору. Прийоми у сп-ні: все забувати, нічого не чути, пасивно мовчати. Різновиди: хамелеон, нерозумний (глупий). 3.Калькулятор. Він пербільшує необхідність всіх і завжди контролює. У проф сп-ні часто бреше, намагається з одного боку перехитрити, а з др – перевірити інших людей. Різновиди: шантажист, гравець, спеціаліст в галузі реклами. 4.Прилипала. Завжди перебільшує свою залежність від інших людей і намагається бути предметом піклування інш людей. Таким чином він нав’язує людям необхідність виконувати свою роботу. Різновиди: безпорадний, дитина. 5.Хуліган. Завжди перебільшує свою агресивність, керує людьми за допомогою погроз. Різновиди: гангстер,старуха, яка бормоче. 6.Прекрасний прибуток. Перебільшує свої турботи, увагу та любов до інш людей, чим дуже шкодить інш людям. (угоджаючий всім, мораліст). 7.Суддя. Вважає, що має право всіх критикувати,нікому не вірить, не прощає, у нього завжди є звинувачення на адресу кожного. (збирач доказів, месник, людина, яка все знає). 8.Захисник. Пряма протилежність судді. Постійно підкреслює свою терпимість до інш людей, а т-ж підкреслює, що він підтримає іншу людину, не дивлячись на її помилки. Не дає можливість інш людині самостійно вирішувати свої проблеми. Водночас сам не займається своєю роботою, а живе проблемами інш людей. Таким чином він не дає можливості іншим бути самостійними. (помічник, квочка, святий мученик).

181.Асертивна поведінка та її роль у спілкуанні
Асертивний – лат “ассеро”-“визнаю” – звідси асертивне судження, це таке, в якому лише констатується факт. Поняття ас-ї поведінки притаманне амер-й корпоративній культурі, наглядніше проявляється в принципах соц-псих навчання, тренінгів, а саме:
- об”єктивізація суб”єктивних почуттів (як я виглядаю перед іншими, чи не утискую я когось своїми діями, чи насправді мої неприємності є найбільшими і таке інше)
- рівність і взаємозалежність (я залежу від інших, але і інші залежать від мене в рівній мірі і повинні зі мною рахуватись). Отже, не наступаючи на інтереси інших не дати ущемити свої інтереси, причому уникнути конфлікта.
В процесі ділового вербального і невербального спілкуавння рекомендується :
1Hедовго ображатись на партнера після суперечки
2не давати хабарів, не робити послуг начальству
3не навантажувати когось своїми особистими проблемами, а пробувати вирішувати їх самому
4не проникати в інтимні зони спілкування (30 см) малознайомих і незнай людей.
5Не кидати без причини неверб виклики.

182.Асертивні права людини .Можливості їх використання Асертивний – лат “ассеро”-“визнаю” – звідси асертивне судження, це таке, в якому лише констатується факт. Поняття ас-ї поведінки притаманне амер-й корпоративній культурі, наглядніше проявляється в принципах соц-псих навчання, тренінгів, а саме:
- об”єктивізація суб”єктивних почуттів (як я виглядаю перед іншими, чи не утискую я когось своїми діями, чи насправді мої неприємності є найбільшими і таке інше)
- рівність і взаємозалежність (я залежу від інших, але і інші залежать від мене в рівній мірі і повинні зі мною рахуватись). Отже, не наступаючи на інтереси інших не дати ущемити свої інтереси, причому уникнути конфлікта.
В процесі ділового вербального і невербального спілкуавння рекомендується :
1Hедовго ображатись на партнера після суперечки
2не давати хабарів, не робити послуг начальству
3не навантажувати когось своїми особистими проблемами, а пробувати вирішувати їх самому
4не проникати в інтимні зони спілкування (30 см) малознайомих і незнай людей.
5Не кидати без причини неверб виклики.

183.Асертивна поведінкастудента в навчанні Асертивний – лат “ассеро”-“визнаю” – звідси асертивне судження, це таке, в якому лише констатується факт. Поняття ас-ї поведінки притаманне амер-й корпоративній культурі, наглядніше проявляється в принципах соц-псих навчання, тренінгів, а саме:
- об”єктивізація суб”єктивних почуттів (як я виглядаю перед іншими, чи не утискую я когось своїми діями, чи насправді мої неприємності є найбільшими і таке інше)
- рівність і взаємозалежність (я залежу від інших, але і інші залежать від мене в рівній мірі і повинні зі мною рахуватись). Отже, не наступаючи на інтереси інших не дати ущемити свої інтереси, причому уникнути конфлікта.
В процесі ділового вербального і невербального спілкуавння рекомендується :
1Hедовго ображатись на партнера після суперечки
2не давати хабарів, не робити послуг начальству
3не навантажувати когось своїми особистими проблемами, а пробувати вирішувати їх самому
4не проникати в інтимні зони спілкування (30 см) малознайомих і незнай людей.
5Не кидати без причини неверб виклики.

184.Характеристика асертивних технік та доціьність їх використання Асертивний – лат “ассеро”-“визнаю” – звідси асертивне судження, це таке, в якому лише констатується факт. Поняття ас-ї поведінки притаманне амер-й корпоративній культурі, наглядніше проявляється в принципах соц-псих навчання, тренінгів, а саме:
- об”єктивізація суб”єктивних почуттів (як я виглядаю перед іншими, чи не утискую я когось своїми діями, чи насправді мої неприємності є найбільшими і таке інше)
- рівність і взаємозалежність (я залежу від інших, але і інші залежать від мене в рівній мірі і повинні зі мною рахуватись). Отже, не наступаючи на інтереси інших не дати ущемити свої інтереси, причому уникнути конфлікта.
В процесі ділового вербального і невербального спілкуавння рекомендується :
1Hедовго ображатись на партнера після суперечки
2не давати хабарів, не робити послуг начальству
3не навантажувати когось своїми особистими проблемами, а пробувати вирішувати їх самому
4не проникати в інтимні зони спілкування (30 см) малознайомих і незнай людей.
5Не кидати без причини неверб виклики.

185.Використання асертивних технік у процесі впілкування Асертивний – лат “ассеро”-“визнаю” – звідси асертивне судження, це таке, в якому лише констатується факт. Поняття ас-ї поведінки притаманне амер-й корпоративній культурі, наглядніше проявляється в принципах соц-псих навчання, тренінгів, а саме:
- об”єктивізація суб”єктивних почуттів (як я виглядаю перед іншими, чи не утискую я когось своїми діями, чи насправді мої неприємності є найбільшими і таке інше)
- рівність і взаємозалежність (я залежу від інших, але і інші залежать від мене в рівній мірі і повинні зі мною рахуватись). Отже, не наступаючи на інтереси інших не дати ущемити свої інтереси, причому уникнути конфлікта.
В процесі ділового вербального і невербального спілкуавння рекомендується :
1Hедовго ображатись на партнера після суперечки
2не давати хабарів, не робити послуг начальству
3не навантажувати когось своїми особистими проблемами, а пробувати вирішувати їх самому
4не проникати в інтимні зони спілкування (30 см) малознайомих і незнай людей.
5Не кидати без причини неверб виклики.

186.Можливість використання аертивних технік у навчальній діяльності Асертивний – лат “ассеро”-“визнаю” – звідси асертивне судження, це таке, в якому лише констатується факт. Поняття ас-ї поведінки притаманне амер-й корпоративній культурі, наглядніше проявляється в принципах соц-псих навчання, тренінгів, а саме:
- об”єктивізація суб”єктивних почуттів (як я виглядаю перед іншими, чи не утискую я когось своїми діями, чи насправді мої неприємності є найбільшими і таке інше)
- рівність і взаємозалежність (я залежу від інших, але і інші залежать від мене в рівній мірі і повинні зі мною рахуватись). Отже, не наступаючи на інтереси інших не дати ущемити свої інтереси, причому уникнути конфлікта.
В процесі ділового вербального і невербального спілкуавння рекомендується :
1Hедовго ображатись на партнера після суперечки
2не давати хабарів, не робити послуг начальству
3не навантажувати когось своїми особистими проблемами, а пробувати вирішувати їх самому
4не проникати в інтимні зони спілкування (30 см) малознайомих і незнай людей.
5Не кидати без причини неверб виклики.

187.Характеристика стилів поведінки викладача у конфліктних ситуаціях
Конфлікт - це непорозуміння або суперечка між суб`єктами`спілкування. Сигналами конфлікта є криза, напруженість, непорозуміння, інциденти, дискомфорт. Існує кілька шляхів усунення конфлікту вибір яких залежить від типу людини. Перший тип “паровий каток”/”шерманівський танк”.Ці люди грубі, безцеремонні, і якщо предмет конфлікту недуже важливий , то краще відхилитися від нього , поступитися. Якщо ж вибириається інший підхід то починати краще з того, щоб дати покій людині і “зпустити пар”, потім треба спокійно визказати свою точку зору намагаючись неставити під сумнів його правоту. Ярість людини подавляється власним спокоєм; це допоможе йому подолати йому свою агресивність, і обидві сторони зможуть прийти до спільного рішення.
Тип “прихований агресор”\”снайпер” . Ця людина намагається чинити неприємності приховано, за допомогою закулісних махінацій. Якщо відхилитись від конфлікту неможливо, потрібно виявити конкретний факт вчинення зла та його приховані причини, потрібно довести цій людині, що ви розкрили її наміри. Коли людина визнає свою провину, можна виявити істинні причини складності людини і враховуючи їх знайти вирішення проблеми.
Тип “розгнівана дитина”\”людина-вибух”. Ці люди не є злими за своєю природою, вони вибухають як дитина у якої поганий настрій. Основний принцип, якого треба притримуватись для усунення конфлікту з цією людиною, заключається в тому, щоб дати людині викричатися, дати вихі його емоціям, запевнити людину, що ви її слухаєте. Коли людина позбавиться своїх емоцій, вона знову буде здаватись спокійною та розсудливою.
Тип “жалібщик”. Ця людина постійно звинувачує у всьому інших. Якщо така людина звертається до когось зі своїми жалобами, то найкраще у всьому піддакувати їй.
Тип “надмірно покладистий”. Такі люди здаються приємними в усіх відносинах, тому, що вони завжди уступають щоб сподобатись іншим людям. Але іноді вони створюють проблеми: на нього покладаються, а потім виявляється, що його слова розходяться зі справою. Щоб вирішити конфлікт з такою людиною, її треба запевнити, що треба говорити правду і що відношення до нього визначається не тим, що він з усім погоджується, а тим наскільки він є правдивим.

188.Стилі поведінки викладача та їх доцільність.
Конфлікт - це непорозуміння або суперечка між суб`єктами`спілкування. Сигналами конфлікта є криза, напруженість, непорозуміння, інциденти, дискомфорт. Існує кілька шляхів усунення конфлікту вибір яких залежить від типу людини. Перший тип “паровий каток”/”шерманівський танк”.Ці люди грубі, безцеремонні, і якщо предмет конфлікту недуже важливий , то краще відхилитися від нього , поступитися. Якщо ж вибириається інший підхід то починати краще з того, щоб дати покій людині і “зпустити пар”, потім треба спокійно визказати свою точку зору намагаючись неставити під сумнів його правоту. Ярість людини подавляється власним спокоєм; це допоможе йому подолати йому свою агресивність, і обидві сторони зможуть прийти до спільного рішення.
Тип “прихований агресор”\”снайпер” . Ця людина намагається чинити неприємності приховано, за допомогою закулісних махінацій. Якщо відхилитись від конфлікту неможливо, потрібно виявити конкретний факт вчинення зла та його приховані причини, потрібно довести цій людині, що ви розкрили її наміри. Коли людина визнає свою провину, можна виявити істинні причини складності людини і враховуючи їх знайти вирішення проблеми.
Тип “розгнівана дитина”\”людина-вибух”. Ці люди не є злими за своєю природою, вони вибухають як дитина у якої поганий настрій. Основний принцип, якого треба притримуватись для усунення конфлікту з цією людиною, заключається в тому, щоб дати людині викричатися, дати вихі його емоціям, запевнити людину, що ви її слухаєте. Коли людина позбавиться своїх емоцій, вона знову буде здаватись спокійною та розсудливою.
Тип “жалібщик”. Ця людина постійно звинувачує у всьому інших. Якщо така людина звертається до когось зі своїми жалобами, то найкраще у всьому піддакувати їй.
Тип “надмірно покладистий”. Такі люди здаються приємними в усіх відносинах, тому, що вони завжди уступають щоб сподобатись іншим людям. Але іноді вони створюють проблеми: на нього покладаються, а потім виявляється, що його слова розходяться зі справою. Щоб вирішити конфлікт з такою людиною, її треба запевнити, що треба говорити правду і що відношення до нього визначається не тим, що він з усім погоджується, а тим наскільки він є правдивим.